Авторизація
Імя користувача :
Пароль :
Відновити пароль!
Винний суддя у олевській трагедії чотирирічної давнини отримав покарання
Винний суддя у олевській трагедії чотирирічної давнини отримав покарання

Рокитнівський районний суд Рівненської області...

  • Винний суддя у олевській трагедії чотирирічної давнини отримав покарання
    Винний суддя у олевській трагедії чотирирічної давнини отримав покарання

    Рокитнівський районний суд Рівненської області...

  • Якою була зарплата у 2019 році в мера Житомира, заступників та керівників управлінь, і скільки вони  ...
    Якою була зарплата у 2019 році в мера Житомира, заступників та керівників управлінь, і скільки вони ...

    Зазначимо, що саме в січні...

  • Цікаві факти з декларації та резонансні заяви голови житомирської облдержадміністрації Віталія Бунеч ...
    Цікаві факти з декларації та резонансні заяви голови житомирської облдержадміністрації Віталія Бунеч ...

    Та ще цікавинки з біографії...

  • У Житомирі продають наркотики представники поліції?
    У Житомирі продають наркотики представники поліції?

    В районі Богунії, спортсмени товариства...

Новини
У Житомирі відкрито меморіальну дошку Шумському
У Житомирі відкрито меморіальну дошку Шумському
20 квітня 2011
19 квітня у Житомирі на Новому Бульварі, 7 урочисто відкрито меморіальну дошку відомому українському політичному та громадському діячеві Олександру Шумському. Це відбулося за участі мера міста Володимира Дебоя та іших відомих осіб міста. Дошку встановлено за ініціативи Спілки патріотів "Краєзнавець", а меценатом виступив Сергій Невмержицкий.

Біографічна довідка

Шумський Олександр Якович

З 1908 року — член Української соціал-демократичної спілки. Народився у селянській родині на Київщині З осені 1917 року по осінь 1919 року входив до Української партії соціалістів-революціонерів. Входив до складу Української Центральної Ради.

У січні 1918 року Шумський разом з іншими лівими українськими есерами готував у порозумінні з більшовицькими урядами в Петербурзі та Харкові державний заколот з метою встановити в Україні радянський лад. З травня 1918 року — один із лідерів боротьбистів. У січні 1919 року ввійшов до складу боротьбистського уряду, який мав уплив серед повсталих селян Правобережної України, виступив проти Директорії, йдучи на зближення з більшовицьким урядом у Харкові.

З весни 1919 до 1920 входив до Української партії комуністів. Після розпуску партії разом з іншими укапістами ввійшов до складу КП(б)У й був обраний членом ЦК. Належав до партійної групи, яка вимагала усамостійнити КП(б)У від Російської Комуністичної партії. Виступав за те, щоб КП(б)У підтримувала зв'язки з РКП лише через Комуністичний Інтернаціонал. У 1919 — нарком освіти в українському радянському уряді Х.Раковського, 1920 — нарком внутрішніх справ, 1921 — представник УСРР у Польщі.

Після повернення в Україну в 1923-24 був редактором журналу «Червоний шлях», Радянська Освіта, керував відділом агітації та пропаганди КП(б)У. З вересня 1924 по лютий 1927 — нарком освіти УСРР, активно проводив політику українізації. Під час зустрічі з Йосифом Сталіним у жовтні 1925 поставив питання про усунення Л.Кагановича з посади генсека ЦК КП(б)У та заміщення його на В.Чубаря. У листі «Тов. Кагановичу та іншим членам ПБ ЦК ВКП(б)У» від 26 квітня 1926 року Сталін поклав на Шумського відповідальність за поширення антиросійських настроїв в Україні. З іменем Шумського був пов'язаний національний ухил — «шумськізм». Під тиском розгорнутої проти нього політичної кампанії на червневому (1926) пленумі ЦК КП(б)У визнав «помилковість» своєї позиції. Звільнений з посади наркома освіти 1927 р. й висланий до Москви на другорядну роботу в профспілці. Справа усунення Шумського гостро обговорювалась у Комуністичній партії Західної України, що призвело до її розламу на «шумськістів» та прихильників сталінської позиції.

Заарештований 13 травня 1933 року за звинуваченням у приналежності до Української військової організації (УВО) — підпільної організації, яка нібито складалася з колишніх членів КПЗУ («шумськістів») і готувала антирадянське збройне повстання (насправді така організація не існувала й була сфабрикована ОДПУ). Засуджений до 10-річного ув'язнення у виправно-трудовому таборі. У 1933-1935 рр. перебував на Соловках. Неодноразово звертався з апеляціями щодо своєї справи до керівних організацій і окремих керівників, зокрема до Сталіна. У грудні 1935 р. тюремне ув'язнення замінили на заслання в Красноярськ. У відповідь на цю ухвалу розпочав голодування, домагаючись повної реабілітації. 9 жовтня 1937 р. тяжко хворого Шумського знову заарештували у зв'язку зі справою боротьбистів. У листопаді 1939 р. справу через хворобу й відсутність матеріалів, які б свідчили проти нього, було припинено. У роки війни далі домагався реабілітації. Після закінчення терміну заслання (13 травня 1943) через хворобу змушений залишитися у Красноярську. Працював над монографією «Малороси», текст якої знищив у липні 1946 р., прийнявши рішення про самогубство (про це рішення повідомив в особистому листі до Сталіна). Однак спроба самовбивства виявилася невдалою. Вбитий Судоплатовим та Майрановским, за особистим розпорядженням Сталіна, Хрущова та Кагановича по дорозі з Саратова до Києва.

У Житомирі відкрито меморіальну дошку Шумському

На головну сторінку

«    Лютий 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
242526272829 
Новини