У місті Бердичеві надзвичайно розгалуджена сфера торгівлі, а серед деяких магазинів ведеться доволі потужна конкурентна боротьба за кожного покупця. Вигадуються різноманітні, цікаві для споживача акції та розіграші, розширюється асортимент продукції, поліпшується якість продукції та умови її зберігання. Та от на жаль, до культури обслуговування покупців дійшли ще не всі заклади торгівлі Бердичева.

Мабуть тільки у нас зайшовши в магазин зробити покупку, можна вийти з нього з зіпсованим настроєм внаслідок брутальності та відвертого хамства обслуговуючого персоналу (продавців). Знаходячись за прилавком на свому безпосередньому робочому місці, і маючи чітке завдання обслуговувати покупців, деякі з них вважають себе великими «начальницями», почуваючись «царицею» вітрини. Тож і ведуть себе відповідним чином.

В будь-якому європейському місті така поведінка не знайшла б схвалення у власника магазину, і навряд чи такий працівник згодом знайшов би собі роботу, маючи на руках відповідні негативні рекомендації від попередніх роботодавців. В нашій країні (а особливо в нашому місті Бердичеві) можливо все, а продавчині можуть собі дозволити не тільки обвісити чи обдурити клієнта, але й покрити його лайкою, відмовившись при цьому відпускати товар.

Саме такий випадок описує наша постійна читачка Січенко Олена Петрівна, яка просто в магазині стикнулася з неприпустимою поведінкою персоналу магазину «Мясна Точка» по вулиці Леніна. Наскільки я знаю, на асортимент і ціни у магазині ніхто не скаржився, та тепер, я думаю, бльшість людей краще буде купувати мясні вироби де-інде а не там, де покупців не поважають, ображаючи лайкою і навіть погрожують їм … фізичним насиллям.

Ось зо розповідає наша читачка у своєму листі в редакцію: «У п’ятницю 12.10.12р. я зайшла в магазин «М’ясна точка», навпроти суду. Стояла велика черга: було два продавці і дві черги, які дуже повільно просувалися, та коли моя черга підійшла, то продавець відлучилася на 3 хвилини. Коли вона підійшла, я її попросила продати мені 1,5кг сардельок «Віденських» та 1кг крилець. Коли вона мене почала відпускати, зважуючи сардельки на вагах було 780г, на що відповіла мені, що принесе ще. Вона пішла у підсобку, і була відсутня ще 10 хвилин.

Мені вже було погано, але я терпіла, так як її не було як я уже сказала, 10хв, мені стало ще гірше. Я і сказала: «Дівчино, давайте будь-ласка скоріше, якщо не хочете, щоб я прямо в магазині знепритомніла». Промовивши це, продавщиця вибігла з підсобки та почала на мене кричати, що її не цікавить мій стан, що вона шукала для мене сардельки. Я також чула голоси з підсобки, але обличчя не бачила.

Через хвилину почали кричати білого кольору волосся продавщиця (чому не назвала імені, тому що не бачила бейсиків). Потім вибігла з підсобки і кричала істеричним криком, а слідом за нею вантажник, який сказав, що я зараз буду розвантажувати ящики з товаром. Та погрожував постійно, що зараз вийде вдарити мене.

Йому мужчина почав робити зауваження, на які він навіть не звертав уваги. Я запропонувала визвати хазяйку магазина. А продавщиці сказали, що їм по барабану, і вона «нас не уволить, так як немає робітників». В кінці цього продавщиця мене ще більше принизила, коли забрала в мене сардельки та крильця, а мене чекала вдома донька, якій я хотіла приготувати щось вкусненьке. До зупинки я з трудом дійшла».

Сподіваємося, що на цю публікацію звернуть увагу як споживачі, так і власники данного магазину, у якому відбувся конфлікт. Адже хотілося б, щоб наше місто постпово наближалося до Європі, а не верталося назад у джунглі із-за невихованих і агресивних людей, які, мабуть, не знають, як поводити себе у суспільстві.