Авторизація
Імя користувача :
Пароль :
Відновити пароль!
Смерть настигла украинского воина, бердичевлянина Александра Лищука, когда он ехал на собственную св ...
Смерть настигла украинского воина, бердичевлянина Александра Лищука, когда он ехал на собственную св ...

Смерть пощадила главного старшину 72-й...

  • Смерть настигла украинского воина, бердичевлянина Александра Лищука, когда он ехал на собственную св ...
    Смерть настигла украинского воина, бердичевлянина Александра Лищука, когда он ехал на собственную св ...

    Смерть пощадила главного старшину 72-й...

  • У Малинській лікарні не роблять аналізи крові через відсутнє фінансування на реактиви
    У Малинській лікарні не роблять аналізи крові через відсутнє фінансування на реактиви

    У Малині склалася надзвичайна...

  • Житомирянам надсилають повідомлення від
    Житомирянам надсилають повідомлення від "Житомиргазу" про борги, яких не існує. ФОТО

  • У Калинівці святкували і Яблуневий Спас, і День села. ФОТО
    У Калинівці святкували і Яблуневий Спас, і День села. ФОТО

    19 серпня у Другий -...

Новини
7 листопада - святих мучеників Маркіяна та Мартирія
7 листопада - святих мучеників Маркіяна та Мартирія
7 листопада 2017
Цього дня Церква Свята (східного обряду) віддає честь пам'яті святого Маркіяна та Мартирія.

Коли примножилася нечестива Арієва єресь, великі учинивши в святій Церкві роздори, і, ніби ризу, розідравши її надвоє, тоді однаке було гоніння на вірних християн від аріянів, як і від ідолопоклонників, бо були ненавиджені, мучені, гнані й убивані всі, котрі Христа Творця, а не творіння Бога вочоловіченого, а не просту людину, ісповідували; а найбільше множилася аріянська сила відтоді, коли сам цар Константій, син великого Константина, упав у ту єресь. Мав він у дворі своєму двох великих сановників: Євсевія і Пилипа, аріянів, що вельми гонили благочестивих і утискали Христову Церкву. Оті винуватцями були вигнання й смерті того, що поміж святих, отця нашого Павла Сповідника, патріарха царгородського; його-бо відіслали у Вірменію, підбуривши своїх однодумців, щоб зачавили його, що й сталося, а замість нього вивели на престола Македонія.

І інших численних учителів та ісповідників благочестя по-всякому погубили, а з них було двоє: Маркіян та Мартирій, котрі словами та писаннями своїми вельми прикрашали Божу Церкву і були як два церковні сочки, що молоко учення виточували, духовних дітей напоювали. Були ж спершу при згаданому святому Павлу Ісповіднику, патріарху; Маркіян був читець, Мартирій же іподиякон, обидва ж нотарії, котрі писали всі учення та діяння свого патріарха, утверджуючи ними благочестя. Але й самі були великі проповідники слова Божого і поборники Церкви, що, ніби два щити, від єретичного стріляння захищали, дав-бо їм Господь, як вірним своїм, "мову та мудрість, що не зможуть противитися чи суперечити їй усі противники їхні", арії. Коли ж було вигнано й забито святого Павла, повернули єресеначальники отруту свою на учнів його оцих, на Маркіяна та Марти-рія, спершу-бо, як іскру вогненну в попелі, ярість свою в лукавстві сховавши, намагаючись хитрою звабою відвернути їх од благочестя до свого злочестя, давали багато золота угодникам Божим, обіцяючи випросити їм у царя велику благодать і вивести їх на архієрейські престоли і багатьох маєтків панами учинити, тільки нехай погодяться на таке злочестя. Вони ж усе в ніщо поставили: не взяли золота і відкинули обіцяні їм почесті, а з лукавства їхнього посміялися, бажаючи ліпше наругу, безчестя, муки й смерть прийняти заради благочестя, аніж, у єресі живучи, мати багатство, славу й честь. Побачили єретики, що нічим не можуть прихилити святих тих ісповідників до свого зловір'я, засудили їх на смерть, якої більше за життя бажали святі заради Христа.

Коли ж схоплені були й приведені на місце усічення, випросили собі малий час на молитву і, звівши очі та руки горі, сказали: "Господи Боже, "що сотворив серце кожного з нас, наглядаєш всі наші діла", прийми в мирі душі рабів своїх, оскільки заради Тебе мертвимося — "пораховано нас, як овечок жертовних". Радіємо, що такою смертю виходимо із життя цього заради імені Твого, сподоби-бо нас, щоб стали ми причасниками вічного життя у Тебе, Життя нашого". Так молилися, коли ж сказали: "Амінь!" — схилили під меча голови свої святі й усічені були від злочестивих аріян за сповідання божества Ісуса Христа.

Чесні ж їхні мощі деякі із вірних узяли та й поховали при воротях Меландійських у тому-таки Константинограді, їм-таки пізніше церкву той, котрий серед святих, отець наш Іван Золотоустий від основ збудував, і подавались у ній усілякі болящим Господні зцілення через молитви святих мучеників на славу Богу, хваленого в Тройці навіки. Амінь.

На головну сторінку

Загрузка...
«    Серпень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031 
Новини