Авторизація
Імя користувача :
Пароль :
Відновити пароль!
Кому і за що хочуть у Бердичеві почепити пам'ятну дошку?
Кому і за що хочуть у Бердичеві почепити пам'ятну дошку?

У Бердичеві місцева влада планує...

  • Кому і за що хочуть у Бердичеві почепити пам'ятну дошку?
    Кому і за що хочуть у Бердичеві почепити пам'ятну дошку?

    У Бердичеві місцева влада планує...

  • Стало відоме ім'я пілота, який загинув у авіакатастрофі біля смт. Озерне
    Стало відоме ім'я пілота, який загинув у авіакатастрофі біля смт. Озерне

    Сьогодні, 15 грудня, близько 15...

  • Предыдущая власть была ворами. Но они еще и умели работать
    Предыдущая власть была ворами. Но они еще и умели работать

    Раз за разом жизнь подводит...

  • Мати вбитої чоловіком дочки у Бердичеві просить суд покарати вбивць, але суд чомусь затягує справу
    Мати вбитої чоловіком дочки у Бердичеві просить суд покарати вбивць, але суд чомусь затягує справу

    Крик душі написала мама вбитої...

Новини
22-річний випускник ЖДУ ім. Франка побував у трьох азіатських країнах. У кишені було всього 45 доларів
22-річний випускник ЖДУ ім. Франка побував у трьох азіатських країнах. У кишені було всього 45 доларів
12 квітня 2018
22-річний Вадим Мордас із Новоград-Волинського, який нещодавно закінчив ЖДУ ім. І. Франка, маючи в кишенях близько 100 доларів, вирушив у навколосвітню подорож. Юнака не зупинило ані безгрошів'я, ані, з його слів, незнання англійської на належному рівні.

22-річний випускник ЖДУ ім. Франка побував у трьох азіатських країнах. У кишені було всього 45 доларів


Із зими у літо


У своєму житті Вадим Мордас встиг поки небагато: закінчив Житомирський педуніверситет (факультет соціальної педагогіки) і кілька місяців попрацював в столиці офіціантом. Вирушаючи в подорож, не поспішав повідомляти про це рідним (вдома у нього - батьки-вчителі, два брати і дві сестри). Не хотів засмучувати. Тому домовився з однією з сестер про те, що вона вручить батькам заздалегідь написаний ним лист про те, що долетів добре, до подорожі готовий і просить у мами-тата благословення. Вадим впевнений, що якби до відльоту все розповів, то його напевно спробували б умовити залишитися вдома.

Речей взяв з собою небагато: намет, спальник, смартфон і зарядку до нього. По прильоту в Шрі-Ланку, першу країну подорожі, теплий одяг роздарував місцевим, а сам залишився у літній футболці і шортах. «Це була подорож із зими в літо, - каже Вадим. - Раніше ніколи не був за кордоном. Це була перша поїздка, все сприймалося дуже гостро».

З 100 доларами, 55 з яких треба було відкласти на зворотний квиток, про супер-економію довелося думати з першої миті подорожі. Для того, щоб простіше було їздити на місцевому транспорті і проситися на безкоштовний нічліг, Вадим ще вдома приготував собі спеціальний документ - «дорожню грамоту». Цей лист з фото на англійській мові, в якому сказано, що власник цього документа є учасником експедиції з вивчення традицій і побуту південно-східній Азії. А далі - прохання до всіх: по можливості, безкоштовно пускати на нічліг, безкоштовно возити безкоштовно годувати. Лист красиво оформлено, заламіновано, виглядає переконливо. І багато жителів Шрі-Ланки, в тому числі і водії, охоче відгукувалися на прохання, викладене в «документі».

«Англійську знаю погано, - зізнався Вадим. - А громадяни Шрі-Ланки знають її ще гірше. Але папірець з моїм фото справляв потрібне враження, і багато дверей переді мною відкривалися, а столи наповнювалися їжею».

Про дуріане І Тук-Тукери


У Шрі-Ланці немає різкої зміни пір року і завжди тепло. Центральна частина острова - гори. Там прохолодніше, і люди пересуваються повільно. Зате на низовині дуже жарко, тому там весь час біжать, щоб поменше контактувати з сонцем.

Країна розташована на узбережжі Індійського океану, але близько 90% пляжів для купання зовсім непридатні і небезпечні. При цьому берега піщані, красиві і зручні пляжі - в Унаватуне і Хіккадуве. Це ті зони відпочинку, на яких відпочивають найбагатші туристи світу. Їжа смачна і гостра. Основні продукти харчування - рис, сочевиця, кокоси, риба, перець чилі, фрукти і деякі овочеві культури. Порції заведено накладати великі. Оскільки їжа гостра, перетравлюється швидко. Гострота їжі - особливість більшості південних країн. Кажуть, це обумовлено необхідністю в знезараженні порожнини рота і стравоходу від маси шкідливих мікроорганізмів, яких дуже багато при жаркому кліматі. Там заведено їсти руками. Ціни на продукти, до речі, вище, ніж в Україні, на все, крім фруктів. Говорячи про фрукти, Вадим згадав про один з них - особливий, дуріане. Кажуть, що він пахне пеклом, а на смак дарує райську насолоду. З цим фруктом, з найніжнішою і дуже смачною «начинкою», через пекельний запах не дозволяють входити в транспорт, в деякі магазини та інші заклади.

Місцевий транспорт - автобуси і поїзди, проїзд дешевше ніж в Україні.

Автобуси бувають двох видів: для багатих, з кондиціонерами, і курсують по хайвею або швидкісній автостраді, і - для інших, які їздять по вузьким завантаженим дорогам. Багато моторикш, яких там називають тук-тукер. У великих містах є таксі, водії яких дуже погано орієнтуються в місті, і часто просять підказок у пасажирів. Безкоштовним автостопом краще користуватися біля невеликих населених пунктів. А біля великих міст зі швидкісними автострадами краще їздити на громадському транспорті.

За словами мандрівника, характер у ланкійців непростий: в очі вони всім посміхаються, але думають при цьому, який у тебе гаманець.

«Створюється враження, що головною цінністю в житті у більшості місцевих є виключно гроші, - каже Вадим. - Багато хто просить їх у туристів завжди і всюди. А хорошим продавцем вважається той, хто зумів обрахувати іноземця. Часто також «забувають» дати здачу, а іноді спочатку називають одну ціну, а коли вже беруть гроші в руки, ціна раптом стає більше. І що цікаво: якщо у тебе грошей немає, то посмішка продавця швидко змінюється на невдоволений вираз обличчя».

Можливо, продовжує Вадим, все можна пояснити тим, що освіта там на дуже низькому рівні. Виняток становлять діти з інтелігентних сімей, чиї батьки вивчилися за кордоном і серйозно займаються навчанням дітей. Це, в основному, жителі міст Коломбо і Канді. При цьому орієнтованість на туристів змушує багатьох жителів країни вчити англійську.

«Там багато буддійських храмів, вони є майже в кожному містечку, - каже Вадим. - У них можна переночувати і поїсти. За 28 днів я відвідав 16 населених пунктів, в 13-ти з них зупинявся на нічліг. Витратив 20 дол., в тому числі - 3,7 дол. на місцеву сім-карту».

Зокрема, на чотири ночі Вадиму вдалося зупинитися в Коломбо, в будинку українки Богдани, яка вийшла заміж за шрі-ланкійця, три ночі - в с. Ятадола у хлопця з сайту Каучсерфінг (каучсерфінг - послуга безкоштовного приватного житла для туристів. - Ред.), по разу ночував в мечеті Коломбо, в сільському гаражі, в будинку хлопця, з яким познайомився на вокзалі, у багатого мусульманина, у двірника в місті Катарагама, в холі готелю в місті Унаватуна. Потім чотири ночі - в центрі медитації Віпасана і ще 11 - в буддійських монастирях в Балапатіі, Хіккадуве, Унаватуне, Тангалле і Лавінії.

Смішні люди


Наступна країна, яку відвідав наш мандрівник з Новоград-Волинського, - Індонезія, острів Ява. Природа там, за словами Вадима, дуже красива, особливо, далеко від міст. Здається, що на цьому острові є все: гори, вулкани, водоспади, океан, море, річки, поля. Вибирай - кому що до душі. Такі ж різні, як природа, - і люди. Але найбільше серед них веселунів. Вони завжди, розмовляючи, заразливо сміються. Навіть не розуміючи, в чому справа, тобі теж захочеться посміятися з ними.

22-річний випускник ЖДУ ім. Франка побував у трьох азіатських країнах. У кишені було всього 45 доларів


«Індонезійці релігійні, - розповідає Вадим. - Таке враження, що вони кожен день в житті керуються виключно духовними цінностями. У них заведено допомагати один одному. Я навіть не просив у них воду, але вони самі мені приносили її кожен день. І їжею пригощали з великою радістю.

За весь час перебування в цій країні бачив тільки одного бездомного і двох жебраків. Але і вони викликали повагу своєю скромністю і ненав'язливість. Так як 88% індонезійцев мусульмани, п'яних немає взагалі. Жодного разу не бачив навіть що сваряться або б'ються людей ».

Але не все так ідеально. Багато там без докорів сумління курять в громадських місцях. Кажуть, що відмінна риса індонезійців - небажання бачити проблеми і вирішувати їх.

Їжа смачна різноманітна і дешева. Але в містах вдома готувати не прийнято. Їдять в кафе або харчевнях, перуть - в пральнях, в інтернеті сидять - в комп'ютерних клубах. Так, стверджують вони, економніше і веселіше. Ціни на продукти приблизно на рівні українських, тільки фрукти - трохи дешевше, а молоко - трохи дорожче.

Дороги майже всюди нові й рівні, але дуже завантажені біля столиці Джакарти (в місті проживає близько 11 млн чол.- Ред.). На під'їзді кілометрів за 10 до столиці рух поступово гальмується і починається тягучка. Автостоп там, за словами Вадима - хороший, але щоб скористатися ним, необхідно вибрати не дуже завантажену транспортом ділянку дороги. А для цього треба їхати в глибинку. До речі, місцева молодь дуже любить їздити на байках і велосипедах.

У цій країні проведено 11 днів, витрачено 9,5 дол.: 5 дол. - на фото для візи, 4,5 дол. - мобільна карта з інтернетом. Ночував тут Вадим по дві ночі в аеропорту, на автовокзалі та в мечеті, три - у знайомих по Каучсерфінгу, по одній - на пляжі і у місцевих жителів.

Пісні як заробіток


У мегаполісах дуже складно зрозуміти людей, оскільки енергетика будь-якого великого міста породжує втому і байдужість. Це властиво як Києву, так і Куала Лумпур, столиці Малайзії. Але, як стверджує наш земляк, йому все ж вдалося трохи розглянути малайзійців.

22-річний випускник ЖДУ ім. Франка побував у трьох азіатських країнах. У кишені було всього 45 доларів


В цілому вони простіше, ніж ми. Дівчата не нарощують вії, не ходять на шпильках, які не задирають високо носи. Одягу не надають занадто великого значення. Чоловіки не намагаються здаватися брутальними мачо і вірять в Бога. У малайзійців менше помилкових цінностей. Вони не схильні скаржитися на життя і сумувати. При цьому зовнішність у них досить пересічна, а красиві в нашому розумінні фігури у дівчат зустрічаються вкрай рідко.

Ще в столиці Малайзії дуже багато індусів і китайців. Вони їдуть туди на заробітки, щоб отримувати там в півтора рази більше, ніж удома.

«Що ще важливо для небагатих мандрівників, - говорить Вадим: - Відсоток щедрих людей в цьому місті дуже великий. Тому багато в Куала Лумпурі збирають гроші для подальших подорожей: хто з табличкою, хто з музичним інструментом, хто з фотографіями знаменитостей. Довелося спробувати такого щастя там і мені. Це коли виявилося, що з квитком на літак, придбаному за останні гроші, я не міг полетіти, оскільки у мене повинні були бути при собі 100 дол. готівкою, а їх не було. У цей момент я тисячу разів згадував про чудеса безвізу, які не всі цінують. Найсумніше, що в нашому посольстві мені нічим не змогли допомогти. Тому довелося розраховувати тільки на себе. І я згадував дитячі пісеньки і співав їх за гроші. З одного боку - ситуація драматична, з іншого - комічна.

У Малайзії Вадим провів 25 днів, витративши все до цента, а також заробив співом пісень необхідні на зворотний шлях гроші. Сім ночей пройшли в аеропорту, 14 - в різних мечетях, дві ночі - в наметі на вулиці, і по одній - в готелі і хостелі.

До Києва наш мандрівник повернувся 21 березня.

«Ці 64 дні перевернули моє життя, - підсумовує Вадим Мордас. - Що я зрозумів? По-перше, якщо дуже хочете подорожувати, але немає грошей або ще щось заважає, - не відкладайте поїздку на потім, тому що потім може бути ще складніше її здійснити. Беріть з собою грошей стільки, скільки є, і якось облаштуєтеся. По-друге, я зрозумів, наскільки люблю свою батьківщину, як дорогі мені ці наші зміни пір року, суворі зими, прохолодне міжсезоння. По-третє, прийшов до висновку, що гроші - далеко не головна цінність у житті. А по-четверте, така ось екстремальна подорож допомогла мені позбутися від накопиченого життєвого вантажу, від усього негативного, «перезавантажитися». Зараз таке відчуття, що мені багато чого під силу і я все зможу подолати і перемогти. Головне, не втратити себе і не розмінятися на дешеві «цінності», які насправді не вартують нічого.
Джерело статті: Аргументы и факты. Aif.ua

На головну сторінку

Загрузка...

Від Галина 13 квітня 2018 16:22:
Цей матеріал вкрадений у тижневика "Аргументы и факты в Украине", працівниками сайту 04141.com.ua перекладений на українську і видається як власний продукт. Житомир-онлайн злодійську естафету підтримав і продовжив. На лист автора не реагує. То ж знаємо, що робити у таких випадках.
«    Грудень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31 
Новини