Що саме сталося того страшного вечора — не пам'ятає...

П'ятдесятиоднорічну жительку села Троянів Житомирського району Валентину Л. знайшли вбитою у власному будинку. Небіжчиця лежала у хаті на власному ліжку, а поряд, у веранді, лежала закривавлена сокира. Останню вилучили міліціонери як імовірне знаряддя вбивства.

У школі Валентина була “відірви і викинь”

- Валентина виросла у селі. Я з нею вчився в одному класі, ми однолітки, - розповідає сусід вбитої, Олександр. - Така вона була і в школі, як дорослою, - відірви і викинь. Потім її перевели в інтернат. Хату, в якій Валя жила, побудував її батько. Так вони у ній і жили весь час... Того дня все було якось незвично тихо. Може, не чув через те, що пластикові вікна у мене. Бо в них завжди якось у господі було гамірно. А це... Тільки потім дізнався, коли міліція приїхала...

У селі досі ніхто не може сказати, хто ж саме викликав міліцію. Знають тільки, що підозрюють у вбивстві її співмешканця Павла М.

- Із Павлом вони вже років п'ятнадцять живуть разом, - розповідає ще одна сусідка вбитої, Надія Василівна. - Ще коли він перший раз сидів. Тоді в нас у селі померла дівчина, яка ще заміж не ходила. Традиційно її поховали із сережками та прикрасами. То Павло розкопав могилу і покрав прикраси ті. За це перший раз сидів. Другий раз його затримали за те, що Валентині ноги поламав. Він за нею із сокирою ганявся. Якби сусіди не розборонили — вбив би... Але тоді вони домовилися, і Павлові дали умовний термін.

Троянівський сільський голова Микола Білеуш розповів нам, що Валентина — багатодітна мати. Має четверо дітей. Всі від різних чоловіків. Тільки наймолодша дитина, кажуть у селі, від Павла. Одна дитина вже повнолітня, решту всиновили і забрали з інтернату.

“Нащо вона? Знайдеш собі кращу!”

- І сама Валентина, і її співмешканець раніше судимі, - розповідає кореспонденту “Суботи” Микола Білеуш. - У селі живе сестра Валентини, але вона — інвалід І групи. Не ходить... Чоловік їде на роботу — запирає її у хаті, а приїздить — відкриває... Родичі Павла теж у селі проживають.

- Павло сам винен, - вважає сусідка Надія Василівна. - Вона його постійно зачіпала, виводила з себе. Він був хлопець видний, гарний. Казали йому хлопці: “Нащо вона тобі, знайдеш кращу”. Не слухав. Роботящий хлопець. Якусь копійку заробить, каже їй: “Давай за те заплатимо, борги віддамо”. А вона його постійно доймає... Мабуть, не стерпів, узяв сокиру і зарубав.

Другий же сусід Валентини і Павла, Сашко, сумнівається у тому, що його однокласницю зарубали.

- Я бачив, то не схоже на сокиру. Це, швидше, стілець дубовий, ніжка. На ньому міліція рубці знайшла, і саму ніжку стільця вилучили як речовий доказ. Я ветеринар, і трохи знаюся на травмах. Це точно не сокира. Схоже, що він бив її цією дубовою ніжкою. У неї, бачте, був такий характер — зачіпати. Як жила, так і померла.

У хаті небіжчиці ні вікон, ні дверей, ні одягу...

Хата Валентини, яка лишилася від батька — у селі найпримітніша. Там немає ні вікон, ні дверей... Батько не встиг добудувати, кажуть у селі, а Валентині з Павлом за пиятиками ніколи. При вході у хату просто на землі спить собака, яка відразу після того, як ступиш усередину, починає гарчати. Єдині двері при вході в сам будинок. Оббиті дермантином... В самому будинку страшенний холод, ліжко застелене старим ганчір'ям. На столі стоїть пляшка з-під дешевого червоного вина. Її міліція не вилучила. Саме в цій невеличцій комірчинці і жили Валентина з Павлом. У хатинці нічого зайвого — ані гардеробу якогось, з речей — єдина біла сумочка, старшенно потерта і в пилюці.

- Валентина, було, навіть фарбувалася... - розповідає нам Надія Василівна, яка супроводжує нас весь час. - А от фотографуватися не любила. Та й ніколи було...

У хаті немає навіть фотографій дітей. Не те що господарки дому...

В селі говорять, що того дня, коли Валентину знайшли убитою, вона весь день “не просихала”. “П'яна була ще з попереднього дня”, - кажуть односельці.

Втім, як зазначено у висновку судово-медичної експертизи, розповідають нам у Троянівській сільській раді, смерть настала внаслідок розриву печінки. Померлу били руками і ногами. Слідів від ударів сокирою не виявили. Сам же підозрюваний пригадати нічого не може. Того дня був п'яний і як бив свою співмешканку згадати не може.

Микола ЧЕМЕРИС