Боржникам відкриють кордони
17-06-2013
Потрапити до «чорного списку невиїзних» позичальники зможуть лише в тому випадку, якщо кредитор доведе умисне невиконання ними своїх зобов’язань
Верховний Суд України заступився за боржників. Відомство узагальнило судову практику щодо тимчасового обмеження громадян у праві виїзду за межі України (лист ВСУ від 01.02.2013 р. був оприлюднений днями), роз’яснивши найбільш спірні питання. На думку вищої судової інстанції, наявність непогашеного боргу не може бути підставою для встановлення заборони на виїзд за кордон. Спеціальне роз’яснення з цього приводу було потрібне після рішення Нацбанку чотирирічної давнини: у розпал кризи, коли українці почали масово зазнавати труднощів з обслуговуванням кредитів, регулятор відправив банкірів до судів, порадивши вимагати занесення боржників у списки «невиїзних», щоб зменшити ризики неповернень. «Нинішнє роз’яснення ВСУ — запізніла реакція на дії судів. У 2009 році НБУ оприлюднив лист, яким рекомендував підопічним звертатися до судів із заявами про забезпечення позовів і просити обмежити право на виїзд боржникам (лист № 49-012/2687-20491 від 03.11.2009 р.). З тих пір цей механізм активно використовується всіма зацікавленими сторонами. Суди переважно дослухаються до банкірів і забороняють боржникам залишати Україну поки не буде погашена заборгованість», — пояснив «Коментарям» керівник департаменту, адвокат АФ «Грамацький і партнери» Ігор Реутов. Аналогічну практику боротьби зі злісними неплатниками використовують також комунальники. За даними Держприкордонслужби, на 1 червня 2013 року кількість громадян, які не мають право покинути батьківщину через наявність непогашеної заборгованості (по комунальних платежах, банківських кредитах тощо) склала 3,1 тис. осіб. За підсумками 2012 року їх налічувалося 7,6 тис., у 2011 році — 8,5 тис.
За словами юристів, у категорію «невиїзних» часто-густо потрапляють цілком добропорядні українці. Одна з найпоширеніших помилок судів — використання тимчасового обмеження права виїзду боржника як забезпечення позову. «Це порушує норми Цивільного процесуального кодексу і виходить за рамки процесуальних повноважень суду. Така помилкова практика склалася у зв’язку з все тими ж рекомендаціями НБУ «Про обмеження виїзду за межі України боржників банків» трирічної давнини, — пояснює партнер ЮФ Vox Legum Оксана Говорун. Правознавці стверджують, що найчастіше порушуються права українців, які мають заборгованість по іпотечних кредитах.
Але найпоширеніший «огріх», який допускається служителями Феміди — винесення вердиктів про тимчасову заборону на виїзд із країни на підставі того, що у фізособи є непогашений борг. «ЗСУ роз’яснив, що такі юридичні санкції можуть застосовуватися не за невиконання зобов’язань боржником, а тільки за ухилення від їх виконання. Для того, щоб винести такий вердикт, суду потрібно з’ясувати і довести, що особа свідомо не виконувала зобов’язання», — констатує адвокат, юрист АО Arzinger Дмитро Бут. Ситуації, коли боржник із якихось причин (хвороби, відрядження тощо) не знає ні про рішення суду про заборгованість, ні про порушення термінів його добровільного виконання зустрічаються досить часто. У такому випадку про свій статус «невиїзного» горе-позичальник дізнається тільки на кордоні, або відправившись отримувати (чи продовжувати) закордонний паспорт. Тепер обмеження прав на виїзд таких боржників може бути визнане незаконним.
На думку юристів, роз’яснення ВСУ значно зменшить шанси громадян потрапити в «чорні» списки. «Факт ухилення боржника від виконання зобов’язань є оціночним поняттям, а тому — одним зі спірних питань у разі обмеження виїзду за межі України. В будь-якому випадку в разі недоведення ухилення від виконання зобов’язання (зокрема, відсутності посилань на докази в мотивувальній частині ухвали суду) можна сміливо оскаржувати рішення. Сам факт наявності боргу не є підставою для обмеження у виїзді, а тому шанси виграти в суді великі», — стверджує Оксана Говорун.
Суд вищої інстанції також відкрив кордони екс-керівникам підприємств, що значаться в категорії безнадійних позичальників. «На думку ВСУ, якщо на момент прийняття рішення суду особа, що обіймала посаду директора, звільнилась з підприємства-боржника, вона вже не несе відповідальність за його дії. Тому щодо колишніх керівників не можуть бути застосовані заходи, які обмежують їхнє право залишати Україну за борги підприємства», — констатує адвокат, партнер Юридичної компанії TIC Денис Писаний. Такий підхід може виявитися досить корисним для екс-менеджерів афілійованих з банками структур і компаній-«пустишок», на які свого часу оформлялися багатомільйонні кредити, що перекочували тепер в категорію безнадійних. Відхрестившись від підприємств-боржників, ті зможуть спокійно полишити Україну, забравши із собою присвоєні мільйони.
Джерело статті: Коментарі