125 років із Дня народження Бориса Тена. Житомиряни вшанували пам’ять видатного поета й перекладача. Поклали квіти до пам’ятної дошки на будинку, де жив Борис Тен. Зараз ця вулиця названа його іменем.

Також, поклали квіти до пам’ятника видатного діяча. Долучились учні ліцею №24: в закладі до річниці від дня народження поета проводять тематичні уроки, читають твори Бориса Тена.

Вчитель зарубіжної літератури ліцею №24 декламує уривок із поезії митця про наше місто:

«Висока Піч… Тригір‘я… Дениші…
І небо, і замислена дорога, —
І сосон тихомовні комиші,
І пісня, як і ниви ці, розлога.
І відкіля до тих знайомих слів
Щораз мелодія незнана?
То ввечері не той почую спів,
Що на моїм шляху стелився зрана.
Не тих почую шепіт верховіть,
Дорожній пил не в тих умию водах
І питиму не тих вітрів я подих
А вдалині, мов видиво, стоїть,
Струнких новобудов піднявши комір,
Століттями не зрушений Житомир»

«Чудово, коли діти вивчають творчість наших класиків, знають їх, шанують таких великих житомирян як Борис Тен. Це і щира праця вчителя, вдячна за такий цікавий підхід до дітей та навчання», — сказала Марія Місюрова, заступниця міського голови

Микола Васильович Хомичевський обрав літературний псевдонім — Борис Тен на честь давньої грецької назви Дніпра: «Бористен». Борис Тен — володів більш як вісьмома мовами (за деякими даними — й одинадцятьма!)

Член Спілки письменників України, Лауреат премії імені Максима Рильського за досягнення в галузі художнього перекладу.

Творчий шлях Бориса Тена призупинився із Другою світовою: письменник потрапив до табору в Німеччині.

Після 1945-го повернуся до міста, де минули його студентські роки — до Житомира. Тут — працював в облмуздрамтеатрі, заснував хор «Льонок», викладав латинську мову в інституті іноземних мов (нині — ЖДУ імені Франка). Очолював обласне літературне об’єднання Житомирщини.