Сьогодні 20 років відродження відзначав Михайлівський кафедральний собор. Отець Богдан до свята влаштував екскурсію по собору для журналістів та всіх бажаючих. Михайлівський собор побудований в 1856 р. на кошти житомирського купця Михайла Хаботіна.

Житомирський купець Михайло Хаботін взявся за власні кошти збудувати для православних прихожан православний храм. За задумом Хаботіна, новий собор був побудований за тогочасними новітніми технологіями. Під храмом була кімната, яка дуже напалювалась, і тепле повітря проходило по пустотним стінам. Так опалювався храм. Розписи, які є в храмі більш ніде побачити не можна, тому, що це є розписи Київської Русі.
У 1856 році Свято-Михайлівський собор було освячено.

У 60-х роках XX століття радянська влада припинила діяльність церкви, у приміщенні розташовувалося Товариство «Знання», а згодом – театр ляльок.

21 листопада 1991 року приміщення храму було повернуто релігійній громаді, розпочалися служби. Настоятелем був призначений протоієрей Богдан Бойко.

Зараз великий храм реставрують. А малий храм розписувати не будуть, тому, що ще за задумом Михайла Суботіна малий храм має бути світлим, в ньому мають проводити урочисті заходи, такі, як вінчання і хрещення.

В храмі знаходиться мощевик, в якому знаходиться 101 частина мощів, що є дуже великим благословінням для храму. В мощевику є частинка древа Господнього, частинка апостола Андрія Первозванного, святителя Миколая, Іоанна Золотоуста і навіть малесенька частинка мами Пресвятої Богородиці.

В малому храмі перед іконою Пресвятої Богородиці є книга куди люди записують свої прохання. В цю книгу записала своє побажання, що Україна відродилась і стала великою Катерина Ющенко, жінка бувшого Президента.

При храмі працює недільна школа,яка була започаткована в 1993 році. Метою недільної школи є відновлення духовності українських дітей. Діти займають в двох тісних приміщення, але отець Богдан показав журналістам, як будується нова школа - трьохповерхова будівля за бувшим воєнкоматом по Скорульського.

Розписи в Михайлівському Соборі унікальні. Їх більш ніде побачити не можна, тому, що це є розписи Київської Русі.

Автор статті: Людмила Харчук