Авторизація
Імя користувача :
Пароль :
Відновити пароль!
Ігор Гундич вітає зі святом Святої Покрови
Ігор Гундич вітає зі святом Святої Покрови

Щиро вітаю вас з одним...

  • Ігор Гундич вітає зі святом Святої Покрови
    Ігор Гундич вітає зі святом Святої Покрови

    Щиро вітаю вас з одним...

  • Благодійний фонд «Духовна освіта» вітає житомирян зі святом Покрови
    Благодійний фонд «Духовна освіта» вітає житомирян зі святом Покрови

    Божої...

  • У Зеленского нет реальной власти - и это уже медицинский факт
    У Зеленского нет реальной власти - и это уже медицинский факт

    Срыв отвода войск в Золотом...

  • У Житомирі закриють в'язницю?
    У Житомирі закриють в'язницю?

    По чому продаватимуть колишню в'язничну...

Новини
У Нових Білокоровичах Олевського району однорічний Назар наївся отрутохімікатів
У Нових Білокоровичах Олевського району однорічний Назар наївся отрутохімікатів
31 травня 2011
Селище міського типу Нові Білокоровичі… Невеличке містечко під Олевськом. Населений пункт поділений на дві частини – власне містечко і станція. На території смт Нові Білокоровичі 19 травня отруївся хімікатами Назар Юзепчук 2010 року народження.
Нові Білокоровичі – не зовсім типовий населений пункт. Коли в’їжджаєш – відразу падають в око розвалені будинки, сміття. Тут раніше знаходилася ракетна дивізія. Подібні Новим Білокоровичам селища вирують життям, доки у містечку є військова частина. така ж доля спіткала, наприклад, військові містечка Висока Піч та Березівка у Житомирському районі.
Переїхавши залізничний переїзд, але не виїжджаючи із Нових Білокоровичів, потрапляєш ніби в інший світ. Коли військове містечко кишить багатоповерхівками, то станція Нові Білокоровичі чимось схожа на село. Тут переважно одноповерхові хати, а з усіх боків – рейки і залізничні переїзди. Зовсім поряд – завод, що виробляє фарби і лак. Підприємство спорудили турки. Місцеві мешканці, незважаючи на ймовірну шкоду даного підприємства для здоров’я, про нього відгукуються тільки позитивно.
– Тут і так після того, як військові з’їхали, ніде працювати. А так хоч якісь робочі місця, – говорить сорокарічний мешканець станції Нові Білокоровичі. Дехто підробляє на станції, завантажуючи або розвантажуючи поїзди.
Якщо ми покладемо шифер – завалиться хата
Родина Юзепчуків проживає на самісінькому початку станції Нові Білокоровичі. Стара, майже двадцятирічна хата, вся облущилася. У деяких місцях видно глину та солому, якими сімнадцять років тому мурували цю хатину. На подвір’ї сидять дід та баба років шестидесяти. Жінка патрає курку. Двоє молодих людей циганської зовнішності допомагають у господарстві. З боку будинку – старий, але ще на ходу, «жигуль». Біля автомобіля складений шифер.
– Ми з Житомира до вас приїхали, – починаю здалеку. – Це у вас дитина хімікатами отруїлася? Кажуть, що це через завод?
– Завод тут ні до чого. Це я, баба стара, проґавила. Купила добрива на город, сховала глибоко під ліжко. А він заліз, дістав і облизав руки потім. Зателефонували у «швидку» – ті забрали в Олевськ у реанімацію.
Бабуся Назара – Надія Юзепчук – мати-героїня. Вони з чоловіком Олексієм – переселенці з самісінького Чорнобильського району Київської області. Донька Супарна, мати Назара – мати-одиначка. Живе разом із батьками.
– Хіба їх угледиш? – доповнює Надію Юзепчук її чоловік, Олексій. – Як маємо дев’ятеро онуків. Спробуй наглянь за ними… А вони ще й такі непосиди… Ну вже Назарчик поправився. Сьогодні вже має повернутися додому. Супарна поїхала його забирати.
Очікуючи на повернення хлопчика, продовжуємо спілкуватися з його бабусею.
Як виявилося, родину Юзепчуків із Київщини відправили сюди якраз після вибуху на Чорнобильській АЕС. Сім’я опинилася в епіцентрі лиха. А отже були відселені в першу чергу. І саме відтоді проживають у старій хаті. Будинок ледь тримається.
– Добилися, щоб нам із селищної ради сто листів шиферу виписали. Покликали майстрів. А вони відмовилися класти дах. Кажуть, якщо покладуть шифер, то хата не витримає і розвалиться. Так і живемо. Коли іде дощ, то Супарна із дитиною шукають у своїй кімнаті де б його від дощу сховатися – з даху скрізь тече, – бідкається Надія Юзепчук, продовжуючи патрати курку. – Чорнобильських не отримуємо. Раніше по двадцять гривень було. А це у селищній раді по дві гривні в місяць виписують, то й ті не дають. Написали листів сто щодо покращення умов житлових. У селищній раді кажуть, що маємо своє житло. А ця хата – вона ж навіть не наша… На балансі селищної ради. А там кажуть, що вони нам її передали. Хоча ми ніяких документів на неї не маємо. Пропонують житло у містечку. Але там хати без світла, без води. Навіть без стін. Треба самим будуватися. А за що його будуватися? Я стою на обліку в онкодиспансері…

«Попросіть хай із «Без мандату» приїдуть»…
Поки ми спілкуємося із бабусею, з боку залізничного переїзду з чоловіком циганської зовнішності з’являється і наш герой публікації – маленький смаглявий хлопчик у джинсовому костюмі. Щойно він заходить на подвір’я, сюди стягується потихеньку інша малеча.
– Зачекайте трохи. Зараз тут буде дітей повен двір, – сміється Олексій Юзепчук.
Маленький Назарчик виглядає тепер веселим і жвавим. Хоча чужих «дядь» дещо боїться. Дивиться на нас із осторогою. Трохи згодом, уже на руках у бабусі Надії оживає і навіть погоджується фотографуватися.
Виконавши своє призначення, ми залишаємо цю родину із якимись і смутком, і радістю. Радістю за те, що українські села, лишаючись нікому непотрібними і нерідко зникаючи з мапи, все-таки ще інколи повняться дитячим сміхом. І поки так є – вони житимуть.
– Ви ж там ближче до Києва, – наостанку просить Надія Юзепчук. – Попросіть хай із «Без мандату» приїдуть. Бо вони чогось їдуть до тих, хто живе краще. А до нас не хочуть…

P. S. Як стало відомо «Суботі», одними із перших, хто відвідав Юзепчуків після отруєння хлопчика, були представники селищної ради. Жінка зі служби у справах неповнолітніх заактувала пригоду. Натомість на сьогоднішній день, написавши близько сотні листів на адресу влади різних рівнів, різноманітних служб і відділів, Надія Юзепчук, бабуся дев’яти онуків, так і не отримала відповіді від жодної з них.

На головну сторінку

«    Травень 2011    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031 
Новини