Вже більше шести років Тетяна Гонгало з села Кропивня Володарськ-Волинського району Житомирської області бореться зі своєю вродженою хворобою.

У 2006 році у дівчинки почав дуже сильно боліти живіт. В лікарню її забрали з підозрою на апендицит, проте аналізи того не підтвердили. Тетяну перевозять до Житомира та повідомляють шокуючи новину про те, що у неї немає однієї нирки.

- До 10 років ми не знали, що Тетяна народилася без одного органу. У Житомирі нам розповіли про те, що багато людей так живе. Сказали, аби ми приїжджали один раз на рік пролікуватися, - розповідає мати дівчинки Лілія Гонгало. – З’їздили ми до Житомира лише два рази…

За третім разом не змогли, Тетянка захворіла на грип. Вже після одужання почалися судоми. В районі зробити нічого не змогли, відправили до Житомира. З Житомира на Київ.

- У столиці меніповідомляють про те, що у Тетяни відмовили нирки, - розповідає Лілія. – Нас одразу ж везуть до Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит», де починають «крутити» на штучній нирці.

Два з половиною роки мати з донькою перебувала у лікарні на гемодіалізі не виїжджаючи за її межі.

Гемодіаліз (грец. αἷμα — кров та грец. διάλυσις — розклад) — один з методів позаниркового очищення крові.
Згодом дівчинку прооперували та перевели на домашні процедури «перитоніаліз». За допомогою перитонеального діалізу людина може вести більш активний спосіб життя.

- Так ми пролікувалися ще 2,5 роки. Необхідні препарати для перитонеального діалізу привозили з обласної лікарні. За добу Тетяні робили чотири процедури вводячи через черевну порожнину діалізуючий розчин, який через певний проміжок часу видалявся з неї, - розповідає мама дівчинки.

Далі Тетяні стає гірше. ЇЇ везуть до Житомира. З’ясовується, що у неї утворилася кіста в черевній порожнині. В Києві роблять операцію, і знову переводять на «гемодіаліз».

З 18 квітня 2012 року мати з донькою проживають у Житомирі. Три рази на тиждень їздять до лікарні на діалізи, після яких у Тетяни нудить та падає тиск.

Заключний діагноз, який поставили дівчинці: Вроджена вада розвитку сечовидільної системи, агенезія лівої нирки. Хронічно-ниркова недостатність V ступеня. Останнього…

- Більше двох тисяч гривень у нас іде на ліки. Я не працюю, тому що постійно має бути з донькою.

«Рекармон» - лікування анемій різного ґенезу, підвищує гемоглобін. На місяць Тетяні потрібні дві упаковки, а виділяють їх лише одну на два місяці. Коштує він більше 500 гривень. Навіть таких грошей сім’я вже немає. Аби підтримати доньку, мати завжди поруч. Крім Тетяни у Лілії ще двоє дітей, які живуть у селі Кропивня Володар-Волинського району разом з бабусею. Майже все своє хазяйство жінка продала аби хоч якимось чином підтримувати дівчинку.

Гумові рукавички, бинт, вату, спирт, гепарин, мезатон, і це ще не весь перелік того, що приходиться купувати матері для своєї доньки.

Проте, як кажуть, біда не приходить одна. Нещодавно у Тетяни виявили дві матки. Аби зробити операцію на нирці, дівчинці потрібно видалити одну з них.

В Україні операції з пересади нирки – не роблять. Найближча й найдешевша країна це Білорусія. Операціє коштує 40 тисяч доларів, проте такої суми у матері та бабусі Тетяни немає.

Дівчинка хоче жити, ходити до школи та навчатися разом зі своїми однокласниками.

Не лишайтеся осторонь чужого горя!

Номер картки «Приватбанку» матері Лілії Гонгало: 4627 0812 8512 9206 та карточки «Авальбанку»: 9890 0902 1714 3697.

Лілія Гонгало та Тетянка будуть вдячні за будь-яку допомогу.
Контактний номер телефону матері: 067- 729-54-73.