Війна на Сході ще триває, але імена її героїв вже відомі. Один із них – командир другого резервного батальйону оперативного призначення Нацгвардії України, 31-річний Андрій Тірон.
Чоловік за спеціальністю військовий хірург, свого часу пройшов війну в Іраку і з перших днів був на Майдані – керував медичною службою «Самооборони».
Разом зі своїми волонтерами рятував життя десятки сміливців на передовій і навряд чи міг подумати, що через кілька місяців доведеться відстоювати в бою свою країну.
Під час короткострокової відпустки нацгвардієць приїхав до Житомира разом зі своїм заступником, аби особисто подякувати місцевим мешканцям та благодійникам за допомогу, які ті постійно надають військовим та Нацгвардії у період АТО.
Андрій Тірон народився та донедавна проживав у Івано-Франківську, потім переїхав до столиці й працював у військовому шпиталі.
Втім, за останні місяці поріднився з усією країною. Каже, що часто доводиться звільняти захоплені терористами міста пліч-о-пліч з біцями 95 бригади, а у його батальйоні багато вихідців як із західної, так і східної частини країни.
«Якщо з перших днів АТО не всі розуміли з ким доводиться, а головне за що воювати, то зараз всі чітко знають, що прийшли звільняти Україну, – відзначає Тірон. – І головне завдання – зробити це з мінімальними втратами. Нацгвардія зароджувалася на Майдані і зараз я точно впевнений у кожному бійці свого батальйону та знаю, що будемо стояти з ними до кінця.
Мені довірили керувати батальйоном, де багато юристів, економістів, є помічники суддів, хлопці з Криму і навіть музиканти, але вони добре знають свою справу. Спочатку в зону АТО відправився перший батальйон, завданням якого було стримати наступ терористів на Харків та Ізюм, а наш батальйон мав стримати стратегічні позиції. В Нацгвардії постійно відбувається ротація, при потребі передбачено доукомплектування , а місяць витрачається на бойове злагодження й навчання».
Андрій наголошує, що посади у Нацгвардій виборні, тому мало заслужити погони, треба їх постійно підтверджувати. У батальйонах діє козацька модель управління, яка вже виправдала себе і саме завдяки їй між біцями нема непорозумінь, а всі накази виконуються беззаперечно, бо їм передували виважені дії та незмінна довіра до керівника.
Заступник командира другого батальйону Андрій Івченко розповідає, що до них й досі просяться добровольці й навіть ті, хто встиг повоювати в інших формуваннях. Вони бачать, що батальйон надійний, адже за весь час роботи майже не має втрат і є хороші результати, а на війні – це дуже важливо.
З-поміж іншого під час зустрічі в Житомирі Андрій Тірон розповів про звільнення Слов’янська.
«До міста одночасно з різних сторін ми підходили разом із вашими земляками – десантниками 95 бригади. Було дуже важливо повернути саме Слов’янськ під контроль українських військових, бо він тривалий час залишався політичним форпостом терористів. Зламавши його, ми похитнули їх ідеологію та повернули довіру місцевого населення до своєї армії, – пояснює Тірон. – Люди зустрічали нас по-різному, але вже за кілька годин зрозуміли, що з нами прийшов мир і спокій. Важливо було показати, що ми на їх стороні і ні в чому не осуджуємо. Вони там були залякані, але повертатися до нормального життя треба попри увесь страх і думки від пережитого».
Між іншим, командир другого резервного батальйону Нацгвардії Андрій Тірон був у числі тих, хто підняв український прапор над штабом Гіркіна. Жовто-блакитний замайорів і над іншими адмінбудівлями Слов’янська. Це досягнення по праву належить героям 95 бригади.
Нацгвардієць зауважує, що звільнити увесь Схід в будь-якому випадку потрібно в перші дні осені, адже терористи перебувають в містах, а от в українських військових позиції менш вигідні – досі вони переважно дислокуються в полях.
При цьому, не варто забувати, що утримуюється армія визволителів силами волонтерів, які безперервно задовільняють всі їх потреби вже кілька місяців, а ведення бою в холодну пору вимагає додаткових ресурсів та витрат, що ляжуть на плечі звичайних українців
Точно сказати, коли можуть припинитися воєнні дії, Тірон не береться, але вірить, що всіх героїв дочекаються їх рідні живими. Поки ж від усього особового складу висловлює вдячність за допомогу та підтримку житомирянам, які відпустили тисячі своїх синів рятувати країну і продовжують відправляти вантажі з харчами та засобами захисту для решти військових та нацгвардійців у зону АТО.