Сьогодні житомиряни відзначали День Конституції України. Зранку відбулося традиційне покладання квітів до пам’ятників Тарасу Шевченку, Івану Франка, меморіальної дошки Михайла Грушевського та погруддя В’ячеслава Чорновола.

Перші керівники міста на покладанні квітів не з’явилися, лише привітали мешканців міста на офіційних сайтах.

Подальше святкування повинно було розпочатися о 15.00 з дитячого свята. Та, на жаль, погода настільки налякала організаторів свята, що вони для дітей так нічого в місті й не організували.

У парку ім. Ю. Гагаріна Палац Культури разом із «Академією зірок» Сергія Вікторова влаштували святковий концерт.

Гуляючи по місту де-не-де є шанс зустріти людей у вишиванках, які святкують цей день. Більшість же просто поспішає у справах. На запитання чи є для них 28 червня святом відповіді були різні:

- Цікаво, у мене цей день аосціюється з матами. Хоча, напевно якби конституцію приймали українці, то не асоціювався б. Вона не наша. Я до неї не маю жодного відношення. Те що вони здерли з європейськиз зразків майще все (хоча і вони раніше того дерли в нас), ще не говорить про її кращість. Якими критеріями взагалі оцінювати кращість? Тут потрібно врахувати менталітет, історичний поступ, сучасну ситуацію. А не тупо для галочки пересмикнути все що "шанована" евроспільнота вважає трушним. Тільки аби бути подібними до них.

- Конечно нет! зачем праздновать этот день если все равно те которые создают законы их не придерживаются?

- Звісно, це для мене свято. Адже це стосується нашої держави. Колись це був великий крок уперед до створення державності. І сьогодні ми відзначаємо, якщо я не помилюсь, 17 річницю. Тому я думаю, що це є важлива дата для історії України.

Ось так, дещо непомітно проходить святкування Дня Конституції у Житомирі. Святкувати чи ні – особиста справа кожного . Але ми повинні пам’ятати про те, що такі національні свята гуртують всіх нас, як один спільний народ.