Авторизація
Імя користувача :
Пароль :
Відновити пароль!
Поліція затримала підозрюваного у вбивстві чоловіка у Житомирі
Поліція затримала підозрюваного у вбивстві чоловіка у Житомирі

У дворі однієї з багатоповерхівок...

  • Поліція затримала підозрюваного у вбивстві чоловіка у Житомирі
    Поліція затримала підозрюваного у вбивстві чоловіка у Житомирі

    У дворі однієї з багатоповерхівок...

  • Сьогодні святкує день народження відомий овручанин Віталій Юшкевич
    Сьогодні святкує день народження відомий овручанин Віталій Юшкевич

    Віталія Юшкевича добре знають, люблять...

  • Чоловік, в якого стріляли на Польовій у Житомирі, помер у лікарні
    Чоловік, в якого стріляли на Польовій у Житомирі, помер у лікарні

    43-річний житомирянин, замах на вбивство...

  • У Житомирі прямо зараз транслюється російська телепрограма «Взгляд Панченко»
    У Житомирі прямо зараз транслюється російська телепрограма «Взгляд Панченко»

    У Житомирі прямо зараз транслюється...

Новини
"Мій батько двічі не отримав Нобелівську премію"

"Мій батько двічі не отримав Нобелівську премію"

23-01-2016
50 років тому не стало легендарного конструктора і вченого Сергія Корольова.

Він народився у Житомирі, дитинство провів у Ніжині та Одесі, вищу освіту здобував у Києві, а кар'єру зробив у Москві. Без академіка Сергія Корольова, точніше, без його геніальних мізків навряд чи космонавтика досягла б тих успіхів. І хтозна, чи полетів би до зірок Юрій Гагарін...

Мій батько, безперечно, дуже любив Україну, - розповідає його донька Наталія Сергіївна. - Перші дев'ятнадцять років свого життя Сергій Павлович провів в Україні та й потім час від часу приїздив. Тато, до слова, любив українські пісні (особливо "Реве та стогне Дніпр широкий" і "Дивлюсь я на небо") та українську мову. А в паспорті у нього було записано "українець". Як до речі, і в анкеті, яку він заповнював, вступаючи до КПІ... Зрештою, а як інакше? Батько його був із білоруського Могильова, але ж мама - українка. Справжня українка. У неї і тато, і мати були українці. Причому батько - із козаків. Не кубанських, а саме запорізьких! Знаєте, я коли писала книжку про тата, то простежила родовід нашої сім'ї аж до початку ХVII століття...

- Вам не прикро, що тривалий час прізвище Корольова було засекречене й усі успіхи - від запуску першого штучного супутника Землі до польоту у космос Гагаріна - офіційно не були пов'язані з ім'ям вашого батька?

- Насамперед прикро було самому Сергієві Павловичу. Дуже прикро! Адже його справді ніхто не знав. Крім тих людей, які безпосередньо працювали з ним чи були причетні до освоєння космосу. Звичайно, всім нам також було прикро. Найбільше - що батько двічі не отримав Нобелівську премію: у 1957 році -- за супутник і в 1961 -- за Гагаріна. Коли представники Нобелівського комітету звернулись до нашого уряду з проханням назвати прізвище головного конструктора - щоб присудити йому премію, то Хрущов відповів: "У нас творцем нової техніки є весь народ!"

Знаєте, коли відбувся політ Гагаріна, один із моїх товаришів зронив таку фразу: "Цікаво було б взнати прізвище тієї людини, яка послала Гагаріна у космос". І мені дуже хотілося сказати, що це мій батько (усміхається), але я не могла того зробити, бо Сергій Павлович суворо-суворо заборонив говорити будь-кому, чим він займається. Я завжди в усіх анкетах писала, що мій батько - просто інженер. Але, звичайно, серце наповнювалось гордістю!

- У біографії Корольова, як відомо, були і дуже сумні сторінки. Ваш батько був засуджений на 10 років та сповна пізнав, що таке табори на Колимі. За що ж його заарештували у 1938-му?

- Тоді у країні велася боротьба з троцькізмом. Повсюдно. І Сергія Павловича також звинуватили у членстві в троцькістській шкідницькій організації... На допиті татові зламали обидві щелепи. Проте він усе одно не погоджувався визнати себе винним. І тоді слідчий застосував психологічний прийом: "Якщо ти не підпишеш сьогодні, то завтра буде заарештована твоя дружина, а твою доньку (мені було три роки) відправлять у дитбудинок". Ну, він тоді й підписав зізнання... Сергій Павлович пройшов через тюрми, табори і навіть добував на Колимі золото разом із кримінальниками... Коли ж опинився на волі, то ні на кого не ображався, вважаючи, що сталася якась помилка чи прикрий збіг обставин.

- Які риси його характеру ви б виділили?

- По-перше, цілеспрямованість (ця риса у нього була з юнацьких років), по-друге, неймовірну працездатність (у молодості він міг спати навіть через ніч) і, по-третє, сміливість у прийнятті рішень (під час деяких польотів рішення доводилось приймати за секунди). А ще батькові була притаманна велика організованість. У нього все було розписано по хвилинах. Він дуже цінував час і завжди казав, що це -- найдорожча річ у світі. Не гроші, він до них ставився байдуже, йому нічого не треба було -- міг ходити у старому костюмі та в одному пальто. Ніякі життєві блага його не цікавили. Абсолютно. Сергієві Павловичу потрібне було тільки діло, розумієте?

- Ваш батько помер рівно 50 літ тому - 14 січня 1966 року. Що тоді сталося, якщо не секрет?

- Сергію Павловичу мали видалити поліп прямої кишки, та виявилось, що насправді то пухлина. Тобто діагноз поставили неправильно. Під час операції, яку проводив міністр охорони здоров'я Петровський, почалася кровотеча... Татові намагались зробити інтубаційний наркоз, але ж у нього були зламані щелепи, і ні один із трьох досвідчених анестезіологів не зміг ввести трубку в трахею. Тому тривалу операцію - майже вісім годин - проводили під масковим наркозом. Ефір із окисом азоту - це, звичайно, було абсолютно неприйнятно при хворому серці (тато мав стенокардію і миготливу аритмію). Того не можна було робити... Операцію закінчили - пухлину видалили, але анестезіолог уже не зміг пробудити Сергія Павловича - його серце зупинилось... Батькові було лише 59 років. Точніше, 59 років і два дні!

- З першого загону космонавтів татові дуже подобався Попович, адже той також був українцем, - каже Наталія Корольова. - Павло Романович розповідав мені потім, що вони іноді перекидались із Сергієм Павловичем українською мовою. А ще казав, що вони з Ніколаєвим наперед знали, що не полетять у космос першими. І питання полягало не у рівні підготовки, а в тому, що один -- українець, а другий -- чуваш. Мовляв, першим буде росіянин. Або Гагарін, або Титов... Коли ж згодом Попович таки полетів у космос, то заспівав там для батька його улюблену "Дивлюсь я на небо".



Джерело статті: Експрес

На головну сторінку

«    Березень 2024    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Новини