Авторизація
Імя користувача :
Пароль :
Відновити пароль!
Нашествие растений-трансформеров – не название страшного мультика, а печальная реальность
Нашествие растений-трансформеров – не название страшного мультика, а печальная реальность

Там, где появляются растения-трансформеры, полностью...

  • Нашествие растений-трансформеров – не название страшного мультика, а печальная реальность
    Нашествие растений-трансформеров – не название страшного мультика, а печальная реальность

    Там, где появляются растения-трансформеры, полностью...

  • Нардеп: Комітет ВР таємно провів засідання, на якому за 15 хвилин підтримав законопроєкт про продаж  ...
    Нардеп: Комітет ВР таємно провів засідання, на якому за 15 хвилин підтримав законопроєкт про продаж ...

    Сьогодні, нехтуючи всіма правилами і...

  • Откройте глаза, дурачье!
    Откройте глаза, дурачье!

    ФОПы положим, раскулачили, но почему...

  • Владимир Александрович, где вы набрали этих мальчиков в жилетках?
    Владимир Александрович, где вы набрали этих мальчиков в жилетках?

    Разве не понятно, что эта...

Новини
Валерій Харчишин відверто розповів про Брежнєву, родину, зради та сублімацію
Валерій Харчишин відверто розповів про Брежнєву, родину, зради та сублімацію
18 вересня 2013
Високий і привабливий, а ще харизматичний та сімейний. Валерій Харчишин став співрозмовником Наталки Пісні. А перед тим здивував прихильників російськомовним дуетом з Вірою Брежнєвою.

- Валєра, а звідки взялася ця ідея знімати кліп із Вірою Брежнєвою? Ви – доволі різні виконавці.

- По правді казати, насправді, мені дуже подобається Віра Брежнєва. Як чоловіку, як жінка подобається. Небанальна вона. Ми коли написали цю пісню, мені здалося так, якщо вона заспіває цю пісню, то ця пісня буде.

- Ви знайомі давно?

- Ми познаймилися так ближче, коли ми приїхали виступати одного разу на корпоратив. Приїхали і розкладаємо там свої речі, свої інструменти, до нас підходить офіціант, адміністратор і каже: тут не розкладайте, тут сьогодні Віра Брежнєва святкує день народження. Я кажу: так а у нас тут концерт, ми мусимо тут розкладатись. Нє, забирайтеся, бо тут день народження, потім виявляється, що день народження у Віри Брєжнєвої і ми в неї граєм.

- А вона тобі гроші платила?

- Еееееее. Чесно? Вона мені гроші не платила. Це був подарунок, але не від нас.

- Кліп – це фактично зізнання в коханні. Дружина не ревнує?

- Та ні, дружина в мене не з ревнивих, тим більше, ми так багато разом, і так багато всього пережили, що давно вже ніхто нікого не ревнує. Тобто, я почуваюся вільною людиною і мені спокійніше.

- Тобто?

- Тобто, ну, я можу робити все що завгодно і знаю, що не зустріну люту дружину, знаєш, як в тих фільмах, з пательнею, з якоюсь мітлою. Тобто, я, для мене саме головне – бути вільною людиною. І в сім'ї так само. Щоб мене не притискали. Дуже люблю подорожувати, особливо сам, навіть коли ми разом кудись приїхали я намагаюся вийти один. Тоді я сприймаю світ цікавим. Там де мої друзі, діти, родина - я вдома. Я не відчуваю себе в іншій країні, в іншому місті.

- Я хочу повернутися до суті кліпа. От дивись. У вас є абсолютно особиста історія чоловіка і жінки. З доволі приватними речами, як твоє волосся на моїй подушці.

- Ну, так.

- Їм не рано?

- Я думаю, шо їм не те, що не рано, вони все це бачать, вони живуть в цьому житті, вони живуть в 21 столітті, вони все це чують. Ті діти, вони з вадами слуху, вони говорять, більше говорять серцем. Говорять руками емоційно і більше ніж аудіоговорящі люди.

- Скільки часу ти встигаєш провести вдома?

- Вдома буваю рідко, але намагаюсь, як намагаюся, я вечорами забираю з дитсадка середнього сина. Я б хотів, щоб мої діти казали, що я кращий. Ну вони і так будуть, що у мене кращий тато у світі але я не такий бо інколи коли я стомлений змучений, можу просто лежати і чого я дуже не люблю але ввімкнути телевізор, мультики і бути просто поруч. Це найбільша моя проблемка. Я з нею борюся. І намагаюся останім часом бути татом який чомусь навчає який щось дає дітям окрім телевізора.
Зі старшим сином, ну якщо є час, він просто не живе у Києві, він живе у Житомирі, якщо є час, то я їду у Житомир і ми обов'язково бачимося. Бачимось раз на 2 тижні. Хоча цей місяць ми взагалі не бачилися. Не біло взагалі часу.
Я не хороший тато, але так, я ходжу з дітьми дивитися мультики. Особливо нові, зараз ми дочекалися на приїзд динозаврів. Скоро підемо, у малого буде ДР 22 числа і ми це все приурочимо. Підемо дивитися на виставку динозаврів. - Ще одну дитину плануєш? - Я би хотів мати доньку, це була так само мрія, але поки що я перестав про це мріяти.

- Ми мало знаємо про твою дружину, що вона робить?

- Моя дружина не причетна ні до якої творчої спільноти, вона ніде не працює творчо, але вона працює. Вона допомагає мені якимись порадами, допомагає тим, що вона є, тим, що вона і муза, і дружина. Працює в американському посольстві.

- Ви довгий час жили як пара, і потім вирішили одружитися. Чому ти одружився?

- Ми говорили з її мамою, і я був переконаний, що в принципі, нам це одруження не потрібне. Але я зрозумів, що воно потрібне, воно потрібне їй. І про це сказала мама. Ми просто говорили, і вона каже: от, її ніхто не бере заміж. Я думаю: як це? Ми ж живемо, в нас вже, вона вже заміжня, вона живе зі мною. І я подумав, що поки немає штампу в паспорті, вона наче і не моя. А я так ще собі прикинув, шо я вже собі нікого не хочу шукати і не буду і не треба, я вже знайшов, я вже живу.

- Шо ти робиш, коли ти закохуєшся? Так з людьми буває, ми всі грішні.

- Я намагаюся одразу написати якусь пісню.

- Тобто, це свого роду сублімація?

- Субліцмацією взагалі пронизане моє життя. Коли в мене були проблеми з коханою, в 2005 році, так само, дуже багато пісень виникло. Коли я думав, що ми розлучаємось, що ми вже не будемо разом, у нас були дуже великі проблеми, і не просто тому, що ми не зрозуміли один одного, ми не підійшли одне одному. А була проблема іншої закоханості, ну, коротше, була проблема зради. І це все, це все переживання допомагало мені творити. Коли в мене бувають якісь жахливі депресивні стани то, ну, я жива людина, проблеми з алкоголем, якщо тобі зле, ти не йдеш в ресторан знову набухатися, чи там до магазину, купити собі чергову пляшку. А починаєш писати. Десь років 10-15 тому, я був дещо депресивний, і саме робота мені допомагала виходити з того стану.

- Алкоголь?

- Алкоголь – так, так само це була проблема.

- А зараз?

- Зараз – це не проблема. Зараз це я би казав, треба пережити, треба навчитися все це переживати і навчитися вживати спиртні напої.

- А що ти п'єш?

- Вино, особливо червоне. Літом я люблю пити пиво, а взимку це можуть бути такі спиртні напої, як віски чи горілка. Горілка взимку це нормально. Потрібно знати просто міру, колись мого друга батько казав, сину, будеш пити стаканами по 200 грам, скоро загнешся, а коли будеш пити по 30, то будеш пити все життя.

- Ти сам про це сказав, була історія зі зрадами. Що ти здатен людині, яка поруч з тобою, вибачити?

- Я можу… бути відвертим, хотілося сказати що можу вибачити все. Але це не правда. Важко вибачити, важко пробачити. Це все можна пережити з часом. Пережити можна, потрібен час.

- Буває така штука, як криза середнього віку.

- Та ясно шо буває, ми зараз спостерігаємо кризу середнього віку, я спостерігаю її у деяких своїх колег. Я думав, що нас це не стосується, але таки воно є і воно відбувається з нами. Я насправді за собою поки що цього не спостерігаю. Але я постійно говорив про вік, навіть коли мені було 25-27, я казав - блін, пацани, ми вже такі старі, нам потрібно поспішати, нам потрібно шось робити.

- Був момент, коли ти відчув себе популярним, впізнаваним?

- Після якихось телепроектів почали впізнавати. Особливо, жіночки літнього віку. Коли виходиш в черговий раз в супермаркет, до тебе підходить там вродлива дівчина, ти вже там розсипався, спершу вона до тебе, ти до неї в компліментах розспивася, хі-хі, ха-ха, ось і вона потім каже: і залиште автограф, будь ласка, для моєї мами.
Джерело статті: ТСН

На головну сторінку

«    Жовтень 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031 
Новини