Авторизація
Імя користувача :
Пароль :
Відновити пароль!
Любовница самого крутого бандита Советского Союза уже много лет тихо и незаметно живет в городе Жито ...
Любовница самого крутого бандита Советского Союза уже много лет тихо и незаметно живет в городе Жито ...

А между прочим, именно ее...

  • Любовница самого крутого бандита Советского Союза уже много лет тихо и незаметно живет в городе Жито ...
    Любовница самого крутого бандита Советского Союза уже много лет тихо и незаметно живет в городе Жито ...

    А между прочим, именно ее...

  • Житомиряни у захваті від водія однієї з місцевих маршруток, який допоміг людині на візку
    Житомиряни у захваті від водія однієї з місцевих маршруток, який допоміг людині на візку

    Респект водію цієї...

  • Увага водіям Житомира! У місті орудує
    Увага водіям Житомира! У місті орудує "банда" злодіїв!

    До відома власників авто Житомира....

  • 100,6 FM – найпопулярніша радіостанція на Поліссі про Полісся
    100,6 FM – найпопулярніша радіостанція на Поліссі про Полісся

    Колектив 100,6 FM закликає жителів...

Новини
У Коростенському районі відкрили меморіальну дошку Василю Скуратівському. ФОТО
У Коростенському районі відкрили меморіальну дошку Василю Скуратівському. ФОТО
10 листопада 2019
8 листопада у селі Мединівка Коростенського району відкрили меморіальну дошку Василю Скуратівському - українському народознавцеві, письменнику, видавцеві.

У Коростенському районі відкрили меморіальну дошку Василю Скуратівському. ФОТО
У Коростенському районі відкрили меморіальну дошку Василю Скуратівському. ФОТО
У Коростенському районі відкрили меморіальну дошку Василю Скуратівському. ФОТО
У Коростенському районі відкрили меморіальну дошку Василю Скуратівському. ФОТО
У Коростенському районі відкрили меморіальну дошку Василю Скуратівському. ФОТО
У Коростенському районі відкрили меморіальну дошку Василю Скуратівському. ФОТО
У Коростенському районі відкрили меморіальну дошку Василю Скуратівському. ФОТО


Скуратівський Василь Тимофійович - (* 25 жовтня 1939 — † 16 грудня 2005) — український народознавець, письменник, видавець. Один із перших у новітній Україні видав народознавчу книгу «Берегиня».

Народився у глухому поліському хуторі Забуда, пізніше переселеному до села Шевченкове (пізніше Великий Ліс) на Житомирщині. Ця подія відбулася восени 1939 року між святом Покрови (14 жовтня) та Змитра (Дмитра) (8 грудня), коли точно — батьки призабули, а в посвідченні про народження паспортистка записала 25 жовтня 1939.

Батько Скуратівський Тиміш Якович (1898–1981), мати Скуратівська Мотря Антонівна (1900–1978), обоє селяни. Батько був знаним на селі столяром, виготовляв діжки, скрині, ліжка, вулики та інше. Для власних потреб розробив і виготовив дерев'яну медогонку, яка зараз знаходиться в експозиції Переяславського музею народної архітектури та побуту (хата-музей бджільництва). У родині було п'ятеро дітей, однак вижило двоє: старша сестра Ольга та найменший і єдиний син Василь.

З дитинства любив читати. У 13 років вирішив стати письменником, написав першого вірша і надіслав до районної газети. Відповідь не забарилась — порадили більше читати і краще вивчати рідну мову та літературу. Однак хлопець був настирливим, і продовжував надсилати до редакції нові свої вірші, байки, замальовки, дописи. З часом їх почали друкувати.

Після закінчення школи у 1959 році, працював кілька місяців коректором в Народицькій районній газеті, і тільки з'явилась можливість, перейшов на журналістську роботу до Олевської райгазети «Колгоспник Олевщини». По трьох роках роботи звільнився і поїхав шукати долі в Сибір. Працював у тайзі на заготівлі живиці, кілька місяців вчився на розмітчика в Іркутську, коли знайшов журналістську роботу, переїхав до Усь-Кута. В цілому в Сибіру перебував півтора року.

Повернувшись в Україну, продовжив журналістську роботу в різних газетах українського Полісся (Народичі, Радомишль, Олевськ, Житомир, Київ), працював у Немішаєвському сільгосптехнікумі.

У 1964 закінчує Московську заочну школу журналістики, 1967 вступає на навчання до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка на факультет журналістики.

З 1969 року працює редактором у журналі «Народна творчість та етнографія». З 1970 року з'являються у періодиці перші статті на народознавчу тематику. Згодом розпочинає роботу над науковою монографією про традиційне пасічництво.

У липні 1973 року викликають до КДБ у справі Василя Овсієнка, відтоді перебуває під наглядом спецорганів.
Джерело статті: Житомир-Онлайн

На головну сторінку

«    Листопад 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 
Новини