Авторизація
Імя користувача :
Пароль :
Відновити пароль!
Загадкові житомиряни: кому сьогодні поклали квіти - Карлу Марксу, отаману Дашкевичу чи дєду Мазаю? Ф ...
Загадкові житомиряни: кому сьогодні поклали квіти - Карлу Марксу, отаману Дашкевичу чи дєду Мазаю? Ф ...

Чим відомий Дашкевич в історії...

  • Загадкові житомиряни: кому сьогодні поклали квіти - Карлу Марксу, отаману Дашкевичу чи дєду Мазаю? Ф ...
    Загадкові житомиряни: кому сьогодні поклали квіти - Карлу Марксу, отаману Дашкевичу чи дєду Мазаю? Ф ...

    Чим відомий Дашкевич в історії...

  • Привітання народного депутата України Юрія Павленка з Днем Перемоги
    Привітання народного депутата України Юрія Павленка з Днем Перемоги

    Сьогодні, 9 Травня, ми поіменно...

  • Під Житомиром сталася смертельна аварія. ФОТО
    Під Житомиром сталася смертельна аварія. ФОТО

    Під Житомиром сьогодні ввечері сталася...

  • Сидір Ковпак: В останній раз за червоний прапор в Україні карали при Гітлеру
    Сидір Ковпак: В останній раз за червоний прапор в Україні карали при Гітлеру

    Останній раз таке в Україні...

Новини
У відділі сучасного мистецтва Кмитівського музею експонується виставка "Читаючи уламки"

У відділі сучасного мистецтва Кмитівського музею експонується виставка "Читаючи уламки"

8 серпня 2019
"Читаючи уламки", друга виставка програми "Жести ставлення" відділу сучасного мистецтва Кмитівського музею, знов* присвячена спроможності сучасного мистецтва давати відповіді на питання, пов'язані із спадком радянського періоду.

Цього разу йтиметься про життя на пострадянських руїнах та читання цих руїн як тексту.

З кураторського тексту Микити Кадана:

“Образ "руїн модерності" став наскрізним у сьогоднішній гуманітарній думці, а мультимедійне сучасне мистецтво наповнене зображеннями руїн не меншою мірою, ніж живопис та графіка доби Романтизму. На тлі шокових ефектів прискорення, у час деградації як загального "історичного чуття", так і індивідуальних прогностичних здібностей, схильність ворушити уламки великих наративів минулого говорить не так про вірність цим наративам, як про самовизначення у якості того, хто знаходиться "на боці історії".

У час повсюдної конкуренції за право репрезентувати образ сучасності мистецтво все частіше вводить у зону видимості вкриті пилом архіви ХХ століття, до того ж архіви периферійні. Однак "руїни" не тотожні "архіву" й різноманітним формам записаної та систематизованої історії. Вони - це образ пам'яті невпорядкованої, змаргіналізованої, відкинутої.

В цьому відношенні українське мистецтво з його "історіографічною" тенденцією, що проявила себе у 2010х роках, знаходиться у абсолютно інтернаціональному дискусійному полі. Але українська специфіка - це саме невизначеність, ускладнене розрізнення між "архівом" та "руїною".

Ми вимушено вміємо читати оповіді руїн. Власне, інших історичних оповідей нам "за місцем проживання" не дісталося. Але у цьому можна побачити надію: ми продовжуємо відчитувати історичні послідовності й, відповідно, шукати себе у історії, коли інші давно б махнули рукою й кинули будь-які спроби побудувати власну політичну суб'єктність на історичній основі.

Рейви на руїнах радянських заводів у музичному відео Дани Косміної, відеоблоги робітників гинучих підприємств у роботі Даниїла Ревковського та Андрія Рачинського, розпродаж символів радянського міщанства на OLX у живопису Юрія Пікуля - уламки минулого повсюдно надають форми українській сучасності. Мальовані й фотографічні хроніки руйнування архітектурної та монументально-мистецької спадщини ХХ століття у Ксенії Гнилицької та Євгена Нікіфорова коливаються між критичним документальним поглядом та зануренням у "меланхолію руїн".

Володимир Воротньов викриває функціонування сьогоднішнього муралізму як засобу приховування руйнування. Роботи Андрія Сагайдаковського відтворюють вбогий матеріал того, колись радянського світу, котрий намагався відділити споживання від бажання і в результаті його невід'ємною якістю стали, за словами Кеті Чухров, "скромність, бідність й навіть злиденність матеріальних предметів, для яких достатньо бути варіаціями ідей та несамодостатніми об'єктами".


Воєнна руїна у роботі Анни Щербини турбує невизначеністю статусу - чи це дійсно результат збройного конфлікту? А чи одна з індустріальних руїн, що стали звичною частиною ландшафту Сходу України ще задовго до початку війни? Клумба, висаджена шахтарями над шахтою у зоні воєнних дій, зафіксована на фотографії Євгенії Бєлорусець, говорить про ту виключну волю, що потрібна аби виживати на руїнах”.

У Кмитові триває художня резиденція, котра фінансується Українським культурним фондом. У

часники та учасниці резиденції беруть участь у створенні тимчасових виставок відділу сучасного мистецтва Кмитівського музею та долучаються до роботи музею вцілому.

Автор(к)и:
Евгения Белорусец, Vova Vorotniov, Гнилицька Ксенія, Dana Kosmina, Yevgen Nikiforov, Andriy Rachinskiy та Daniil Revkovskiy, Anna Shcherbyna, Андрій Сагайдаковський


На головну сторінку

«    Травень 2021    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31 
Новини