Авторизація
Імя користувача :
Пароль :
Відновити пароль!
Поліція затримала підозрюваного у вбивстві чоловіка у Житомирі
Поліція затримала підозрюваного у вбивстві чоловіка у Житомирі

У дворі однієї з багатоповерхівок...

  • Поліція затримала підозрюваного у вбивстві чоловіка у Житомирі
    Поліція затримала підозрюваного у вбивстві чоловіка у Житомирі

    У дворі однієї з багатоповерхівок...

  • Сьогодні святкує день народження відомий овручанин Віталій Юшкевич
    Сьогодні святкує день народження відомий овручанин Віталій Юшкевич

    Віталія Юшкевича добре знають, люблять...

  • Чоловік, в якого стріляли на Польовій у Житомирі, помер у лікарні
    Чоловік, в якого стріляли на Польовій у Житомирі, помер у лікарні

    43-річний житомирянин, замах на вбивство...

  • У Житомирі прямо зараз транслюється російська телепрограма «Взгляд Панченко»
    У Житомирі прямо зараз транслюється російська телепрограма «Взгляд Панченко»

    У Житомирі прямо зараз транслюється...

Новини
Святослав Олійник: Для нашої влади ворогом опиняється все суспільство

Святослав Олійник: Для нашої влади ворогом опиняється все суспільство

29-03-2011
31 березня в Житомирі відбудеться зустріч громади з народним депутатом України Святославом Олійником, який нещодавно очолив нову партію «Україна майбутнього». Напередодні його візиту до нашого міста ми розмовляли з ним про партію, життя країни та оцінку дій нинішньої влади.

«Справжня політика - це люди по всьому світу, які об’єднані ідеєю»
- Чим Ваш проект «Україна майбутнього» відрізняється від інших партій? Що якісно нове можете запропонувати і на що розраховуєте?
- Я би не називав «Україну майбутнього» проектом. Слово «проект» має право на існування, але його можна застосовувати підчас виборчого процесу. На виборах, ми дійсно частіше маємо справу з проектами, які генерують і потім втілюють в життя політтехнологами. Це тільки маленька частина політичного процесу. А політична партія – це фактично політична діяльність і вона відрізняється від того, що люди звикли бачити у період виборів. Тому ми займаємось політичною діяльністю.
- Як давно триває створеня партії?
- Близько року. Хоча в парламенті, фракціях, у цьому навколо політичному процесі особисто я вже знаходжусь п’ятий чи шостий рік. А коли ми почали займатись політичною діяльністю, виявилось, що це - дещо інше. Це не «розборки» в залі Верховної Ради, це не шантаж коаліційного уряду, кому віддати ліс, кому - рибу. Це зовсім інше. Добровільне об’єднання людей не може вимірюватись мільйонами в нашій країні. Наприклад, Партія регіонів говорить, що у неї мільйон членів партії, і у «Батьківщини» щось схоже. Це завідомий абсурд для людини, яка розуміється на політичній діяльності. Там значно менше людей, які розділяють переконання, певні політичні ідеї, ідеологію. І тут ми входимо в розуміння, що таке ідеологія. І виявляється, що ідеологія, яка має бути фундаментом будь-якої партії це - не абстрактна філософська категорія, а конкретний спосіб відповіді на суспільне запитання. Наприклад, на те, як будуємо пенсійну систему, бюджетну систему, як стимулюємо розвиток бізнесу чи взагалі його не стимулюємо. Якщо бачимо комуністично-соціалістичний розвиток держави, тоді - тут немає бізнесу і приватної власності, або ми сповідуємо ліберальні цінності і підтримуємо малий і середній бізнес. Оце, власне кажучи, відрізняє політичну діяльність від виборчого процесу чи боротьби за владу.
- Але і політичний проект і партія прагнуть влади.
- Безумовно, політична діяльність навіть в теорії має на меті шлях до влади, але відмінність від політичного проекту полягає в тому, що він має йти через пропозицію свого бачення вирішення суспільних проблем, через ідеологічну модель. Тоді, коли така політична сила через вибори отримує представництво вона знає, що їй робити, де бути в опозиції чи в коаліції. Ми менше року тому почали цим займатися і за короткий проміжок часу самі дізнались, що таке політика. Я скажу зараз тезу, яка можливо не є популярною, але: політика – це круто! Зараз до нас приходить багато молоді, яка думає: «політика вже набридла». Але справжня політика цікава. Це люди по всьому світу, які об’єднані ідеєю, в цьому немає кордонів. Наша ідея – це свобода. Ми зараз абсолютно спокійно знаходимо спільну мову з багатьма друзями в інших країнах. Наша молодь є делегатами на український конгрес ліберальної молоді, серед європейських делегацій. Наші представники зараз проходять навчання в Німеччині в межах ліберальних партій.

«В Україні залишилась одна партія - Радянська»
- Якщо Ваша політична діяльність триває рік, то виходить, що БЮТ, в якому ви були раніше – також політичний проект?
- БЮТ це той формат політики, який мав право на існування, в той історичний момент, коли він переживав свою кульмінацію. Я думаю, що БЮТ і Партія регіонів народжують одне одного. Янукович не розуміє, що знищуючи Тимошенко, він знищує себе. Тому що він існує поки є Тимошенко, а вона поки є Янукович. Це не ідея ліберальна проти соціалістичної. Це просто – гарна жінка і поганий чоловік. І саме тому жодної користі суспільству немає від того, чи ходить вона до Генпрокуратури чи не ходить. Це не політика. Коли політика проходить до влади, вона має давати відповіді на суспільні проблеми: як ми розвиваємо країну. А як розвивається Україна, коли хтось з цих двох виграє вибори. Вона рік брала кредити і роздавала бідним, говорила про реприватизацію – це чисто комунізм. Ну і Янукович вибудував радянський союз, це вже всі визнають, тому що все концентровано в одній вертикалі і є 10 олігархічних трестів, корпорацій, на яких існує вся економіка, а більше нічого не відбувається. Клас рабів, вибачте, збільшується за рахунок того, що мав би бити середнім.
- Як ви може декількома реченнями охарактеризувати Вашу партію?
- Це дуже прогресивна партія, яка розбудовується і на цьому етапі займається тим, що навчається політичному процесу. Я не приховую того, що ми знаходимось на стадії навчання. Я абсолютно не розумію, як можна чимось займатись, коли немає знань і досвіду. Ніхто в Україні не знає, що таке політична діяльність. Коли слухаєш експертів-політологів, їх розмірковування про політичні процеси, вони теж не ставлять це в рамки політичної діяльності. Вони говорять якісь свої сьогоденні оцінки того, що відбувається без стратегії і бачення цих процесів в рамках партії. Ну нехай в цьому не розбирається більша частина країни, але ж є певна еліта політологи, журналісти, які повинні це знати. Ну наприклад, такого бути не може, коли Партія регіонів іде під правими гаслами: «звільнимо малий бізнес від податків», приходить і робить все навпаки, приймає Податковий кодекс, який знищує той самий малий бізнес і вибудовує олігархічні структури. А тоді ми отримуємо закони, в яких перші є лівими, другі – правими. Це як машина у якої одне колесо їде вперед, інше - назад. Тому, наприклад, іноземні інвестори не можуть зрозуміти, яка ж це країна – права чи ліва. У Німеччині чітко можна сказати, яка це країна, в Словаччині до виборів була центристсько-ліва партія, а зараз - права коаліція. А в Україні я не можу сказати, яка партія. Радянська як була так і залишається. Назва змінилась, суть – ні.
- Ви стали одним з учасників автопробігу представників малого та середнього бізнесу, це ваша партійна діяльність?
- Це громадська ініціатива. Там була моя особиста участь не в політичному форматі. Я дуже ціную громадські ініціативи, тому що, коли нам часто розповідають з екранів телевізорів, що у нас немає громадянського суспільства, то тут є приклад, коли люди самі організувались і поїхали. Тут немає політики. З іншого боку, як депутат, я вважаю, якщо люди сприймають мою ініціативу, надати їм якусь організаційну підтримку і бути з ними, якщо це для мене форматно. Я, наприклад, не підтримую якихось інших акцій, а те, що говорять представники малого та середнього бізнесу, воно мені абсолютно форматно. Якщо в країні немає малого та середнього бізнесу, то люди, які хочуть займатись підприємництвом просто будуть шукати собі інші території, де можна цим займатись. Будуть платити чужим урядам податки, формувати чужі пенсійні фонди, і ми матимемо велику проблему з трудовою міграцією. Люди не тільки на полуницю до Польщі їдуть, але й успішно ведуть за кордоном свій бізнес. В результаті - втрачаємо найкращу частину населення. Потрібно навпаки, щоб такі люди ще до нас приїздили. Сучасна європейська країна не може бути такою, як Україна зараз, такою може бути лише країна радянського зразка.
- Як виставитесь до реформ, які відбувають чи декларуються владою? Ваша партія якусь роль в цьому процесі відіграє?
- Почну з того, що партія не парламентська, щоб впливати на реформи на нинішній день. Ми можемо лише аналізувати та пропонували. Для цього створюємо експертне середовище в межах партійної роботи чи залучаємо фахівців. Я не вірю в діяльність, яка обмежується критикою. Ми можемо сказати: «Це не ліберально, а комуністично. Ліберально потрібно робити так: …» Це максимум, що може зробити зараз партія «Україна майбутнього». Що до моєї оцінки реформ, які відбуваються, вона – неоднозначна. На ранніх стадіях президентства Януковича я дуже серйозно підходив до того, що він проголошував. Я не відношу себе до тих людей, які хочуть, через те, що особисто за нього не голосував, щоб у нього нічого не вийшло. Він – уже Президент. Його обрали, то може буде з того якась користь країні? Реформи були необхідні. Тому, саме його прагнення до реформ, я вважаю позитивним. Напрямок реформ: податкова, судова і так далі, це також правильно. Інше питання, що вийшло так як ми вже говорили: хотіли створити грозу, отримали козу. Тут є політична проблема – Партія регіонів, проголошуючи реформи не знає, які реформи вона робить. Наприклад, чи це ліва реформа: взяти все і поділити, чи ліберальна, яка створюють умови для ринкового господарювання. Ми навіть в цьому не можемо розібратись. З одного боку податкова реформа є прогресивною, щоби змусити всіх платити податки, з іншого збільшуються тиск фіскальних органів на підприємців так, що їм стає неможливо працювати. Система адміністрування податків у нас взагалі є абсурдною, а сама ідея начебто і правильна, а на виході не працює. Тобто якщо підсумувати: напрямки реформ, прагнення до них – правильне.
- В чому проблема? Чому реформи не дають позитивних результатів?
- Янукович говорить класні речі, його промови наповнені такими гарними словами, як гуманізм, демократія, ринкові відносини… У порівняні з 2004 роком він прогресує. Але проблема в тому, що реформи робляться на папері, як для якогось - іншого світу, не для себе. Внутрішнє середовище навколо Президента та певні групи влади вважає так, ніби це їх не стосується. Хай з усіх збирають податки, але не з нас, робимо чесну приватизацію, але «Укртелеком» заберемо на кіпрську кампанію так, щоб ніхто не помітив. Виникає невідповідність між деклараціями та діями. Зараз є актуальним питання боротьби з корупцією. Вони навіть цілі інститути залучають, щоб знайти вихід. А відповідь проста – з себе потрібно починати. Хоча б не те, що посадити самого себе в тюрму, а просто не красти. А ми бачимо, що на 11 мільярдів на 2010 рік за рейтингом «Форбс» збільшується капітал Рената Ахметова. Тоді де збираються боротись з корупцією, в сільраді? Так ви всіх сільських голів зберіть, посадіть в тюрму, то все одно 11 мільярдів не набереться. Тоді, що виходить: «Друзям все, ворогам – закон»? Тоді ворогом у даному випадку опиняється все суспільство. Чим це пояснити? Люди, що зараз при владі сформувалися в умовах радянського союзу. А тоді все було подвійним: говорили одне, робили інше. Корупція - це в принципі явище пізнього радянського союзу. Коли популярною була позиція: сам жив та іншим давав. Але це «іншим давав» довело суспільство до того, що почались неконтрольовані процеси. І вони через ринкові механізми дістались нам у спадщину.

«В історії з Кучмою сама Генеральна прокуратура вкусила себе за хвіст»
- Топ-новиною минулого тижня стало пред’явлення обвинувачення Леоніду Кучмі. Як ви дивитесь на цю ситуацію і який бачите подальший розвиток подій?
- Можливо, я знову скажу не популярні і не модні речі. Я відповім і як експерт-правник і просто як людина. Мої особисті враження від Леоніда Кучми дуже позитивні. Вони суттєво відрізняються від тих вражень, які, наприклад, у мене були щодо нього із засобів масової інформації. Я думаю, що при всіх своїх недоліках Кучма стратегічно був набагато кориснішим для України, ніж два його наступники. Діяльність його потрібно аналізувати від самого початку. Кучма ще за радянських часів був директором Дніпропетровського «Южмашу». В цей період були перші президентські вибори, на яких він був довіреною особою кандидата Ігоря Юхновського. Це більший інтелігент, демократ і патріот, ніж всі хто, зараз рве на собі вишиванку. Леоніда Кучму тоді хотіли вигнати з роботи за те, що він націоналістичний директор космічного заводу. Коли він став прем’єр-міністром, Юхновський працював у нього в уряді. Треба згадати в яких умовах Україна знаходилась на той момент: тоді Крим фактично уже відпав від країни, коли там обрали Юрія Мєшкова на гаслах, що Крим повинен належати Росії. Потім тихо і філігранно ця вся історія знялась, в тому числі шляхом високої дипломатії. І зараз ми не маємо цієї проблеми. Ми не пам’ятаємо і того, що коли ще не було Конституції, а Кучма вже став президентом, той самий Олександр Мороз, його політичний опонент, видав циркуляр, якій розіслав по всім районним адміністраціям. Він узурпував всю владу, заборонивши районним адміністрація виносити будь-яке рішення без погодження з ним, як із головою Верховної Ради. Тобто, якщо ми зараз згадаємо час, в яких Кучма був президентом, то я думаю, якби Ющенко чи Янукович були президентами у ті часи, у нас би не було країни, вони би її просто розвалили своїм невмінням керувати і стримувати всі ці процеси. Йому дісталася ситуація значно складніша, ніж зараз. Ми вже звикли, що живемо в самостійній державі. Я не вихваляю цього політика – просто нагадую, що в його біографії були досить сильні дії. Він за своїми поглядами показав себе правим демократом. А його опонентами були ліві політики. Коли ми говоримо про Кучму то мусимо згадати про те, що він зробив дуже багато корисного для всієї країни. Але пізній Кучма це вже зовсім інша історія.
- Чому вийшло так, що багато людей його ледь не демонізує?
- Очевидно влада розтліває всіх. Я ще не бачив жодного нашого політика, який би пройшов випробування владою. В той період влада крок за кроком почала ставати злочинною, вони вже почали працювати на себе, утворюватись олігархічні клани, проводились таємні приватизації. Всі ці проблеми, які сьогодні пов’язані в нашій пам’яті з ним стосуються саме того періоду. Що ж до справи Гонгадзе, то якби Леонід Кучма ходив на допити 10 років тому до Генпрокуратури, це можна було б назвати торжеством законності. Але 10 років суспільство вже живе з цією проблемою. З питанням, на яке ніхто не дав відповіді: причетний тодішній президент до вбивства журналіста чи ні? Відповідають ці плівки Мельниченка дійсності чи ні. На десятому році виявляється, що він до чогось там причетний, вчинив злочини і йому пред’явлено обвинувачення. Перше питання, яке у мене виникає: що робити з тими генеральними прокурорами та слідчими по цій справі за десять років, які не помічали тих плівок, які зараз побачила Генпрокуратура. Тобто потрібно прийняти рішення: це умисно так люди робили, приховували злочин, є співучасниками? Тоді виникає перший момент, який дозволяє нам судити про подальший розвиток подій. В історії з Кучмою сама Генеральна прокуратура вкусила себе за хвіст. Тоді це відомство таке саме злочинне, як і ті злочини, які вони розслідують чи не розслідують. Довіра до рішень генпрокуратури нульова.
- Як на рахунок юридичного боку?
- Якщо плівки є доказом, то всі їх фігуранти, включаючи Литвина, Азарова, Януковича повинні бути так само притягнуті до кримінальної відповідальності, ходити на допити і їм потрібно також пред’явити обвинувачення. Це що тоді у нас такий атракціон відкривається, кожен тиждень буде хтось ходити на допити? Це цікаво, але насправді якось не реально. Ще один момент –судова перспектива цього розслідування. Якщо виходити з логіки Генпрокоруатури, яка пред’явила Кучмі обвинувачення, то ми всі маємо стати свідками відкритого, принаймні для журналістів, судового процесу. Це означає, що в суді даватиметься аналіз всім тим подіям і вирок буде не стільки Кучмі, скільки всій владі. Вся нинішня верхівка виникла з того середовища. І тут виникає питання: чи витримає це сама влада? Це вже політичне, а не юридичне питання. Це серйозне випробування. На тлі принаймні незрозумілих обсягів забудови Межигір’я чи зростання на 11 мільярдів доларів капіталів Ахметова, який є інтегрованим у владу, така позиція видається мені дуже сумнівної і рівень довіри такий самий нульовий, як і до Генеральної прокуратури. Тобто влада, яка будує незрозумілі замки на кшталт африканських диктаторів, які очевидно виходять за межі доходів, визнаних у президента країни, де інтегровані у владу бізнесмени за місяць заробляють один мільярд доларів, говорити, що це є щира боротьба із злочинами складно. Тому вбачати в цій події юридичний процес не варто. В Інтернеті багато є версій цих подій і всі вони мають право на існування. Можливо це спроба відволікти увагу від того, що супермаркети напівпорожні, чи що різниця між пенсією та комунальними послугами 20 гривень, чи інші варіанти. Але цієї дози вистачить на два-три тижні, а що далі, Литвина кинемо у пічку? Але ж потім доведеться свою ногу вкидати. Варто пам’ятати, що Генпрокуратура це не якась така автономна структура, вона чітко контролюється Адміністрації Президента, це я знаю точно. Так само і СБУ, міліція, судова та податкова системи. Це чітко узгоджена політична дія.

Автор статті: Аліна Косенко

На головну сторінку

«    Березень 2024    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Новини