Авторизація
Імя користувача :
Пароль :
Відновити пароль!
Директор обласної філармонії Тетяна Миколаївна Руденька – талановитий керівник і творча особистість
Директор обласної філармонії Тетяна Миколаївна Руденька – талановитий керівник і творча особистість

Входячи в храм мистецтва, ми...

  • Директор обласної філармонії Тетяна Миколаївна Руденька – талановитий керівник і творча особистість
    Директор обласної філармонії Тетяна Миколаївна Руденька – талановитий керівник і творча особистість

    Входячи в храм мистецтва, ми...

  • Сергію Пашинському - 53 роки!
    Сергію Пашинському - 53 роки!

    Пашинського називають першим політичним в'язнем...

  • Где обедали в Житомире Зеленский и Лукашенко: что ели и что пили
    Где обедали в Житомире Зеленский и Лукашенко: что ели и что пили

    …Чтобы гости из соседнего государства...

  • Житомирянин став радником міністра охорони здоров'я України Зоряни Скалецької
    Житомирянин став радником міністра охорони здоров'я України Зоряни Скалецької

    Скалецькій призначили чотирьох...

Новини
В Україні залишилися 14 великих арсеналів, частина яких на Житомирщині
В Україні залишилися 14 великих арсеналів, частина яких на Житомирщині
9 жовтня 2017
— Жертв 26 вересня уникли дивом. На інших складах, якщо трапиться катастрофа, говоритимемо не про фінансові збитки, а про людські втрати, — каже військовий експерт 41-річний Юрій Бутусов.

— Кожен має чітко розуміти небезпеку, бути щомиті готовим до евакуації. За рахунок місцевих бюджетів треба провести навчання, як діяти під час вибухів, — додає.

Скільки великих складів боєприпасів залишилося в Україні?


— 14. Передусім це — Хмельниччина, Чернігівщина, Житомирщина. У зоні ризику зараз чотири: в селі Цвітоха на Хмельниччині, у місті Ічня Чернігівської області, у селі Розсішки на Черкащині та в селі Ушомир на Житомирщині. За обсягом разом дорівнюють Калинівці.

Цю катастрофу можна було передбачити після Балаклії. На обох складах боє­припаси зберігали відкрито на землі. Калинівський склад був найбільший в Україні. З квітня по червень 2017-го в ньому провели чотири перевірки. Виявили, що розміщення боєприпасів — небезпечне. На деяких ділянках не було обваловки (сховище під відкритим небом обносять земляними валами. — ГПУ). Системи відеонагляду, протидії безпілотникам теж не було. У Генштабі про це знали.

Чому нічого не зробили?

— Зараз Міноборони і Генштаб кажуть, що правила безпеки порушували через недофінансування. Це неправда. Начальник 48-го арсеналу полковник Микола Батюк називав причиною брак особового складу. Про це Генштаб не говорить. Бо це — пряма відповідальність його керівників. Після вибуху в Балаклії 29 травня цього року ухвалили план переміщення боєприпасів. У разі пожежі це дозволило б уникнути великих вибухів в одному місці неподалік населених пунктів.

Але зробити це не вдалося. Бо ще раніше Генштаб через некомплект почав відправляти тилових солдатів у зону бойових дій. Ключові роботи з безпеки на 48-му арсеналі мали виконувати 25 фахівців. 13 із них на рік відрядили в АТО.

Але до 26 вересня встигли розгорнути реактивні снаряди в напрямку незаселеного поля. Якби цю вимогу не виконали, наслідки для сусідніх сіл були б страшніші.

Що зробити, щоб таких катастроф більше не трапилось?

— На складах має бути стільки фахівців і техніки, щоб забезпечити роботу, переміщення та роззосередження ­боєприпасів. Другий крок — достатнє фінансування. Все необхідне прописане у "Перспективному плані розвитку організації зберігання боєприпасів". Його ухвалили 26 квітня 2017-го. Займатися цим має управління живучості арсеналів та баз Генштабу.

Зараз цей план фінансують на 40 відсотків. Навіть при цьому його можна було виконати. Начальник Генштабу має скасувати директиву від 7 лютого щодо обмеження набору контрактників на військові склади. Також — заборонити прикомандирування особового складу арсеналів до інших частин. Негайно повернути всіх відряджених. Зволікання у цьому — злочинне.

На головну сторінку

«    Жовтень 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031 
Новини