Авторизація
Імя користувача :
Пароль :
Відновити пароль!
Чим цікава вулиця, на якій живе мер Малина? ФОТО
Чим цікава вулиця, на якій живе мер Малина? ФОТО

А ось так виглядає вулиця,...

  • Чим цікава вулиця, на якій живе мер Малина? ФОТО
    Чим цікава вулиця, на якій живе мер Малина? ФОТО

    А ось так виглядає вулиця,...

  • Чому приміщення найпершої житомирської кав'ярні стало заклятим для інших власників кавового бізнесу ...
    Чому приміщення найпершої житомирської кав'ярні стало заклятим для інших власників кавового бізнесу ...

    Вже майже півроку приміщення колишнього...

  • Сьогодні святкує День народження житомирянин Юрій Степура
    Сьогодні святкує День народження житомирянин Юрій Степура

    У Житомирі добре знають, люблять...

  • Последние подробности двойного убийства, которое потрясло Житомир. ФОТО
    Последние подробности двойного убийства, которое потрясло Житомир. ФОТО

    Двойное убийство в...

Новини
Поранений в зоні АТО Сергій Блюд з Брусилівщини: «Я став на ноги через 2 місяці, хоча лікарі прогнозували, що це буде через 6»
Поранений в зоні АТО Сергій Блюд з Брусилівщини: «Я став на ноги через 2 місяці, хоча лікарі прогнозували, що це буде через 6»
21 липня 2015
29-річний Сергій Блюд із с. Морозівка Брусилівського району потрапив у зону проведення АТО під час першої хвилі часткової мобілізації. Отримав повістку 11 березня минулого року і в складі 95-ї бригади вирушив у неспокійний регіон. Його бойовий шлях розпочався у середині квітня із Добропілля на Донеччині.

Разом із бойовими побратимами Сергій Блюд перебував у найгарячіших точках Донбасу. Супроводжуючи колони українських військових, він в будь-який момент був готовий прийняти удар на себе. 5 жовтня 2014 року Сергій виконував чергове бойове завдання. Командування повідомило: є ймовірність того, що наші війська готуються відступати від Донецького аеропорту. Аби не повторився іловайський котел, потрібно було створити зелений коридор для тих, хто обороняв термінали.

«Пам’ятаю, як ми виїхали з Пісків до висотки. Наша машина була попереду, а тому нам першим довелося прийняти удар на себе. Далі все повторюю зі слів хлопців, які мені розказували про те, що трапилося, бо я втратив свідомість», - розповідає Сергій.

За словами бойових побратимів, розпочався бій і ворожі снаряди влучили в боєприпаси українських солдатів, які вибухнули. БТР-80, в якому і був Сергій Блюд, постраждав найбільше. У машині було троє поранених і троє загиблих. Сергій отримав відкриту черепно-мозкову травму та забій головного мозку. Внаслідок цього в молодого захисника відмовили обидві ноги та права рука. Він втратив зір, нюх та смак.

За тривалий час лікування у Сергія відновився зір на 85%, але досі ушкоджені рецептори нюху та смаку. Боєць не любить, щоб його жаліли: «Це все не страшно. Головне, що руки і ноги на місці, якими можна щось робити. Лікарі кажуть, що зробили все від них залежне, а решта – в моїх руках. Мій внутрішній світ похитнувся, коли один медик сказав: «Радій, що і так ходиш». Взагалі прогнозували, що я стану на ноги через півроку, а я почав ходити через два місяці».

Після важкого поранення хлопця відправили в Красноармійську районну лікарню на Донеччині, а звідти – у Дніпропетровську обласну лікарню. Після 8-годинної операції Сергій прийшов до тями. У палаті були його рідні та лікар.

«Лікарка у мене швидко запитала, що я пам’ятаю з минулого життя. Я здивувався, чому з минулого. Одразу назвав свій ідентифікаційний код, серію і номер паспорту, два мобільні номери. Дядько сказав, що у здоровій голові він цього не тримає. З дитинства дідусь навчав мене грати в шахи, що добре тренувало мою пам’ять. Якщо в понеділок командир називав мені номер мобільного, то в п’ятницю я міг точно його повторити», - ділиться Сергій.

Після обласної лікарні був військовий госпіталь у Дніпропетровську, а потім шпиталі у Києві, Ірпені, а далі один за одним лікувальні заклади Переяслава-Хмельницького, Хмільника, Коростишева, Житомира. На операцію зі встановлення титанового інплантанту Сергій поїхав у Дніпропетровськ сам. Лікар здивувався, коли побачив бійця, якому важко пересуватися, але без сторонньої допомоги він подолав потягом майже 700 км.

Сергій Блюд не називає імена людей, які йому допомагали. Згадує масажиста-волонтера Любов Миколаївну з військового госпіталю в Києві. Він вдячний випадковому чоловікові, з яким познайомився в потязі. Саме він у Дніпропетровську викликав таксі і допоміг травмованому бійцеві доїхати до шпиталю. Сергій стверджує, що довготривалий процес лікування він пройшов завдяки волонтерам. Рідні не зізнаються, скільки грошей витратили, а дороговартісні закордонні препарати та інплантант йому оплачували небайдужі люди.

Сергій Блюд отримав другу групу інвалідності. Зараз він пересувається за допомогою палички. Із травня в бійця з’явилося посвідчення учасника АТО. Проте, йому мало не щодня доводиться ходити по лікувальних закладах і кабінетах чиновників, аби нарешті повернутися до звичного цивільного життя.

Оптимізм та весела вдача Сергія Блюда вражають. Поряд із ним відчуваєш, що всі буденні проблеми насправді дріб’язкові і їх можна вирішити. Намагаючись підбадьорити Сергія, залишається побажати йому швидкого одужання.

Сергій реагує на це так: «А хіба в мене є вибір? Мені допомагало дуже багато людей, які все вирішили за мене. Я мушу оправдати їхні сподівання. Взірцем для мене є Юрій Весельський. У 22 роки він залишився без ноги, але в нього стільки життєвої енергії, що всім здоровим потрібно повчитися в цього хлопця».

Поранений в зоні АТО Сергій Блюд з Брусилівщини: «Я став на ноги через 2 місяці, хоча лікарі прогнозували, що це буде через 6»

Джерело статті: Житомир-онлайн

На головну сторінку

Загрузка...
«    Лютий 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728 
Новини