Маскувальні сітки – стратегічний і вкрай потрібний для війська ЗСУ атрибут. Без нього у бойових умовах ніяк не обійтися. У багатьох містах України, починаючи із літа 2014-го року, коли розгорілися бої на Донбасі, маскувальне обладнання стало турботою №1 для волонтерів, які взялися допомагати процесу відродження боєздатності української армії. У Житомирі однією із найвправніших у процесі організації виготовлення маскувальних сіток стала Анастасія Нестерова. Упродовж усіх восьми років, доки війна на Донбасі продовжувалася у «тліючому» режимі зі спалахами агресії з боку «елденеерів», постачання маскувального обладнання із Житомира не припинялося. Причому, все було поставлене на розумну і конструктивну основу: фабрика у Харкові виготовляла основу сітки, а волонтери у різних містах України доводили її до «готового» для використання вигляду.



Віднедавна, коли відбулося масштабне вторгнення Росії на територію нашої держави, коли розпочалися запеклі сутички із ворогом, потреба у маскувальному обладнання з боку підрозділів Збройних Сил України кратно зросла. Знову ж таки, вже за тиждень після вторгнення в Україну виявилося, що фабрика із Харкова, яка забезпечувала всю Україну «основою» для маскувальної сітки, зараз цього робити не може з ряду очевидних причин. Тому волонтерам, які спеціалізувалися на виробництві маскувального обладнання для потреб Української Армії, сьогодні доводиться освоїти повний виробничий цикл – від плетива сітки до оснащення її маскувальними клаптиками матерії.

Житомирські волонтери, наприклад, звернулися до усіх рибалок, які вміють і мають навички плести сітки із відповідних ниток. Причому, кожен, хто вміє це робити і має бажання допомогти підрозділам ЗСУ, може звернутися до волонтерів, які забезпечать бажаючих нитками. Таким чином, сидячи вдома, можна виготовляти квадратні метри маскувальної сітки і, тим самим дуже суттєво поліпшувати обороноздатність нашого війська. Волонтерський центр зазначає, що існує потреба у тих, хто оснащує вже сплетену сітку стрічками різних кольорів. За словами Анастасії Нестерової, попит на маскувальну сітку й надалі зростає, а тому до «Суспільного простору» у Житомирі сьогодні прибуває все, що знадобиться для виробництва дуже потрібних для війська облаштунків. «Зайвого чи надлишкового сьогодні у нас не буває», - додає Анастасія Валеріївна, - а вже зараз волонтери активно освоюють новий вид маскувального «начиння» для українського війська».

Йдеться про так звані «кікімори» - маскувальні костюми для снайперів, у яких сьогодні дуже багато роботи. Загалом у Житомирі всі вже звикли до того, що волонтери завжди зможуть, все зуміють і вчасно забезпечать наших захисників таким важливим (насправді – стратегічним) маскувальним обладнанням. Насправді це так і тільки так. Ніхто нітрохи не сумнівається у тому, що ЗСУ зможуть розгромити ворога. І спровадити його далеко за межі нашої держави, або ж туди – куди сьогодні українське суспільство дружно направляє печально відомий «русский корабль».