???????????
??? ??????????? :
?????? :
Ві??????? ??????!
Чому житомиряни досі стоять у черзі під
Чому житомиряни досі стоять у черзі під "Житомиргазом"?

"Немає такого житомирянина, який би...

  • Чому житомиряни досі стоять у черзі під
    Чому житомиряни досі стоять у черзі під "Житомиргазом"?

    "Немає такого житомирянина, який би...

  • Як воювати, коли влада України заблокувала масове постачання дронів в Україну?
    Як воювати, коли влада України заблокувала масове постачання дронів в Україну?

    Чому владу потрібно вмовляти виконувати...

  • "Якщо Бог врятує і я доживу до нашої перемоги, напевне поїду з країни", - волонтер та воїн із Мелі ...

    Текст Олексія Петрова отримує тисячі...

  • В Оліївці регулярно призначають грошові премії секретарю місцевої сільради
    В Оліївці регулярно призначають грошові премії секретарю місцевої сільради

    Як видно з документів, премії...

??????
Із пришитою після поранення ногою доброволець 95 бригади автомобілем приїздив до колег у Житомир

Із пришитою після поранення ногою доброволець 95 бригади автомобілем приїздив до колег у Житомир

3 жовтня 2014
Доброволець з Чернівців Сергій Козак вже довгий час знаходиться в госпіталі. Чи приживеться його ліва нога, яку пришили київські хірурги, покаже тільки час, - повідомляє ЦЕНЗОР. НЕТ.

«У мене якраз дружина народжувала другу дитину 23-го березня. Прийняв пологи в лікарні, побачив, що все нормально. А 25-го березня я виїхав на полігон. В армії нас колись вчили, що все, чого не вистачає, солдат повинен знайти собі сам. Хоча це було давно, але можу сказати, що там нас раз і на все життя підготували. Мене відправили в 95-у бригаду, в другій батальйон. Ми воювали в групі оперативного реагування. Нашим завданням були конвої. Іноді потрібно було виводити якусь групу розвідки, яка потрапила в оточення. Найперші жертви в зоні АТО були з нашої роти та мінометної батареї», - розповідає Козак.

«Поранення отримав, коли потрапили в засідку, повертаючись зі Слов'янська. В селі Долина. Засідка була досить професійна, продумана. Але так вже вийшло, що ми теж вміємо все продумати. Коли я помітив, що ціляться в нас, почав стріляти. Кулемет у нас був направлений в іншу сторону, а часу його розгортати не було. Першим прицільним і вдалим пострілом супротивника з РПГ-26 пробило броню і відірвало ногу мені і водієві. Після чого ми ще 20 хвилин продовжували вести бій. Я стояв на сидінні обличчям у бік пострілів, спирався більшою мірою на праву ногу і думав, що вона обпалена. Ліву просто не відчував. Присів, щоб дістати черговий магазин. Коли піднімався, зрозумів що з лівою ногою щось не так, бо не можу на неї стати. Але встав і продовжив бій.
Коли закінчили, посвітив на ногу, побачив, що вона вже зажгутована кимось із хлопців, а нижня частина лежить збоку, тримається тільки на шматку шкіри. Подумав "слава Богу, що не праву".

Попросив у хлопців, щоб вони знайшли мій рюкзачок. Засунув ногу туди і прив'язав до другої частини вище коліна.

Чисто інстинктивно подумав, що кину в рюкзак, а там розберуться, що з нею зробити. Мене накололи буторфанол. Потім передзвонив командиру роти, повідомив про те, що ми потрапили в засідку. Повідомив про місце дислокації і про те, що нам вдалося відбитися.

Пришивали мені ногу в Харкові лікарі з київського госпіталю. Вони-то і вирішили, що нога має право на життя. Ось поки якось і живе. Коли привезли в Київ, думали, що доведеться все ж відрізати. Незважаючи на те, що операції були кожен день, хірурги - молодці, боролися, щоб її врятувати. Хоча прогнозів і зараз немає ніяких. Мають відбутися ще операції, і ніхто не знає, як вона відреагує.

Ніжка тепер у мене - сепаратистка, хоча за кермом їжджу. Ось в Житомир їздив проводити нашу 95-у бригаду, і на могилу до старшого лейтенанта Віталіка. Він загинув одним з перших.

На головну сторінку

«    Лютий 2023    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728 
??????