Ботанічний сад. Reloading.
19-10-2011
Все б було б добре, якби до сесійної зали не "завітали" представники тих небайдужих до долі міста людей, які вийшли на захист садка. Наші шановні депутати аж ніяк не хотіли бачити і чути своїх виборців. І спускатись на розмову не забажали, і кордонами міліції обгородились, не обійшлось без штовханини і сутичок.
Члени ініціативної групи намагались пояснити наслідки вирубки саду і будівництва торгівельного монстра, але натомість отримали чергову порцію локшини від пана мера. Мовляв, садок місту непотрібен, оскільки грошей не приносить, а іншої території для будівництва життєво необхідного місту об'єкта немає.
Чесно кажучи, я не здивована подібним цинізмом пана Дебоя, який певно забув, що не все вимірюється грошима.
Я була в складі ініціативної групи. Після виступу пана мера до мене розвернулась жіночка, яка найбільше штурмовала градоначальника питаннями із болем сказала: "Все, садок вже продали...".
Як на мене, то краще продати міськраду під "Епіцентр". Ось об'єкт, який дійсно нам не потрібен, ніякого толку, одні розстрати. Дерева, навіть не плодоносні, виробляють кисень. А що виробляють наші депутати? Хіба що воно - добриво, продукт діяння, в яким вся Україна знаходиться по самі вуха.
Щиро сподіваюсь на те, що совість шановних депутатів все ж таки знаходиться в підпіллі, хоч і заборонена, але ще жива, що на наступній сесії ви, обранці і слуги народу, не візьмете гріх на душу і зелені купюри в кишені, а залишите зеленим наше місто. А ми вас підтримаємо під стінами міськради 24-го жовтня. Чи не так, друзі?
Автор статті: Людмила Харчук