Авторизація
Імя користувача :
Пароль :
Відновити пароль!
Житомирського водія тролейбуса побив гурт школярів, коли той зробив зауваження. ФОТО
Житомирського водія тролейбуса побив гурт школярів, коли той зробив зауваження. ФОТО

У Житомирі по вул. Київська...

  • Житомирського водія тролейбуса побив гурт школярів, коли той зробив зауваження. ФОТО
    Житомирського водія тролейбуса побив гурт школярів, коли той зробив зауваження. ФОТО

    У Житомирі по вул. Київська...

  • Театрали з різних куточків України: на Михайлівській пройшло урочисте відкриття ІІІ-го Всеукраїнсько ...
    Театрали з різних куточків України: на Михайлівській пройшло урочисте відкриття ІІІ-го Всеукраїнсько ...

    У Житомирі на вуличній естраді...

  • Геннадій Зубко: Пріоритетом Житомира мають бути якісні послуги містянам
    Геннадій Зубко: Пріоритетом Житомира мають бути якісні послуги містянам

    В рамках робочого візиту у...

  • На Михайлівській пройшли Другі наукові пікніки в Україні. ФОТО
    На Михайлівській пройшли Другі наукові пікніки в Україні. ФОТО

    У Житомирі на Михайлівській у...

Новини
Справа Іллі Гайструка: коли і після смерті спокою не діждешся
Справа Іллі Гайструка: коли і після смерті спокою не діждешся
15 листопада 2017
12 вересня усіх житомирян вразив випадок смерті на підвісному мості Старого Бульвару – смерті Іллі Гайструка, хоч трапляються вони там постійно. У вівторок, о сьомій, коли сонні мешканці тільки прокидалися, до районного відділення поліції надійшло повідомлення про загибель юнака, який, за офіційними даними, сам вкоротив собі віку. Розголосу цей факт набув, коли дізналися про те, що Ілля у день смерті мав виїжджати разом із військовою бригадою в АТО.

Щаслива сім'я Гайструків


Рідні Іллі, попри те, що минуло вже понад чотири місяці, досі не можуть оговтатися від трагедії, яка спіткала їхню родину. Мама – пані Тереза – через брак сну і постійні нерви із втомленим поглядом та синцями під очима. Їй важко збагнути, що сина немає, хоч, як каже жінка, завжди вірить, що той поряд, зараз же сподівається на розкриття справжніх фактів смерті.
Журналістів родина зустріла спокійно, стримано, без зайвих голосінь, бо зараз залишається сама лиш жага до справедливості.
Подружжя Гайструків живе у скромному будинку (у якому виросла сама пані Тереза та усі діти) разом з мамою – 81-річною Марією Карлівною, за якою жінка доглядає. У Гайструків троє дітей – Ілля був четвертим, середнім.

Приватний будинок родини, що на Мальованці у Житомирі


Найстарша донька Іванна живе окремо з чоловіком, часто привозить малечу до батьків, тому пані Тереза нині відволікається на внуків. Зі слів жінки, це єдине, що нині стримує від всеохоплюючих жалю і депресії. Найменші діти Гайструків – Саша і Льоша – учні місцевої школи. Коли ми приїхали на зустріч, Тереза Броніславівна якраз проводжала молодших синів на уроки.
За гарячим чаєм і постійними відволіканнями пані Терези на побутові справи ми познайомилися ближче зі справою Іллі.

Дитинство у барвах хакі


Про дитинство свого середнього сина пані Тереза, мабуть, може розмовляти цілодобово. Здається, ці спогади підсилюють розсіяну через трагедію увагу, вдаючись до оригінальних маневрів – жінка розповідає події так, наче ті стались вчора, а не багато років тому.
Зі слів мами, Ілля з дитинства цікавився військовою справою, особливо військово-повітряними силами.

Ілля у дитинстві


Оскільки юнака давно вабило небо, він зайнявся паркуром (прим. це молодіжний вуличний вид спорту, основним елементом якого є ефектне і швидке подолання перешкод у міському середовищі, без будь-яких допоміжних пристосувань, - «Субота»). Мав активну життєву позицію, багато друзів, швидко знаходив нових. Ще у дитинстві познайомився з Вікторією – своєю майбутньою цивільною дружиною. Загалом, дитинство і юнацтво Іллі були найяскравішими життєвими віхами.

Грамоти, подяки і медалі хлопця, який професійно займався спортом


Коли виріс, не покидав ідею стати військовим, захищати Україну в АТО. Через фінансову скруту змушений був на певний час їхати на заробітки до Німеччини і Польщі. По поверненню продовжував займатися улюбленою справою і готувався до майбутніх бойових дій у центрі підготовки військових, на міському полігоні.

Пролунав дзвінок


Той момент, коли батьки дізналися про смерть сина, пані Тереза описує, не стримуючи сліз, бо біль свіжий, неначе це сталося вчора. Ця частина розмови для жінки була найважчою.

«День почався так, як починалися і всі попередні», - каже Тереза Броніславівна. Вранці 12 вересня жінка, як завжди, збирала молодших синів до школи, своїх діток привезла й старша донька Іванна. «Я, пам’ятаю, тоді була дуже заклопотана», - додає мама.

Саме під час ранкової метушні пролунав телефонний дзвінок, що став для сім’ї Гайструків фатальним і різко змінив барви звичного життя. Телефонували з військкомату, командир шукав Іллю, який не з’явився на виїзд. Пані Тереза зрозуміла, що щось пішло не так, щось обірвалося усередині механізму, вилетів якийсь гвинтик. Невдовзі пошуки почав не тільки військкомат, але й рідні Іллі – брат Саша одразу виїхав до сухого кар’єру, де Ілля любив усамітнюватися, коли щось не влаштовувало, заспокоювати нерви. «Він же був паркурником, а де заспокоюються паркурники? Звісно, саме на таких дивних місцинах», - зауважує пані Тереза. Але на кар’єрі хлопця не було. Батьки телефонували і до Вікторії – дружини юнака, але та вже була у лікарні через загрозу викидню. Що сталося вночі на 12-те вересня між молодими людьми, збагнути важко, вагітна Вікторія відмовляється від коментарів.
«Найважчий перший момент, - продовжує мама загиблого, - коли поріг переступили два військових і розповіли про смерть мого сина. Я не могла повірити, немов якась стіна виникла між ними і мною з чоловіком».

Сувої правди і гіпотез


Розібрати те, що було потім, важко. А потім була низка розслідувань, які потрібні були, здавалося, тільки батькам мертвого, погроз, звинувачень і каяття.
Після звістки про загибель батьки одразу вирушили у місцевий морг, де мали б упізнати тіло за звичайною судово-медичною процедурою, проте батьків не впустили. «Ці люди сказали, що від Іллі майже нічого не залишилось, і, мовляв, не треба вам того бачити. А потім статний дядечко додав, що тіло і так впізнали», - говорить пані Тереза. Проте, хто впізнав мертвого, так і не сказали. У відчаї подружжя Гайструків, як забрали тіло, самі вирішили переконатися, що у домовині – їхній син.
Те, що побачили, їх збентежило ще більше, ніж можлива підміна людей, - численні травми обличчя, на яких акцентував увагу судмедексперт, були відсутні, тільки синець на скроні. «Таке враження, ніби син з мосту взагалі не падав, бо інакше ми обличчя, певно, не побачили б», - зауважує батько пан Сергій.

До того ж мала місце ще одна дивна річ – сліди від мотузки на зап’ясті обох рук. Дивна, тому що у витязі з кримінального провадження читаємо таке:
«…виявлено труп Гайструка Іллі Сергійовича без ознак насильницької смерті».

На питання, чи проводилися додаткові експертизи, батьки відповідають, що поліція будь-які заяви ігнорує. Зараз родина боїться іншого, а усі методи вже випробували, усі були неефективними, тому вони просто опустили руки.
Треба додати, що причиною самогубства відомі провідні житомирські ЗМІ називали домашні сімейні драми. Зокрема, того ж дня, 12 вересня, зі слів пані Терези, «Житомир.інфо» публікує неперевірену інформацію, звинувачуючи у смерті вагітну Вікторію. «Вони знали один одного з дитинства, кохали міцно», - каже жінка. І справді, майже весь час спільного життя Вікторії й Іллі вони були «перед очима» у родини Гайструків. Молоді люди тривалий час жили разом з ними, в одному будинку. «Мені важко повірити, що Віка могла спровокувати Іллюшу піти на такий злочин – вбивство себе».

На фото - світлини щасливого молодого подружжя Іллі та Віки

Звісно, пані Тереза була обурена написаним, а у Вікторії сталася чергова загроза викидню: «Я дуже дякую журналістам, що вони видалили те бридке звинувачення».

Пандемія дзвінків і погроз. Коли «флеш» не випав


Та головне у цій історії кораблем лежить на дні усіх суперечок, недомовленостей і непорозумінь. Мама Іллі розповіла, що тривалий час хлопець грав в азартні ігри, позичав чималі суми й іноді просто зникав, щоб потім повернутися з пустим гаманцем і проханням оплатити кредити. І батьки оплачували, доки мали змогу. Звісно, і юнак докладав зусиль, щоб покривати «гарячі» борги. А потім це знову починалося і повертало у якийсь глухий кут, з якого вийти скоро не вдасться.
«Він хотів навіть покинути Житомир через свою пристрасть, але я його зупинила. Та й отой набір у бригаду військових йому допоміг чимось, - продовжує мама. - Одного дня я знайшла оголошення центру з надання допомоги залежним ігроманам, яким був і мій Ілля, він навіть не сперечався. Та вже тоді було велике «але»: командир так і не відпустив, мовляв, таке трапляється часто, війна вилікує». Пані Тереза досі себе картає за те, що тоді послухалася командира і силоміць не забрала Іллю: «Може, тоді він був би живий».

Ілля Гайструк


Навіть після смерті Іллі родину займають кредитори і колекторські фірми, постійно погрожуючи і провокуючи чергові нервові напади і так слабкого серця Терези Броніславівни. Вони і зараз присилають нові листи з вимогами повернути борг.

Один з листів повернути борг (тут - з банку)


Жінка ввімкнула нам декілька записів розмов з невідомими, які вимагають шалені суми грошей: «Хтось телефонує, каже, щоб повернули 18 тисяч, хтось - 50 і більше, щораз чую нові цифри». На одному з них – розмова доньки Іванни з невідомим Вовою, який шляхом залякувань намагався переконати дівчину, щоб сім’я не зволікала з грошима. Телефонував цей чоловік якраз у переддень смерті Іллі.
І це не поодинокий випадок. Телефонують щодня по декілька, а то і більше разів, попри те, що така поведінка колекторських компаній є кримінальною відповідно до статті 189 КК України (про відповідальність за вимогу передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами і т.д.).
Ще одна дрібниця, якою ми мусимо поділитися, є дивний збіг адреси однієї з колекторських фірм й адреси міської прокуратури.
Нагадаємо, що «самостійна» колекторська діяльність в Україні тимчасово заборонена відповідно до Закону України «Про заборону надання колекторських послуг щодо фізичних осіб-боржників». Дивно, що у правоохоронній структурі, яка мала б слідкувати за порушенням законів, існує такого типу контора.
«Коли викликали стосовно погроз від колекторів у поліцію, у цей же день почали телефонувати усі колектори, щоб ми прислали копії свідоцтва про смерть сина», - закінчує пан Сергій.
Наразі постає питання вже не тільки про відновлення справедливості у справі Іллі Гайструка, але й того, як позбутися нав’язливих дзвінків, які досі збивають з пантелику і фіксують все нові гіпотези. Звісно, гіпотези приватні, нерозшифровані ЗМІ, гіпотези, які може підказати тільки справжнє батьківське серце.

Автор статті: Народний тижневик "Субота"

На головну сторінку


Від Тереза 28 грудня 2017 12:34:
С наступающим Новым годом и Рождеством крестовым!!! Большое спасибо вам за помощь! от Терезы!
«    Квітень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30 
Новини