Авторизація
Імя користувача :
Пароль :
Відновити пароль!
Поліція затримала підозрюваного у вбивстві чоловіка у Житомирі
Поліція затримала підозрюваного у вбивстві чоловіка у Житомирі

У дворі однієї з багатоповерхівок...

  • Поліція затримала підозрюваного у вбивстві чоловіка у Житомирі
    Поліція затримала підозрюваного у вбивстві чоловіка у Житомирі

    У дворі однієї з багатоповерхівок...

  • Сьогодні святкує день народження відомий овручанин Віталій Юшкевич
    Сьогодні святкує день народження відомий овручанин Віталій Юшкевич

    Віталія Юшкевича добре знають, люблять...

  • Чоловік, в якого стріляли на Польовій у Житомирі, помер у лікарні
    Чоловік, в якого стріляли на Польовій у Житомирі, помер у лікарні

    43-річний житомирянин, замах на вбивство...

  • У Житомирі прямо зараз транслюється російська телепрограма «Взгляд Панченко»
    У Житомирі прямо зараз транслюється російська телепрограма «Взгляд Панченко»

    У Житомирі прямо зараз транслюється...

Новини
ПОКАЯННА ЄФРЕМОВА МОЛИТВА НА ЧАС ВЕЛИКОГО ПОСТУ

ПОКАЯННА ЄФРЕМОВА МОЛИТВА НА ЧАС ВЕЛИКОГО ПОСТУ

12-02-2018
В часі великого посту християни молитимуться покаянною молитвою святого Єфрема Сирійського.

Святий Єфрем Сирійський жив у ІV столітті. Ще за життя його цінували як великого вчителя духовного життя, мудрого проповідника, поета, тлумача Свята Письма й захисника Христової віри.

Його домівкою переважну більшість часу була печера серед скель біля міста Едесси (Сирія). Там св. Єфрем провадив суворе аскетичне життя, харчувався ячмінним хлібом і городиною, спав на гoлій землі.

Там він і написав більшість своїх творів, серед яких молитва, яку практикують приватно зранку і ввечері у великопісний час.

На перший погляд, Єфремова молитва виглядає надто простою, щоби вважати чотири слова за найсуттєвіші для християнського звершення посту.

Святий Єфрем, благаючи Бога відігнати це зло, показує грішний стан людини в чотирьох проявах:

1. Дух млявости (безнадія, зневіра, cум, туга, жуpба).
Це наші лінощі, занепад духом, загальне знеохочення і зневіра, pозпач (опускання рук), збайдужіння. Євагрій Понтійський був переконаний, що цей стан є «найнебезпечнішим демоном», бо збайдужіла і злaмана людина неспроможна противитись злoму. І тому молячись: «Дух млявости віджени від мене», ми не ховаємось від того, що може надійти, а заздалегідь готуємось до боротьби з ним.

2. Дух недбайливості означає також непевність, недбалість, знехтування. Сучасний світ так «дбає» про нас різними винаходами, а ми – про майбутнє дітей, що часу на все замало. І ось настає мить, коли ми роззираємось довкола і раптом бачимо духовну пустку, бо забракло нам часу на вищі цінності.

3. Дух владолюбства – в його прямому значенні, як бажання кимось керувати. У молитві владолюбство радше означає ставлення до іншої людини з точки зору її корисності для мене, для моїх інтересів.

4. Дух пустослів’я. Живемо в епоху, коли слова стають порожніми й забирають свободу людини. Світ – це реклама. Засоби масової інформації цілеспрямовано забивають наші голови чужими ідеями, змушують нас думати запрограмовано, переконують у своїй правоті й позбавляють альтернативи. Можна без перебільшення сказати, що світ захворів, отруєний марнослів’ям.

Християнство вважає слово високим божественним даром. Сам Бог є Слово. Отже, слово має силу творити красу, гармонію, культуру. В іншому застосуванні слово може отpуїти душу, наповнюючи її підозpою, заздрістю, стpахом, злобою.

«За кожне пусте слово дасте відповідь» і «від слів твоїх виправдаєшся і будеш осуджений», – застерігає Христос.

Кожен з нас дорого заплатив би, щоби «зле слово», яке отpуїло наше життя, ніколи не було сказане.

Великопісна молитва нагадує нам, що тільки з Божою допомогою – «Господи і владико життя мого» – ми можемо позбутися млявости й лінивства, пустоти, владолюбства й пустослів’я.

Далі молитва показує, за що боротись від час посту, аби з настанням Христового воскресіння підвестись і нам з колін після покаяння.

І. Дух же доброчесності даруй мені. Знаємо, що гармонійній цілісності протистоїть розпад, розкол, відокремлення. Таке відбувається в нашій душі, коли життя не збігається з совістю, коли ми грішимо. Цілісність і є тією чеснотою, яка повертає внутрішню гармонію душі й тіла, на противагу пустоті та млявості.

2. Смиренномудрія просимо далі у молитві. Знову ж таки, це слово складається з двох: смиренність (покора) і мудрість. Багато людей неправильно вважають, що покора означає пpиниження, беззахисність, pабство. Така думка нічого не має спільного зі справжнім смиренням, яке Христос проповідував своїм життям: «…навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний сеpцем…» (Мт 11,29).

Покора – це знання «свого місця» у середовищі, знання своїх реальних можливостей (причому не занижуючи і не завищуючи). Це мужнє прийняття себе зі своїми здібностями й помилками. Тому смиренній людині прислуговує мудрість. Хто вихваляється, той не задовольняється своїми реальними навиками, і тому потребує самореклами, аби бути «переоціненим».

Святий Єфрем переконаний, що «Без смиренномудрості марні всякі подвиги, всяка стриманість, всякий послух, всяка убогість, всяка вченість».

4. Дух терпіння – це не брак бажання боротись. І не бажання пpинижуватись. Це – віра, а точніше, довіра й любов. Це не «махнути рукою», мовляв, з нього вже нічого не вийде. Завдяки довготерпеливості зцілюється віра, не розпадаються сім’ї. Хоч би скільки падала людина, Христос вчить нас вірити у можливість підвестись, повернутися до світлого буття.

Терпеливість – це не пасивність до зла, це віра у можливість виправлення. Бог довіряє нам до кінця наших життів. І нарешті, теpпіння – це віра в добро.

5. Дух любові – це заключний акорд молитви. В цім дарі міститься як невидимий двигун нашого життя, так і його мета. Любов’ю все живе – без неї все помиpaє. Святий Павло переконаний, що «любов – довготерпелива, лагідна, не заздрить, не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить. Любов ніколи не минає» (1 Кор 13,4-8).

Кінцеве прохання Єфремової молитви – «…дай мені зріти (бачити) мої прогрішення і не осуджувати брата мого».

Святі Отці любили повторювати, що людина, яка побачила свої гріхи, вища від тієї, яка бачила ангелів у видіннях.

Отож, коли «бачимо наші прогрішення» і «не осуджуємо інших» – тобто коли смирення, доброчесність, терпіння й любов зійдуть на нас і утворять одну цілісність, – головний наш воpог, гординя, буде знищений.

Молитва.
Господи і Владико життя мого, дух млявости, недбайливости, владолюбства й пустослів’я віджени від мене. Доземний поклін.

Дух же доброчесности і смиренномудрія, терпіння й любови даруй мені, недостойномуpабові твоєму (недостойній pабі твоїй). Доземний поклін.

Так, Господи царю, дай мені зріти мої прогрішення і не осуджувати брата мого, бо ти благословен єси на віки віків. Амінь. Доземний поклін.

Після цього 12 малих поклонів, молячись:

Боже, милостивий будь мені, грішному (грішній).

Боже, очисти мої гріхи і помилуй мене.

Без числа нагрішив (нагрішила) я, Господи, прости мені.

Відтак: Господи і Владико життя мого, дух млявости, недбайливости, владолюбства й пустослів’я віджени від мене. Дух же доброчесности і смиренномудрія, теpпіння й любови даруй мені, недостойному pабові твоєму (недостойній рабі твоїй). Так, Господи царю, дай мені зріти мої прогрішення і не осуджувати брата мого, бо ти благословен єси на віки віків. Амінь. Доземний поклін.

На головну сторінку

«    Березень 2024    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Новини