Авторизація
Імя користувача :
Пароль :
Відновити пароль!
Поліція затримала підозрюваного у вбивстві чоловіка у Житомирі
Поліція затримала підозрюваного у вбивстві чоловіка у Житомирі

У дворі однієї з багатоповерхівок...

  • Поліція затримала підозрюваного у вбивстві чоловіка у Житомирі
    Поліція затримала підозрюваного у вбивстві чоловіка у Житомирі

    У дворі однієї з багатоповерхівок...

  • Чоловік, в якого стріляли на Польовій у Житомирі, помер у лікарні
    Чоловік, в якого стріляли на Польовій у Житомирі, помер у лікарні

    43-річний житомирянин, замах на вбивство...

  • У Житомирі прямо зараз транслюється російська телепрограма «Взгляд Панченко»
    У Житомирі прямо зараз транслюється російська телепрограма «Взгляд Панченко»

    У Житомирі прямо зараз транслюється...

  • Погодинна оплата проїзду та разовий квиток будуть відтерміновані до 1 червня
    Погодинна оплата проїзду та разовий квиток будуть відтерміновані до 1 червня

    У Житомирі відтермінують погодинну оплату...

Новини
Від виробництва ритуальних пам’ятників до виготовлення витончених льодяних скульптур: Історія майстра з Малина. ФОТО

Від виробництва ритуальних пам’ятників до виготовлення витончених льодяних скульптур: Історія майстра з Малина. ФОТО

07-02-2019
Від будівельника до скульптора — такий шлях пройшов малинчанин Олександр Тимошенко.
Його майстерня з виробництва ритуальних пам’ятників працює понад 10 років, а у вільний час чоловік займається скульптурою з граніту та льоду, а також фотополюванням, - про це повідомляє Інфо Малин.
В інтерв’ю Олександр Тимошенко розповів, чому вирішив відкрити власну справу та що для нього чисте мистецтво.

Від виробництва ритуальних пам’ятників до виготовлення витончених льодяних скульптур: Історія майстра з Малина. ФОТО

Майстерня Олександра Тимошенка із виробництва ритуальних пам’ятників відкрита з 2006 року. З тих часів Олександр працює сам на себе, однак підприємцем себе не вважає.
«Це мене держава називає так, я — не бізнесмен. У мене нема бізнес-жилки, я просто сам себе забезпечую робочим місцем», — каже про себе майстер.
До своєї справи Олександр прийшов поступово, хоча до творчості тягнуло завжди.
«Я ще коли в інститут вступав, то був вибір між художньою спеціальністю та пов’язане щось із біологією — практичні, затребувані спеціальності», — пригадує чоловік.
Мама наполягала — де працюватиме син з освітою художника?

Від виробництва ритуальних пам’ятників до виготовлення витончених льодяних скульптур: Історія майстра з Малина. ФОТО


Так Олександр став зооінженером. Однак за фахом працювати довелося мало. Молодість припала на 90-ті. З’явилася сім’я та фінансові турботи — Олександр почав їздити у Київ на заробітки.
«Несоромно братися за будь-яку роботу, якщо це приносить дохід сім’ї», — каже чоловік.
У столиці майстер став членом бригад з ремонту, згодом — долучився до підприємства, яке виробляло устаткування для ігрового бізнесу. Там і згадав про свою любов до творчості — почав різати по дереву, виготовляючи столи та приладдя для ігор. Також вирізьблював на них логотипи.
Згадує — столярській справі та різьбярству вчитися довелося «на ходу».
Тоді постійна розлука із сім’єю давалася взнаки. І Олександр вирішив зрештою повернутися до Малина. Хотів займатися чимось своїм та поставив собі амбітне завдання — поєднати творчість та доходи.

Від виробництва ритуальних пам’ятників до виготовлення витончених льодяних скульптур: Історія майстра з Малина. ФОТО


Свій вибір Тимошенко пояснює просто — зачепився за пам’ятники, бо хист до малювання був із дитинства.
Спершу Олександр пішов працювати до однокласника, який вибивав портрети. Півроку вчився та працював із ним. Після — відкрив свою справу.
«Ще тоді, у 2006 я давав оголошення у газету, щоб люди дізналися про майстерню. Вже багато років цього не роблю», — розповідає майстер. Реклами йому не треба, бо працює «сарафанне радіо».
Основна справа Тимошенка — ритуальні пам’ятники. Робота ця нелегка фізично, але не тільки. Чи важко працювати з темою смерті щодня?
«Треба боятися живих людей, а не мертвих», — вважає Олександр. Хоча, коли родичі приходять поглянути на пам’ятник, їх часто накривають емоції.
«З роками я, може, став більш черствим. Я просто роблю свою роботу. Даю родичам у такі миті хвилинку прийти до тями, а потім починаю говорити про справи», — зауважує майстер.
До своєї роботи Олександр ставиться із великою серйозністю та дисципліною. Взимку роботи мало — не сезон, а ось у теплу пору року робочий день стартує рано. В майстерні можна застати Олександра від 5-ї ранку. Зараз багато роботи Олександра можна автоматизувати — є машинні установки, які вибивають все самі. Але майстер віддає на обробку машині лише невелику частину — любить ручну працю.
Замовлення у його майстерні минає кілька етапів. Спочатку люди приносять фото, з якого потрібно зробити пам’ятник. Іноді просять взяти за основу одну світлину, але зробити іншу позу. Тоді Олександр у фотошопі підганяє зображення, лише після цього береться за виготовлення самого пам’ятника. Каже — рідко, але все ж трапляється, що перероблюють готовий монумент.
«З роками та досвідом вже стараюся вникнути в те, що людина хоче бачити на пам’ятнику», — пояснює підприємець. Найважче відтворити обличчя, адже портрет — лице самого пам’ятника. А на підготовчому етапі екран часто дає хибну картинку.
Улюблених робіт у чоловіка нема. Каже: у всіх бачить свої недоліки. Звичайний монумент займає у виробництві до двох діб. Однак трапляються нетрадиційні замовлення. На пам’ятник із літерами, вкритими сусальним золотом, у майстра пішов місяць. До цікавих замовлень Тимошенко зараховує монументи з барельєфами та горельєфами. Олександр розповідає: у Малині небагато хто готовий замовляти подібні композиції.
Самі ж пам’ятники Олександр сприймає як ремісничу працю.
«В душі я творець, але ринок і люди диктують свої умови», — пояснює він.
Для душі виготовляє скульптури з граніту та льоду. Двічі він робив скульптури на замовлення. Обидва рази — для села Раска на Київщині.
Вперше до майстра звернулися за знайомством — у селі вкрали статую бронзового хлопчика. Потрібно було виготовити щось на заміну. «Обділені Богом чи розумом люди це зробили», — згадує Тимошенко.
За роботу він взявся, однак запропонував трішки замінити композицію. Виготовив замість хлопчика двох янголят. Місцевим монумент сподобався.
Раска — це колишнє польське село, ним активно опікується польська громада. Всередині минулого століття там встановили пам’ятник — скорботна жінка. Він присвяченій розстріляним під час Другої світової полякам.
Монумент був із бетону і почав руйнуватися. Олександр виготовив майже точну копію, проте із більш довговічного граніту. Роботу планували виконати за півроку, але частина часу припала на зиму, тобто неробочий період. В результаті — монумент Тимошенко виготовив за 2,5 місяці.
Чоловік хоче розвиватися саме у цій сфері — у скульптурі.
«Захоплення скульптурою йде від бажання зробити щось неповторне, те, чого ніхто не робив», — пояснює Олександр. Розповідає: допомагав іншим скульпторам творити.
Однак виробництво скульптури — справа дорога. Передусім, через інструменти та матеріал — коштують недешево та швидко витрачаються. Алмазні фрези для болгарки за кілька днів витрачаються по кілька штук, а їх вартість — по півтисячі за одиницю. На велику скульптуру йде щонайменше 2 місяці.
«Тисячі я викидаю в день лише на матеріали», — підраховує Олександр. І додає: «Рано чи пізно, якщо заняття не приноситиме фінансові надходження, то процес зупиниться».
Захопленням для душі на радість малинчанам стали фігури з льоду. Виникла ідея з нудьги взимку 2010-го року.
«Від сидячки», — сміється майстер.
В той рік зима була холодна, роботи в такий час традиційно нема. Тимошенко з помічниками сидів та грівся у майстерні, коли спало на думку зробити фігуру з льоду.
«Льодові скульптури живуть сьогодні. А потім розстають — і їх нема. Це найсправжнісінька неповторність. Ти зробиш іншу — і вона такою вже не буде, буде інакшою. Це чисте мистецтво», — пояснює Олександр.
Перший раз довелося проявити винахідливість, щоб створити матеріал. Разом із помічниками майстер заливав воду у звичайні пакети, вона замерзала — так і створювали лід для роботи. Наступного року цілеспрямовано їздив і випилював його у «калюжі» (затопленому кар’єрі).
Робить такі фігури він безкоштовно, у пориві натхнення і задля задоволення. Нещодавно поставив на вулиці біля майстерні підкову.
«Це символ удачі, талісман», — пояснює творець. Планує найближчим часом доповнити композицію. Мотивацію Олександр Тимошенко пояснює дуже просто: «Щоб людям на радість було».

Від виробництва ритуальних пам’ятників до виготовлення витончених льодяних скульптур: Історія майстра з Малина. ФОТО


На головну сторінку

«    Березень 2024    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Новини