Авторизація
Імя користувача :
Пароль :
Відновити пароль!
Головний лікар Богдан Леськів про зміни у Житомирській обласній лікарні ім. Гербачевського
Головний лікар Богдан Леськів про зміни у Житомирській обласній лікарні ім. Гербачевського

Про те, що сучасна медицина...

  • Головний лікар Богдан Леськів про зміни у Житомирській обласній лікарні ім. Гербачевського
    Головний лікар Богдан Леськів про зміни у Житомирській обласній лікарні ім. Гербачевського

    Про те, що сучасна медицина...

  • Мама житомирського лідера
    Мама житомирського лідера "Слуги народу" Арсенія Пушкаренка купила квартиру, яку оцінюють в п'ять ...

    Поки всі українці затягують паски,...

  • Як Юрій Вознюк зловив на Тетереві величезного ляща. ФОТО
    Як Юрій Вознюк зловив на Тетереві величезного ляща. ФОТО

  • Українських пенсіонерів хочуть зобов'язати жити за рахунок спонсорів?
    Українських пенсіонерів хочуть зобов'язати жити за рахунок спонсорів?

    «Мы предлагаем людям, которые готовы...

Новини
Віктор Мойсієнко: «Нам доводиться боротися проти форпосту світового гніту і тиранії»

Віктор Мойсієнко: «Нам доводиться боротися проти форпосту світового гніту і тиранії»

19 березня 2022
У той час, коли вся Україна стала на захист своєї незалежності від агресії з боку Російської Федерації, щодня і щогодини відбувається багато подій, гідних подиву, поваги, шани. Тим не менше, кожен день протистояння із підлим і підступним ворогом, приносить чергову порцію вражаючих новин. Приклад професора Житомирського університету імені І.Я.Франка Віктора Мойсієнка – один із тих, що привертають увагу десятків тисяч полісян.

Відомий вчений – лінгвіст, доктор філологічних наук, активний громадський діяч, ветеран спортивного руху Житомирщини Віктор Михайлович Мойсієнко сьогодні полишив професорську умови кафедру, одягнув військові лаштунки і служить в одному із батальонів територіальної оборони.

Віктор Мойсієнко: «Нам доводиться боротися проти форпосту світового гніту і тиранії»


- Ще за кілька днів до того, як сталося це лихо, коли українські міста прокинулися від розривів російських ракет, я відвідав військомат, адже військова спеціальність оператора зенітно-ракетного комплексу С-200, яку я отримав ще 34 роки тому під час служби у радянській армії, й досі важлива, - зазначив Віктор Мойсієнко. - Проте, вже після 24 лютого, коли розпочалося вторгнення російської орди, я знову попрямував до військомату. Ситуація дещо змінилася, людей відбирали за дещо іншими військовими спеціальностями – гранатометники та мотострілки були у найбільшій ціні. Але ще за два дні зі своїми друзями зрозумів і зробив висновки, що у батальйоні територіальної оборони ми ще згодимося і за умови невеличкої адаптивної перепідготовки, зможемо виконувати бойові завдання. Власне так воно й сталося: зараз активно готуємось, мовою військових, проходимо процес бойового злагодження. Паралельно вдосконалюємо до найсучасніших зразків своє військове спорядження.

- Вікторе Михайловичу, як почуваєтеся у військово – польових умовах у свої 55 років?

- Цілком нормально. Звісно, у 35 чи навіть 40 років фізичні кондиції значно кращі, але й ми , ветерани, тримаємо порох сухим. До речі, дехто із моїх побратимів по батальйону, має шістдесят і навіть трохи більше. Але повірте, на боєздатність впливає не стільки вік солдата чи бійця територіальної оборони, як фактори психологічної рівноваги, вміння швидко долати стресові ситуації, зберігати спокій і , як кажуть військові, «холодний» розум. Знову ж таки, повертаючись до свого колишнього і давнього досвіду служби у радянському війську, нинішні стосунки і та атмосфера, які панують у підрозділах батальйону територіальної оборони, кардинально відрізняються. Важко передати словами відчуття ліктя товариша, або, по нашому – бойового побратима. Але ми, ветерани це відчуваємо. Можемо висловити чіткі відміни між «колись» і « тепер».

- І, все ж таки, чимало житомирян, які вже знають про те, що ви служите у батальйоні територіальної оборони, або ж дізнаються про це ось із нашої з вами розмови, неодмінно зауважать, або ж і запитають – а чому ви все ж таки пішли служити і готуєтесь до зустрічі із ворогом вже у якості мінометника?

- Відчуття, що Росія не полишить нашу державу у спокої, що нічим іншим, окрім війни, мокшанські орки нам не можуть завадити жити і розвиватись, було й раніше. Однак зараз це протистояння набрало цивілізаційного масштабу: Росія – країна тьми і тиранії, намагається понівечити нашу долю і навіть більше – знищити українців, як народ. Це наруга найвищого рівня. Ми маємо розуміти , що на нашу волю і свободу замахнувся не лише Путін, Патрушев чи Лавров. Ні, проти мене і мого народу воюють багато російських підприємців, інтелігентів, ректорів вузів, вчителів, лікарів, які з якогось дива переконані, що ми, українці стали фашистами, нацистами і нас треба провчити, примусити, пригнобити. Це – нечувана дикість, це цивілізаційний відкат на декілька століть. Але ми із цим мусимо боротись. Іншого виходу у нас немає. Ось, якщо коротко, моя відповідь, чому я взяв до рук зброю і готовий захищати свою державу і рідну землю.

- У ваших побратимів настрій схожий?

- Абсолютно. І не лише у моїх нових друзів по батальйону територіальної оборони. Такий же настрій у моїх колег по роботі. Нині колектив університету імені І.Я.Франка дуже активно зайнятий підтримкою підрозділів нашого батальйону. Насамперед – продовольчим забезпеченням. Керівництво вузу передало для наших потреб вантажний автомобіль. Так що підтримку відчуваємо і настрій впевнений, рішучий. Але зараз ми активно навчаємось. Усі аспекти навчання однаково важливі – від медицини до бойового злагодження. Переконаний, за короткий час ми виженемо ворога із нашої землі. І повернемось до відбудови, а, якщо точніше – до побудови куди кращої України, ніж та, яка була ще донедавна. Ми зобов ‘язані перемогти і показати світові , що дух, честь і свобода нездоланні. У цьому - наша сила!

На головну сторінку

«    Серпень 2022    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031 
Новини