Авторизація
Імя користувача :
Пароль :
Відновити пароль!
Мешканці Любарщини перекривають дороги, протестуючи проти рейдерського захоплення «Нової Перемоги»
Мешканці Любарщини перекривають дороги, протестуючи проти рейдерського захоплення «Нової Перемоги»

Мешканці Любарщини перекривають дороги, протестуючи...

  • Мешканці Любарщини перекривають дороги, протестуючи проти рейдерського захоплення «Нової Перемоги»
    Мешканці Любарщини перекривають дороги, протестуючи проти рейдерського захоплення «Нової Перемоги»

    Мешканці Любарщини перекривають дороги, протестуючи...

  • У центрі Житомира зібралися молоді націоналісти з приводу Дня 1-го грудня. ФОТО
    У центрі Житомира зібралися молоді націоналісти з приводу Дня 1-го грудня. ФОТО

    Учасників акції десь декілька десятків...

  • Житомирський кінотеатр ім. І. Франка запрошує на перегляд нових фільмів та мультфільмів
    Житомирський кінотеатр ім. І. Франка запрошує на перегляд нових фільмів та мультфільмів

    Житомирський кінотеатр ім. І. Франка...

  • Нас не только грабят и насилуют, но еще гордо в глаза об этом рассказывают и гордятся
    Нас не только грабят и насилуют, но еще гордо в глаза об этом рассказывают и гордятся

    ВЫСТУПЛЕНИЕ Зеленского в Раде детально...

Новини

Ціна "Кримського титану» повинна бути не менше півмільярда доларів

22 серпня 2012
Фонд держмайна готує до приватизації державний пакет «Кримського титану», що є одним з найбільших виробників діоксиду титану в Східній Європі і якому належить 2% світового ринку в цьому сегменті. Експорт продукції здійснюється в 53 країни світу і становить близько 70% загальних обсягів виробництва. До складу «Кримського титану», крім головного підприємства, входять дві філії - унікальні Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат і Вільногірський гірничо-металургійний комбінат. Друга половина активу «Кримського титану» належить компанії Ostchem, що управляє хімічною імперією бізнесмена Дмитра Фірташа. Номінальна вартість планованого до продажу держпакета "Кримського титану" становить понад 368 млн грн. Екс-міністр промисловості Валерій Мазур в інтерв'ю УНІАН розповів, яка реальна вартість 50 +1 акція флагманського підприємства хімпрому і що потрібно передусім зробити перед його продажем.

- Валерію Леонідовичу, яка реальна ціна на продаж 50% +1 акція «Кримського титану», що виставляються?

Не менше 400-500 млн доларів. Саме так Фонд держмайна повинен оцінити цей пакет акцій «Кримського титану». Якщо зроблять оцінку і продадуть за 20-30 млн. доларів, тоді це буде неприкритий грабіж національного надбання.

- Звідки такі побоювання?

Річ у тому, що "Кримський титан" - приватна, а не публічна компанія. І пріоритетне право на купівлю належного державі пакета акцій має Ostchem Germany. Питається, навіщо компанії платити реальну ціну за пакет акцій? Вони хочуть купити дешевше, майже безкоштовно. Була б конкуренція. Тоді ціна продажу пакета акцій, що залишився, значно зросла б.
Повторюся, ФДМ зобов'язаний оцінити 50% +1 акція на 400-500 млн. доларів. Якщо ж компанія Ostchem Germany, яку контролює відомий бізнесмен Дмитро Фірташ, не захоче платити таку суму, тоді Фонд може запропонувати акції іншому покупцеві.

- Хто ще, окрім Фірташа, міг би претендувати на контрольний пакет «Кримського титану»?

І російський бізнес, і європейський. Але у мене більше тривогу викликає навіть не сам факт закритого конкурсу, а те, що разом з приватизацією «Кримського титану» держава може втратити два найцінніші гірничорудні комбінати. Це Вільногірський гірничо-металургійний комбінат, який базується на найбільшому в Європі родовищі тітаноцирконієвих руд, та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат, який розробляє Міжрічинське родовище титанових руд.
Використовуючи продукцію цих комбінатів, наша держава отримала унікальну можливість реалізувати замкнутий цикл виробництва титану, цирконію, гафнію, які використовуються у високотехнологічному машинобудуванні, ядерній енергетиці, авіабудуванні, космічній промисловості тощо. Орієнтовна вартість кожного комбінату - 3-5 млрд. дол. У сумі - 10 млрд дол. За ці гроші держава зможе залатати багато дірок у бюджеті.

- Чи не завищена оцінка?

Аж ніяк. Річний прибуток одного з цих підприємств становить, за повідомленнями в пресі, приблизно 200 млн. доларів, другого - 150 млн. Тепер помножте на запаси унікальної та безцінної сировини - мінімум 60 років - і тоді отримаєте остаточну вартість.

- На чому ж заробляє нинішній орендар?

На вкрай низькій вартості плати за видобуток мінеральної сировини. Наведу кілька цифр: ставка плати за одиницю погашених запасів титанової руди в 2012 році становить 3,99 грн за тонну, тітаноцирконієвої - 7,4 грн.
Водночас, на ринку тонна ільменітового концентрату коштує 300 доларів, цирконієвого - 3000 доларів, рутилового - 2700 доларів. А одна тонна титанової губки і зовсім 10 тис. доларів. Так що відповідь на питання, чи реальну плату бере держава за використання своїх надр, цілком очевидна.
Зате видобуток вапняку, який використовують будівельники та аграрії, обкладається ставкою 25 грн за тонну. При цьому витрати на його видобуток становлять 50 грн, а продають його в кар'єрі максимум по 100 грн за тонну. Виходить, що будівництво та вапнування ґрунтів сільгоспземель держава ніяк не стимулює.

- Виходить, що держава втрачає доходи на мізерній орендній платі і може втратити величезні гроші на ймовірному продажі Вільногірського та Іршанського комбінатів?

Парадокс, але саме так і виходить. Держава, ведучи складні переговори з МВФ стосовно позик, водночас втрачає значно більші гроші, заплющуючи очі на руйнівну оренду унікальних гірничорудних комбінатів.

- У 2008-2009 роках уряд Юлії Тимошенко намагався Вільногірський та Ірашанскій комбінати повернути державі. Чому не вийшло?

Тоді перешкодила корупція в судах. За великим рахунком, для повернення комбінатів державі з оренди ніякого рішення суду не потрібно. І не потрібно мирової угоди, тим більше такої ганебної, яка була підписана минулого року. Річ у тому, що в наглядовій раді 4 з 7 членів представляють державу. Отже, якщо держава вирішила повернути собі ГЗК, тоді чотири людини повинні підняти руки і проголосувати за це.

- Так, але це не відбувається.

Значить, держава не хоче повертати собі найцінніші підприємства. Якщо це не так, то правоохоронні органи - Генпрокуратура, СБУ - повинні з'ясувати, чому члени наглядової ради і правління «Кримського титану» замість державних інтересів відстоюють інтереси приватної компанії.
Точно так само є питання до ФДМУ. Чому Фонд уклав збиткову мирову угоду з компанією Фірташа, шляхом якої навіть знизили заборгованість за орендну плату? Тут пряме нанесення збитків державі в особливо великих розмірах.

- Як комбінати опинилися в оренді «Кримського титану»?

У 2004 році вони були передані в оренду на п'ять років. Передачу підприємств Фонд держмайна здійснив знову ж таки зовсім не на конкурсних засадах. Тоді обґрунтували це тим, що держава щомісяця отримуватиме до бюджету орендну плату в розмірі 1,8 млн. грн., Тобто, трохи більше 200 тис. дол. Ну а скільки реально отримує орендар, забираючи собі прибуток Вільногірського і Іршанського комбінатів, я вже говорив.
Найцікавіше, що обидва комбінати до середини 2000-х років були надприбутковими, з рівнем рентабельності в середньому 30%. Вони активно проводили роботу з модернізації і реконструкції виробництва. Наприклад, в період 1995-2004 років на Іршанському ГЗК були побудовані чотири збагачувальні фабрики з кар'єрами вартістю кілька мільярдів доларів. Їм не потрібен був ніякий орендар.

- Але, можливо, орендар вкладає кошти в розвиток комбінатів?

Обіцяє. Але, як кажуть, обіцяти - не означає одружитися. Але я чув іншу оцінку - про варварський або хижацький видобуток копалин. Технології не дотримуються. У селах навколо Іршанського ГЗК в колодязях пропала вода.
Останніми роками на Іршанському ГЗК нового нічого не робиться. Щоправда, ведуться розмови про освоєння трьох нових родовищ за три роки. Нібито дивлячись у стелю, складена програма «Титан України». Досі не затверджено навіть запаси копалин на нових родовищах. І це при тому, що на будівництво однієї збагачувальної фабрики зазвичай іде п'ять років.
Не проглядається реальна перспектива і на Вільногірському ГМК. Гірничодобувна техніка в потрібних масштабах майже не оновлюється. Родовище допрацьовують. Нинішнього кар'єра вистачить на 4-5 років. Для освоєння нового Матренівського родовища буде потрібно років десять. Тобто, вже передбачається розрив у безперервності виробництва.
Вільногірський ГМК, як втім і Іршанський ГЗК, було здано в оренду на підйомі - обладнання оновлене, якість продукції - вищої категорії. Раніше добували 180 тис. тонн ільменітового концентрату на рік. Зараз - приблизно 130-140 тис. тонн. Єдиний в Україні новітній завод з виробництва електроплавильних вогнетривів (бакору) з цирконієвої сировини Вільногірського ГМК потужністю 10 тис. тонн на рік (таких заводів всього 6 в світі) зупинено. У результаті для 72 українських скловарних заводів закуповується 12-15 тис. тонн бакору на рік за кордоном за валюту.
Основний споживач української титанової сировини - Росія - тепер дедалі більше і більше набуває для себе концентрат у В'єтнамі, Австралії, Шрі Ланці, на інших ринках. Ось такі наслідки "успішної" операції з передачі в оренду названих гірничорудних комбінатів. Тому ще раз хочу підкреслити - перед продажем держпакета акцій «Кримського титану» потрібно повернути у держвласність Вільногірський та Іршанський комбінати.

- До керівництва країни зверталися?

Я написав листа прем'єр-міністрові Миколі Азарову і секретареві РНБО Андрію Клюєву. Але поки отримав лише відписки від Фонду держмайна і Мінекономрозвитку. Але сподіваюся, що прем'єр-міністр все-таки прийме рішучі заходи. Адже бюджету конче потрібні гроші.

- Дякую за розмову.

Розмовляв Микола Бабич (УНІАН)
Джерело статті: unian.net

На головну сторінку

«    Грудень 2021    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031 
Новини