Чи потрібен Житомиру пам'ятник Степану Бандері?
05-06-2018
[b]Активісти зняли багато галасу і подають як величезне досягнення побудову у Житомирі пам'ятника Степану Бандері. [/b]
Нагадаємо читачам Житомир-онлайн, що Степан Бандера ніколи НЕ БУВ у Житомирі. Навіть проїздом.
Відомо, молодий націоналіст Степан Бандера став відомим після організації вбивства головного польського поліцая Броніслава Пєрацького, який був улюбленцем Юзефа Пілсудського і міг стати його наступником. Правда, як виявилось, це вбивство розламало плани укладення договору про дружбу і співпрацю між фашистською Польщею та нацистською Німеччиною. Кажуть, що це була супероперація радянських спецслужб. В якій посередник замовника – Євген Коновалець – утемну використав групу талановитої галицької молоді – Миколу Климишина, Степана Лебедя, Ярослава Стецька, Степана Бандеру та інших.
Після операції учасників нападу заховали у німецькому Данцігу (зараз – польський Гданськ) і "засвітили" їх слід.
Адольф Гітлер був настільки розлючений провалом договору про дружбу і співпрацю із Польщею, що наказав гестапівцям протягом доби впіймати та віддати полякам українських націоналістів. Можливо, це і стало причиною відмови Гітлера визнати Українську Державу у червні 1941 року.
До речі, ніхто зараз не хоче думати, що було б з Україною, якби фюрер визнав сателітну Українську Державу – союзники після перемоги позабирали в Україні масу території. І ми, можливо, були б зараз і без Буковини, і без Закарпаття, і без Львова.
Але Степан Бандера та група його товаришів тоді на польському суді трималися впевнено і мужньо. Хлопці, маючи по 30 років, почули смертний вирок і ніхто з них не зламався. Потім поляки замінили смертний вирок пожиттєвим ув'язненням.
Прізвище Бандера "розкрутилось" в українській та польській пресі, бо поляки мали звичку називати справу групи людей за прізвищем першої в алфавітному порядку людини. А в тому списку першим був Бандера.
До речі, може, справжній розкол на бандерівців та мельниківців відбувся саме тому, що Бандера і його друзі зрозуміли, хто їх використав втемну в тій ситуації.
Чомусь житомирські прихильники українського націоналізму забули, що у 1942 році німецькі окупанти повісили на Соборній площі у Житомирі Романа Марчака (псевдо "Моргун") та ще його 4-х товаришів – ватажків бандерівського осередку у нашому місті. Ніхто не збирається назвати вулиці у Житомирі їхніми іменами, будувати пам'ятник (ганебну плиту біля драмтеатру пам'ятником назвати важко). БО ХІБА НА МАЛОВІДОМИХ ГЕРОЯХ МОЖНА ПОПІАРИТИСЬ?[/b]
Автор статті: Тарас Шевченко