Авторизація
Імя користувача :
Пароль :
Відновити пароль!
Дождя не намолили. Как хасиды праздновали еврейский Новый год в Умани в разгар эпидемии коронавируса ...
Дождя не намолили. Как хасиды праздновали еврейский Новый год в Умани в разгар эпидемии коронавируса ...

В обычное время главной достопримечательностью...

  • Дождя не намолили. Как хасиды праздновали еврейский Новый год в Умани в разгар эпидемии коронавируса ...
    Дождя не намолили. Как хасиды праздновали еврейский Новый год в Умани в разгар эпидемии коронавируса ...

    В обычное время главной достопримечательностью...

  • Житомирський обласний осередок «Слуги Народу» визначився з кандидатами на місцеві вибори
    Житомирський обласний осередок «Слуги Народу» визначився з кандидатами на місцеві вибори

    На конференції Житомирської обласної організації...

  • Святу води у Житомирі не бути попри Всесвітні гуляння
    Святу води у Житомирі не бути попри Всесвітні гуляння

    18 вересня українці й весь...

  • Житомиряни скаржаться на незрозумілі платіжки за газ, у ТОВ пояснили причину виникнення боргів
    Житомиряни скаржаться на незрозумілі платіжки за газ, у ТОВ пояснили причину виникнення боргів

    Для того, аби не виникало...

Новини
З приміщення гуртожитку житомирянці обстріляли двір, поліція на звернення не реагує. ФОТО

З приміщення гуртожитку житомирянці обстріляли двір, поліція на звернення не реагує. ФОТО

7 вересня 2020
На Крошні в Житомирі з приміщення гуртожитку обстріляли двір людям, що мешкають поруч. Вони викликали дільничого, але станом на ранок, 7 вересня, правоохоронець досі не з'явився.

Своєю страшною історією на Фейсбук поділилася Тетяна Бурковська.

"Бачить Бог я не хотіла виносити це на широку публіку, до останнього сподіваючись знайти взаєморозуміння з іншою стороною конфлікта. Проте мені просто не залишили вибору і тепер я змушена банально захищати своє здоров’я та життя. Ніколи не думала, що до такого дійте. За все своє життя я потрапляла в різні перипетії, але щоб в мене стріляли – це вперше.

Почну з передісторії.

Вже багато років я живу в провулку Учбовому, в будинку №4. Прекрасне, затишне місце, якби не одне «але». Напроти нас знаходиться гуртожиток №2 аграрного коледжа. Та й в принципі гуртожиток не проблема. Проблема в тих студентах, які в ньому мешкають.

Кілька років ми потерпаємо від цих молодих людей. Вони регулярно викидають в наш двір сміття, пляшки, харчові відходи, шприци, презервативи і навіть використані гігієнічні засоби. При чому нерідко це робиться демонстративно.

Окрім цього регулярними стали гучні нічні пиятики, приправлені відбірною лайкою, бійками та справлянням фізіологічної нужди просто під вікнами. І знову ж таки, нерідко це робиться демонстративно: гляньте, ми будемо робити, що хочемо і ви нам нічого не зробите. З огляду на те, що поліція повністю ігнорує наші скарги, це цілком відповідає дійсності. Ми справді нічого не могли їм зробити впродовж кількох років.

Весь цей час ми намагалися привести наше сусідське співіснування в цивілізовані рамки. Проте нам грубили, погрожували і насміхалися. Найбільш дике те, що керівництво навчального закладу максимально ігнорує наші скарги і з усіх сил «морозиться» не бажаючи якось вирішувати цю проблему. «Вони ж діти, відчепіться від них» - ось що нам сказала вихователька згаданого гуртожитку. На наші зауваження, що це дорослі, повнолітні люди, які повинні відповідати перед законом за свої дії, над нами посміялися.

І ми б можливо і далі намагалися достукатися, якби ситуація не почала набирати загрозливих масштабів.

Спочатку в нашому дворі студенти розбили покрівлю гаража і зіпсували стіну нашого будинку, знову ж таки активно кидаючи відходи. Коли ми звернулися до керівництва коледжа за відшкодуванням матеріальних збитків, там розвели руками «а шо ми можемо їм зробити?». Проте, як виявилося, це ще було не дно.

31 серпня з приміщення гуртожитку з пневматичної зброї обстріляли наш двір. При чому кілька разів за день. А потім так само «привітали» нас і з 1 вересня.

Матір божа, це просто диво, що ця сволота тоді ні в кого не влучила. Хоча під час обстрілу я сиділа в кімнаті за столом біля вікон, в які потрапили кулі. До цих пір приходжу до тями і тремчу, коли дивлюся на продірявлене скло. Я вирішила принципово не міняти їх, допоки ця справа не почне нормально розслідуватися.

А вона поки не розслідується. Від слова «зовсім». Керівництво коледжу звично проігнорувало наші скарги (живі ж всі, неушкоджені, чого ви починаєте), дільничий поліцейський ДО ЦИХ ПІР не прийшов, з місцевого відділку, куди ми написали заяву, теж ніякої реакції.

Ви знаєте, я - не конфліктна людина, але моє терпіння просто скінчилося. І не лише моє. А й всіх моїх сусідів, яким урвався терпець - і від того, що відбувається, і від абсолютного беззаконня та безкарності. Не ми почали цю війну.

Цього разу ми не обмежимося звичним походом до керівництва коледжу та поліції, о ні. Ми підемо до головного управління та міського голови. І піднімемо цей конфлікт на максимально високий рівень, на який тільки зможемо.
Толерантна дипломатія скінчилася
", - наголосила жінка.

З приміщення гуртожитку житомирянці обстріляли двір, поліція на звернення не реагує. ФОТО
З приміщення гуртожитку житомирянці обстріляли двір, поліція на звернення не реагує. ФОТО

На головну сторінку


Від Максим 8 вересня 2020 16:30:
Пацан к успеху шол не получилось, не фартануло

Никита, невчём не виноват
«    Вересень 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930 
Новини