Авторизація
Імя користувача :
Пароль :
Відновити пароль!
Сидір Ковпак:
Сидір Ковпак: "Українці стали рабами голів ОТГ та іхніх родичів-підлеглих"

Хапаюсь за голову, дивлячись на...

  • Сидір Ковпак:
    Сидір Ковпак: "Українці стали рабами голів ОТГ та іхніх родичів-підлеглих"

    Хапаюсь за голову, дивлячись на...

  • Юрій Павленко: Зеленський пригнічує свободу слова та позбавляє українців права на правдиву інформаці ...
    Юрій Павленко: Зеленський пригнічує свободу слова та позбавляє українців права на правдиву інформаці ...

    Опозиційний політик підкреслив, що в...

  • Село Житомир. Європейський тротуар?
    Село Житомир. Європейський тротуар?

  • Главный олигарх страны - это госаппарат
    Главный олигарх страны - это госаппарат

    Его нужно модернизировать так, чтобы...

Новини
Відомий письменник Петро Кралюк розповів про свою нову книжку про Івана Котляревського

Відомий письменник Петро Кралюк розповів про свою нову книжку про Івана Котляревського

20 жовтня 2021
Влітку 2021 року до рук українського читача потрапила книга відомого українського автора – філософа, професора, першого проректора Національного університету «Острозька академія» Петра Кралюка. Книга має доволі промовисту назву «Іван Котляревський: між імперією та Україною». Вона вийшла у серії книг «Ім’я на обкладинці», де зазвичай виходять книги про найцікавіші явища світової культури і творчі здобутки видатних людей.

Відомий письменник Петро Кралюк розповів про свою нову книжку про Івана Котляревського

Петро Кралюк


Про те, як виник задум написати таку книжку, як довго письменник працював над її текстом і про деякі особливості змісту книги «Іван Котляревський: між імперією та Україною» ми дізнавалися у розмові із її автором – Петром Михайловичем Кралюком.

- Постать Івана Котляревського в уяві основної маси українського суспільства стала символом народження сучасної української літератури, - говорить Петро Кралюк. - Навіть хронологічно вихід та поява у середовищі читачів поеми «Енеїда» (а це 1798-й рік) стали датою такого народження. Тому постать Івана Котляревського, так само, як і його літературна творчість, викликають і, мабуть, ще не раз викликатимуть різноплановий інтерес у дослідників історії української літератури, а якщо ширше – у вивченні процесу становлення української нації.

- Яким чином народилася ідея Вашої книжки «Іван Котляревський: між імперією та Україною»?

- Свого часу , працюючи над монографією «Козацька міфологія України:творці та епігони» , я не міг обминути інтерпритацію «козацької ідеї» у літературі , наприклад ХІХ століття. І , звісно ж, «Енеїда» Івана Котляревського у цьому рядку літературних творів була на чільному місці. Тому, вже через пять років після виходу «Козацької міфології..» мені випала нагода написати окреме дослідження, яке й отримало назву «Іван Котляревський: між імперією та Україною». Книжка написана швидко, фактично – майже блискавично, в основному, у січні 2020-го року, і , завдяки тернопільському видавництву «Навчальна книга –Богдан», так само швидко, побачила свого читача. Зауважу, що сам формат книги дуже зручний для читача, який часто, з огляду на розміри книжки, називає її «кишеньковою». Тобто, читати її можна будь де, як тільки видається кільканадцять хвилин вільного часу.

Відомий письменник Петро Кралюк розповів про свою нову книжку про Івана Котляревського

Книжка "Іван Котляревський: між імперією та Україною"


- Петре Михайловичу, тепер питання щодо назви книжки, де , попри всебічну увагу до «Енеїди», на першому місці ви, все ж таки, залишаєте постать Івана Котляревського?

- Звісно ж, Іван Котляревський у свідомості наших співгромадян, у масі кількох поколінь українців, які , наприклад, навчалися у радянській школі, є насамперед автором «Енеїди», хоча не меншою популярністю у народі і досі користуються його твори «Москаль чарівник» і особливо «Наталка Полтавка». Нічого дивного у тому, що автор цих творів залишається поза предметною увагою читача, немає. Так часто буває, що про автора читач знає лише кілька рядків із його біографії. Але якраз Іван Котляревський жив у такі часи, коли Україна остаточно потрапила у імперські пута і окови, а тому народження літературних творів, які стали наріжними каменями нової (дехто каже – новітньої) української літератури, привертають до постаті автора особливу увагу. Можу (у якості порівняння) сказати про те, що Іван Котляревський та Микола Гоголь, якому я також присвятив чимало дослідницької уваги, були земляками і , хоча Котляревський був старшим за Гоголя аж на 40 років, жили вони досить тривалий час в одну епоху. Але ж які полярно протилежні життєві історії! Іван Котляревський, звісно ж, служив Російській імперії (як і Гоголь), але залишився в Україні, як то кажуть, «і душею, і тілом». Хоча, як і Микола Гоголь, родоначальник нашої, нової української літератури ,пробував пожити у Петербурзі і знайти у столичному світському бомонді своє місце. Але у нього не вийшло і тому для Івана Котляревського центром його життєвої «дислокації» стає Полтава, а не , скажімо, Петербург. З огляду на це, якраз і можна зрозуміти та пояснити куди більшу україноцентричність Івана Котляревського у порівнянні із тим же Гоголем. Хоча Котляревського частіше порівнювали із іншими великими українцями. Наприклад, Володимир Короленко ( житомирянин і полтавчанин) свого часу написав статтю «Котляревський і Мазепа». І хоча В.Г.Короленко називав «спільним знаменником» для Мазепи і Котляревського лише українську мову, якою вони користувалися, але насправді це порівняння куди ширше. Адже обидва Івани (Мазепа і Котляревський) служили Російській імперії і обидва підняли проти неї повстання. Мазепа пішов на збройний спротив проти Петра І, а Котляревський вдався до культурницького протесту. І хто із них мав більше значення для історичної долі українського народу – це ще питання.

- Питання, яке постає навіть на рівні цікавості школяра, що вивчає «Ееїду» Івана Котляревського: а до «Енеїди» в українській літературі були значимі для вивчення твори?

- Літературний канон щодо зародження і початків сучасної української літератури, народився не сьогодні, і не вчора. Вже більше сотні років у середовищі дослідників української історії, в українському літературознавстві вважається поява «Енеїди» І.П. Котляревського таким собі «стартом» сучасного українського письменства. Але ж , як це часто буває, «Енеїда» не з ‘явилася на порожньому місці літературно –письменницького безлюддя. Так, в Україні упродовж ХV – XVIII століть не було свого Франсуа Війона (геніального французького поета середини ХVст.) Але літературне життя і літературна традиція мали на теренах сучасної України істотний вплив і поширення. Звісно ж , першими на згадку приходять євангелістичні тексти , адаптовані народною мовою. Бурлескні тексти початку та середини 18 століття, які писалися дяками, також мали неабияке поширення в Україні. Твори Якуба Галатовича, Івана Вишенського, Марка Журавницького були знаними у середовищі українського читача, яке , на жаль, скорочувалося в міру імперської асиміляції українських земель упродовж якраз всього 18 століття.

- І все ж, саме «Енеїда» Івана Котляревського спричинила своєрідний «вибух» і дала могутній «стартовий постріл» для подальшого розвитку української літератури?

-Так «Енеїда» і досі залишається неперевершеним зразком енциклопедичного зображення українського життя часів 18- го та першої половини 19 століть , прикладом й досі незбагненної мистецької алегорії, поєднання прекрасного знання народної мови, говірок і ментальності української нації, яка вже на той час рельєфно проглядалася на фоні інших європейських націй. У цьому полягало геніальне значення творчості Івана Котляревського, якого недарма називали «батьком» української літератури. І першим так його назвав геніальний Кобзар, Тарас Шевченко. Тому повертатися до своїх витоків, до вивчення творчості та життєвої діяльності Івана Котляревського є таким собі просвітницьким обов’язком кожного свідомого українця. Так я це розумів і розумію досі. А тому доклав певних зусиль аби долучитись у справу вивчення та популяризації постаті «батька» української літератури своїм внеском. Тепер читач нехай оцінить зроблене і подумає над прочитаним.

- Дякую , Петре Михайловичу, за розмову. Подальших успіхів у вашій плідній роботі, гарного самопочуття, здоров’я. І, як кажуть – до нових зустрічей.

- Спасибі на доброму слові. Сподіваюсь. Прагну і працюю.


На головну сторінку

«    Жовтень 2021    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Новини