Заява про вчинення кримінального правопорушення КП «Житомирводоканал»


Ситуація із забрудненням р. Тетерів у місті Житомир із кожним роком стає все більш критичною. Щороку можна спостерігати картину із закликами не купатися у р. Тетерів у м. Житомир через вміст різноманітних речовин, що шкідливо впливають на життя та здоров’я громадськості, проте ситуація не змінюється протягом багатьох років. Останні новини говорять про критичну загрозу ситуації, яка склалась у м. Житомир та вже впливає на сусідні населені пункти. У Житомирі на річці Тетерів зафіксували масовий мор риби. Фото та відео мертвої риби на берегах річки публікують житомиряни в соцмережах. "В районі Паперової фабрики вимерла вся риба", - пишуть місцеві мешканці. Як повідомлялось, вчора після аварії на каналізаційному колекторі водоканалу у Тетерів потрапили тонни нечистот. Пояснення даної ситуації у ЗМІ пояснюється наступним чином (https://www.zhitomir.info/news_201898.html): «Комунальному підприємству «Житомирводоканал» не вистачило 30 днів для завершення реконструкції головної каналізаційно-насосної станції, один з чотирьох насосів, які вийшли з ладу, вже висушили і встановлюють.

Про це на початку позачергової сесії Житомирської міської ради 9 серпня 2021 року повідомив депутатам заступник мера Житомира Сергій Кондратюк.

«Всі чотири насоси були затоплені, один згорів, три вийшли з ладу. Ми шукали електродвигуни для насосів по різних підприємствах України, нам це не вдалося. Паралельно ми висушували своїми силами один електронасос і ремонтували електродвигун, о 7:30 він показав необхідну опірність на обмотці, зараз він на головній каналізаційній станції і виконуються роботи по його монтажу. Поки так», - сказав Сергій Кондратюк.

Він зауважив , що за грантові кошти велася робота по реконструкції головної каналізаційної станції, але не встигли.

«Трансформаторна підстанція голова, гребінки готові, автоматика – все було готове для монтажу, і нам не вистачило буквально 30 робочих днів, щоб повністю завершити реконструкцію головної каналізаційно-насосної станції. Вона працювала з 60-х років і випрацювала свій ресурс», - наголосив заступник мера Житомира.

Він наголосив, що до обіду встановлення насосу завершать.

Ранок 7 серпня у Житомирі сталася значна аварійна ситуація на головній каналізаційній насосній станції, директор водоканалу просив житомирян зменшити використання води. Через аварію на насосної станції у річку Тетерів потрапили неочищені стоки, за фактом виникнення аварії на водоканалі розпочали службове розслідування.

Як повідомляв Житомир.info, на сесії міської ради 17 грудня 2020 року директор КП «Житомирводоканал» представив депутатам нової каденції план модернізації комунального підприємства та пояснив, навіщо місту новий напірний каналізаційний колектор, зокрема, розповідав про грант від словенського уряду на 2, 9 млн євро на реконструкцію головної каналізаційної насосної станції.

Стаття 13 КУ. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 50 КУ: Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення.

Стаття 3. ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища». Основні принципи охорони навколишнього природного середовища

Основними принципами охорони навколишнього природного середовища є:

а) пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності;

б) гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я людей;

в) запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

г) екологізація матеріального виробництва на основі комплексності рішень у питаннях охорони навколишнього природного середовища, використання та відтворення відновлюваних природних ресурсів, широкого впровадження новітніх технологій;

Стаття 9. ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища». Екологічні права громадян України

Кожний громадянин України має право на:

а) безпечне для його життя та здоров'я навколишнє природне середовище;

Стаття 11. ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища». Захист прав громадян України у галузі охорони навколишнього природного середовища

Україна гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, наданих їм законодавством

ЗУ «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року»
Першопричинами екологічних проблем України є:

переважання ресурсо- та енергоємних галузей у структурі економіки із здебільшого негативним впливом на довкілля, що значно посилюється через неврегульованість законодавства при переході до ринкових умов господарювання;

фізичне та моральне зношення основних фондів у всіх галузях національної економіки;

неефективна система державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища та регулювання використання природних ресурсів, зокрема неузгодженість дій центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, незадовільний стан системи державного моніторингу навколишнього природного середовища;

низький рівень розуміння в суспільстві пріоритетів збереження довкілля та переваг збалансованого (сталого) розвитку, недосконалість системи екологічної освіти та просвіти;

незадовільний рівень дотримання природоохоронного законодавства та екологічних прав і обов’язків громадян;

незадовільний контроль за дотриманням природоохоронного законодавства та незабезпечення невідворотності відповідальності за його порушення;

недостатнє фінансування з державного та місцевих бюджетів природоохоронних заходів, фінансування таких заходів за залишковим принципом.

Впровадження екосистемного підходу в галузеву політику та удосконалення системи інтегрованого екологічного управління

Охорона вод
Україна є однією з найменш водозабезпечених країн Європи, при цьому водокористування в країні здійснюється переважно нераціонально. Внаслідок токсичного, мікробіологічного та біогенного забруднення відбувається погіршення екологічного стану річкових басейнів, а також прибережних вод та територіальних вод Чорного і Азовського морів. Особливо слід відзначити незадовільний стан причорноморських лиманів, більшість з яких належать до природно-заповідного фонду і є унікальними рекреаційними ресурсами. Підземні води України в багатьох регіонах за своєю якістю не відповідають установленим вимогам до джерел водопостачання, що пов’язано передусім з антропогенним забрудненням, а інтенсивне їх використання призводить до виснаження горизонтів підземних вод.

Основними джерелами забруднення вод є скиди з промислових об’єктів, неналежний стан інфраструктури водовідведення та очисних споруд, недотримання норм водоохоронних зон, змив та дренування токсичних речовин із земель сільськогосподарського призначення.

Основні речовини, що призводять до забруднення, - сполуки важких металів, сполуки азоту та фосфору, нафтопродукти, феноли, сульфати, поверхнево-активні речовини. Останнім часом зростає забруднення медичними відходами та мікропластиком, яке на сьогодні не контролюється.

Забруднення вод призводить до виникнення різноманітних захворювань населення, зниження загальної резистентності організму і, як наслідок, до підвищення рівня загальної захворюваності, зокрема на інфекційні та онкологічні захворювання.

Діюча нині система моніторингу вод є неефективною та застарілою, не відповідає сучасним європейським стандартам.

Система державного управління у сфері охорони вод потребує невідкладного реформування і переходу до інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом.


Завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обгрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Стаття 18. Завдання контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів

Контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів полягає в забезпеченні додержання усіма юридичними та фізичними особами вимог водного законодавства.

Стаття 19. Державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів

Державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, іншими державними органами відповідно до законодавства України.

Порядок здійснення державного контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів визначається цим Кодексом та іншими актами законодавства.

Стаття 20. Громадський контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів

Громадський контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється громадськими інспекторами з охорони довкілля, повноваження яких визначаються положенням, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Стаття 21. Державний моніторинг вод

З метою забезпечення збирання, обробки, збереження та аналізу інформації про стан вод, прогнозування його змін та розробки науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів здійснюється державний моніторинг вод. Складовими державного моніторингу вод є моніторинг біологічних, гідроморфологічних, хімічних та фізико-хімічних показників.

Державний моніторинг вод є складовою частиною державної системи моніторингу навколишнього природного середовища України і здійснюється в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 21-1. Екологічний та хімічний стани масиву поверхневих вод, екологічний потенціал штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод

Екологічний стан масиву поверхневих вод визначається за біологічними показниками з використанням гідроморфологічних, хімічних та фізико-хімічних показників і на основі екологічного нормативу якості води класифікується як "відмінний", "добрий", "задовільний", "поганий" або "дуже поганий".

Хімічний стан масиву поверхневих вод визначається за окремими групами забруднюючих речовин і на основі екологічного нормативу якості води класифікується як "добрий" або "недосягнення доброго".

Екологічний потенціал штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод визначається за біологічними показниками з використанням гідроморфологічних, хімічних та фізико-хімічних показників і на основі екологічного нормативу якості води класифікується як "добрий", "задовільний", "поганий" або "дуже поганий".

Аналізуючи всю ситуацію із діяльністю КП «Водоканал» у м. Житомир, варто звернути увагу на наступне:

Стаття 367 ККУ. Службова недбалість

1. Службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, -

карається штрафом від двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.


Стаття 242 ККУ. Порушення правил охорони вод

1. Порушення правил охорони вод (водних об'єктів), якщо це спричинило забруднення поверхневих чи підземних вод і водоносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод або зміну їхніх природних властивостей, або виснаження водних джерел і створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля, -

карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або обмеженням волі на той самий строк.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель або захворювання людей, масову загибель об'єктів тваринного і рослинного світу або інші тяжкі наслідки, - караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Враховуючи масову загибель риб, активне обговорення якої йдеться у соціальних мережах між жителями м. Житомира та околиць:
Стаття 441 ККУ. Екоцид

Масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу, -караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.


Враховуючи вище викладене, відповідно до ст. 214 КПК України прошу
Вас:


- Невідкладно внести відомості по даній заяві до Єдиного реєстру досудового розслідування про вчинення керівництвом КП «Житомирводоканалу» кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 267, ст .242, ст. 441 КК України.

- Ліквідувати наслідки скиду нечистот у р. Тетерів.

- Провести повний аудит всіх реконструкцій, здійснених КП «Житомирводоканал».

- Розслідувати наслідки діяльності керівництва стосовно завданих збитків, в тому числі екологічних, здійснених внаслідок діяльності КП «Житомирводоканал».

- Звільнити керівника КП «Житомирводоканалу».







З повагою,-

10.08.2021 року

Підпис