Авторизація
Імя користувача :
Пароль :
Відновити пароль!
Нас всех загоняют в мир бедности и ограниченных возможностей
Нас всех загоняют в мир бедности и ограниченных возможностей

Украинский политолог Дмитрий Корнейчук предположил,...

  • Нас всех загоняют в мир бедности и ограниченных возможностей
    Нас всех загоняют в мир бедности и ограниченных возможностей

    Украинский политолог Дмитрий Корнейчук предположил,...

  • ЩО ВІДЧУВАЄШ, ПРИБИРАЮЧИ У ВІДДІЛЕННІ ХВОРИХ З КОРОНАВІРУСОМ?
    ЩО ВІДЧУВАЄШ, ПРИБИРАЮЧИ У ВІДДІЛЕННІ ХВОРИХ З КОРОНАВІРУСОМ?

    У захисному костюми можна знаходитись...

  • У Радомишлі зареєстрований ще один випадок захворюваності на коронавірус
    У Радомишлі зареєстрований ще один випадок захворюваності на коронавірус

    За минулу добу досліджувався матеріал...

  • У 1-й міській лікарні Житомира таки беруть з пацієнтів «благодійні внески» за експрес-тести на корон ...
    У 1-й міській лікарні Житомира таки беруть з пацієнтів «благодійні внески» за експрес-тести на корон ...

    Мер Житомира обіцяє покарати лікарів,...

Новини
Теж людина
Теж людина
6 листопада 2013
— У Польщі живе моя Міла, за Ґданськом, — колись казала баба. Потім заплуталася у "показах" і переконувала, що Мілин чоловік — чех.
"Чех" з'явився на Великдень — чорно­окий смаглявий чоловік, а з ним розпашіла Міла зі щоками, наче наливні яблука. Привезли й онука -– кучеряве чорняве дитя, схоже на тата. "Мерхаба!" — привітався зять, при всіх поцілував бабі Валі руки.

— А чим мені хвалитися? Що в мене зять — турок, у степу козам хвости крутить? — виправдовувалася баба Валя. Сусідки знизували плечима — співчувати Валі, чи ні, не знали.

Валя приймала дочку стримано. До подарунків була байдужа. Із турком трималася прохолодно.

— М'яса нашого не їсть, по-нашому не говорить, турок, — загинала пальці баба Валя. Перелічувала зятеві недоліки.
Після шостої баба бігла додому, по скайпу спілкувалася з онуком. Турецький зять ретельно вимовляв завчену фразу: "Добрий вечір, мамо", люб'язно махав рукою. Баба Валя залишалася незворушною.

Увесь вересень бабу на лавці не видно — гостювала недалеко від Ізміра, на заході Туреччини. Повернулася у новому пальті, хвалилася подарованим годинником.

Пригощала сусідок лукумом, детально оповідала, якого кольору дивани у стоматологічному кабінеті зятя.

— Дочці моїй добре, бо там цивілізація, — ділилася враженнями. — А він теж людина, нічого, що турок.


На головну сторінку

«    Березень 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031 
Новини