Тисячу подушок, пів сотні пар робочих рукавиць, понад 100 комплектів постільної білизни, сто пар теплих шкарпеток для військових пошили та звволонтерки Житомирського відділення Всеукраїнської благодійної організації "Турбота про літніх в Україні" за останні п'ять місяців.

32 жінки віком від 59 до 82 років працюють щодня у майстерні. Марія Карук – одна з найстарших в організації. За останні два місяці вона самотужки зв'язала 21 пару шкарпеток.

"Хочеться побільше в'язати. Вночі встаю і в'яжу. В'яжу шкарпетки, щоб нашим воїнам було тепленько в ніжки. Я почула, що у декого з них позамерзали ноги, я не спала ніч і дістала светри. І мені несуть усілякі нитки. Я візерунки роблю, щоб воїнам приємно було. Вони як оберіг. Земля – чорний колір, а червоний – це кров, яку бійці втрачають на війні. Та я готова юшку пісну їсти, аби щось корисне робити для наших воїнів", – каже волонтерка Марія Карук.

Любов Підопригора до Житомира приїхала з Харкова.

"Ми приїхали сюди, аби втекти від страшної війни, – розповідає волонтерка з Харкова Любов Підопригора. – Через постійні бомбардування ми не спали ні вдень, ні вночі. Було дуже страшно. І в один момент взяли сумки, в які поклали одяг, документи і пішли. Ми раді тому, що допомагаємо і шиємо. Робимо подушки на фронт або у госпіталь. Треба щось робити, щоб у нас була перемога".

На початку війни у 2014 році українські військові назвали житомирських волонтерок "Бабусин батальйон".

"У 2014 році ми почали шити робочі рукавиці. Також шкарпетки в'язали, подушки, труселя, як хлопці кажуть. Бандани тоді були актуальні. Сьогодні шиємо спецовочні рукавиці, балаклави, подушки, постільну білизну. Все це робиться для наших хлопців, для ЗСУ. І також тут, в тилу, дуже багато хто потребує допомоги. Їм ми також шиємо. В госпіталь шиємо. У лікарні, де відкриті відділення. Шиємо дуже багато і щодня відправляємо", – розповідає керівниця регіонального відділення благодійної організації "Турбота про літніх в Україні" Таїса Войцеховська.

На початку лютого волонтерки передали військовослужбовцям з 95-ої бригади частину подушок, теплі шкарпетки та балаклави.

"Балаклави зараз дуже потрібні, – кажуть десантники. – Бо коли мороз, то обмотуєшся всім, чим можливо, аби не обвітрити і не обморозити собі обличчя. Дякуємо волонтеркам за їхню працю. За те, що вони дбають про нас, стараються, думають про нас. І всі ці речі, які вони нам подарували, ми віддамо хлопцям у зону бойових дій".

В'язати, кроїти, шити і передавати військовим потрібні речі волонтерки будуть до перемоги.