Авторизація
Імя користувача :
Пароль :
Відновити пароль!
«Житомирський пласт – Полісся» відзначив восьмий місяць волонтерства
«Житомирський пласт – Полісся» відзначив восьмий місяць волонтерства

У квітні 2022-го року у...

  • «Житомирський пласт – Полісся» відзначив восьмий місяць волонтерства
    «Житомирський пласт – Полісся» відзначив восьмий місяць волонтерства

    У квітні 2022-го року у...

  • УПЦ (нібито не МП): Синод як вирок самим собі
    УПЦ (нібито не МП): Синод як вирок самим собі

    Українську православну церкву Московського патріархату...

  • Тонка крига: на Житомирщині 8-річний хлопчик провалився у ставок і загинув
    Тонка крига: на Житомирщині 8-річний хлопчик провалився у ставок і загинув

    8-річний хлопчик провалився на тонкій...

  • Баканов и другие СБУшники из секты «АллатРа», оборотни и гауляйтеры. Кто сливал Херсон?
    Баканов и другие СБУшники из секты «АллатРа», оборотни и гауляйтеры. Кто сливал Херсон?

    Город уже очистился от большинства...

Новини
Гумор, заправлений Дизелем

Гумор, заправлений Дизелем

21 жовтня 2018
Торік відома землячка Марина Поплавська стала актрисою «ДИЗЕЛЬ ШОУ» та скетчкому "На трьох", які завжди можна побачити в прайм-тайм на телеканалі ICTV. Слава до Марини Поплавської прийшла іще за часів КВНу. Телевізійна і титулована жіноча команда КВН "Дівчата з Житомира" полюбилася глядачеві з першого погляду. А прізвище Поплавської стало своєрідним брендом.

“ДИЗЕЛЬ ШОУ" СТАЛО ПРОРИВОМ У СФЕРІ ТЕЛЕБАЧЕННЯ ТА ГУМОРУ. Про це говорять критики й глядачі. Надзвичайно приємно. І це не просто для «красного слівця». Шоу – для родини, для закоханих, для старшого покоління – наших поважних бабусь і дідусів. Люди впізнають себе на екрані – і, сміючись, тішаться. Дивляться, як то кажуть, на себе збоку. Згадайте класичний вислів з популярної вистави Театру сатири: “Вередливий успіх приходить лишень до того, хто може вдосталь покепкувати з себе”.

НЕЩОДАВНО В ОДНОМУ З ВІДОМОЇ МЕРЕЖІ ГІПЕРМАРКЕТІ до мене підійшла родина, і мама родини сказала: «Марино! Ваш номер про маму і комп’ютер – номер про мене! Це щось! Як я насміялась! Спасибі Вам!» Чи це не найвища оцінка нашої роботи? Най і най! Дякуєм!

КОЖЕН КОНЦЕРТ ПРАГНЕМО ЗРОБИТИ ІДЕАЛЬНИМ. Ми відповідальні перед своїм глядачем. У кожному тригодинному концерті-записі у нас понад 20 номерів. Репетиції починаються об 11.00 – і – як ми жартуємо – до плюс безкінечності.

ІНОДІ “МОЖУ ДАТИ ЖИЗНІ”. Як це було, коли виконувала пісню Глорії Гейнор. У мене співоча родина. Сестричка Людмила гарно співає. Мама і тато, на жаль, уже відійшли у вічність, але залишили теплі спогади. Тато керував польським колективом «Поліські Соколи» і був презесом організації «Полонія». Його багато людей знали і поважали і в Україні, і за її межами. Завжди вболівав за доручене і, можна так сказати, «горів» за справу.

ЧАСТО ПРОСЯТЬ ПРОДЕМОНСТРУВАТИ ПАРОДІЙНІ ЗДІБНОСТІ. Відгукуюся на прохання й дарую пародії на моїх улюблених – знакових: Пугачову, Гурченко, Піаф, П'єху, Вайкуле, Зикіну, Сандулесу, Брегвадзе.

НАЙЯСКРАВІШІ МОМЕНТИ В ТВОРЧОСТІ – це Юрмала – «Голосящий КіВіН», звичайно, дворазове чемпіонство в Асоціації «КВН України». А нині – всі наші концерти «ДИЗЕЛЬ ШОУ». Це для мене – ковток свіжого повітря. Нове прочитання себе. Моя слава пов'язана з титанічною творчою працею моєї дорогої команди КВН «Дівчата із Житомира». Дякую щиро за дружбу, талант і кажу завжди: «Розлучатись – не для нас

ТОДІ, 1997-ГО, МИ, "МОЛОДНЯК", ДУЖЕ ХВИЛЮВАЛИСЬ. Нам випав такий шанс – поїздка до Юрмали. Усього 18 команд! От і репетирували «з ранку до ночі». На одній із таких нічних репетицій нас застав сам Олександр Васильович Масляков. І зі здивуванням питав: «Всі команди – на Йомасі, а це що за команда?» Режисер Валерій Хотног нас представив: “Це команда з України, з Житомира”. Масляков щиро здивувався такий пізній репетиції, але думку про нас уже, очевидно, склав.

Я НАРОДИЛАСЯ В ОДНОМУ МІСТІ З ЛЕСЕЮ УКРАЇНКОЮ Й В ОДИН ДЕНЬ З ШЕВЧЕНКОМ. Це дуже відповідально. Певно, ці фактори також вплинули на те, що я стала вчителем української мови та літератури. Одного разу моя старша колега – вчитель методист і поважна людина – сказала мені таке: «Вчитель, Марино, має бути трохи артистом. У тебе це виходить не трохи, а по максимуму. Тому не смій наступати на горло пісні!». Я працюю у одній зі шкіл м. Житомира. Дуже вдячна моєму керівництву за розуміння і підтримку. Викладаю у двох класах середньої ланки. Веду гумористичну арт-студію.

У МЕНЕ ТРИВАЛИЙ ЩАСЛИВИЙ РОМАН З КІНО. Мене, як кіноактрису, відкрили Галина Шигаєва та Олександр Ітигілов-молодший, запросивши у свої фільми. Там були досить цікаві епізодичні ролі, з якими я, маю надію, впоралася. Це достатньо великі кінополотна. Під час роботи я зрозуміла, що таке кіно, і яке це важке, а здається легким, мистецтво.

ВІЛЬНОГО ЧАСУ МАЙЖЕ НЕМАЄ. Мрію виспатись. Отака собі «котяча» мрія (сміється). Люблю спілкування з друзями, з рідними, з коханим, мрію викроїти більше вільного часу на це. А то «забудуть, як я виглядаю». Створила собі за аналогією із захарівськими героями «формулу кохання»: хочеш великого і чистого кохання: набери батькам, якщо вони є, спитай у друга, як ся має, нагодуй звіринку, що обігрів і взяв екзюперівський «отвєт» за те, що приручив. Із маленьких любовей складається велика і масштабна вічна ЛЮБОВ. От наговорила людям (жартує).

СУЧАСНІЙ ЖІНЦІ, ЩОБ БУТИ УСПІШНОЮ, ТРЕБА МАЛО. Класику. Щоб розуміли найближчі люди. Давали право на помилку. Цікавилися її життям. Не втікали, не пояснюючи. Не були егоїстами, які під старість «прозрівають». У кожного є талант. Іноді чисто прибрати під’їзд – ого-го який талант потрібен! Чи лампочку пресловуту вкрутити!

БАГАТО ЖАРТІВ, ЩО Я КАЖУ ЗІ СЦЕНИ, СТАЮТЬ НАРОДНИМИ. Згадую свій давній жарт, що не просто пішов, а ринув «у народ», створений у співавторстві з моїм другом, талановитим фотографом і ведучим, ді-джеєм Костянтином Нусенком: «Мужик! Ти коня на скоку зупиниш? – Зупиню. – В «горящую избу» увійдеш? – Увійду. – Ти ведеш себе, як БАБА».

ЗА ЦІ РОКИ БАГАТО ПРАЦЮВАЛА ДАЛЕКО ВІД ДОМУ, АЛЕ ЖИТОМИР НЕ ПОЛИШАЮ. Мене тримають тут рідні люди, щирі друзі й прихильники. Житомирщина – зелений, мальовничий і безмежно багатий на рідкісні таланти край. Леся Українка, Корольов, Короленко, Ріхтер, Іван Сльота, Володимир Шинкарук… Цей список можна продовжувати безкінечно. Сподіваюсь, колись, років через сто, хтось з мешканців мегаполіса з назвою «Житомир» згадає, що ми тут теж жили-були, творили і «витворяли». Як казав той же мій добрий друг і товариш Костя Нусенко: «Буде і на нашій вулиці штрасе

Записав Степан Сердюк
Газета “Голос громади Житомирщина”

На головну сторінку

«    Листопад 2022    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930 
Новини