Авторизація
Імя користувача :
Пароль :
Відновити пароль!
Міський голова Житомира оприлюднив декларацію за 2023 рік
Міський голова Житомира оприлюднив декларацію за 2023 рік

Міський голова Житомира Сергій Сухомлин...

  • Міський голова Житомира оприлюднив декларацію за 2023 рік
    Міський голова Житомира оприлюднив декларацію за 2023 рік

    Міський голова Житомира Сергій Сухомлин...

  • У центрі Житомира помер чоловік
    У центрі Житомира помер чоловік

    У центрі Житомира, навпроти Телецентру,...

  • Колишня житомирянка відкрила інтернет-магазин одягу з українськими мотивами
    Колишня житомирянка відкрила інтернет-магазин одягу з українськими мотивами

    Валентину Шафран (Світельську, Коноброцьку) добре...

  • Поліція затримала підозрюваного у вбивстві чоловіка у Житомирі
    Поліція затримала підозрюваного у вбивстві чоловіка у Житомирі

    У дворі однієї з багатоповерхівок...

Новини
Померла українська письменниця і літературознавиця Віра Вовк

Померла українська письменниця і літературознавиця Віра Вовк

17-07-2022
На 97-му році життя в Ріо-де-Жанейро померла українська і бразильська письменниця і літературознавиця Віра Вовк. Вона була співзасновницею та учасницею Нью-Йоркської групи.

Померла українська письменниця і літературознавиця Віра Вовк


«Я ліплена з доброї
Бориславської глини.
Куди не поніс би мене буревій,
Темні ялиці шумлять у мені,
Темна Тисмениці таємниця
Струмить у жилах.
Моя душа стане дзвоном
Старої бойківської дзвіниці,
Щоб голосити за мертвими
І будити живих».


Ві́ра Вовк (порт. Vira Vovk; за паспортом Wira Selanski; 2 січня 1926, Борислав — 16 липня 2022, Ріо-де-Жанейро, Бразилія) — українська та бразильська письменниця, літературознавиця, прозаїк, драматург, перекладачка та науковиця. Учасниця літературної спілки Нью-Йоркська група (НЙГ). Писала українською та португальською мовами.

З 1950-х по 2000-і роки працювала професором німецької літератури в Державному університеті Ріо-де-Жанейро.

З 1945 року мешкала в еміграції: спочатку в Німеччині, а згодом у Бразилії.


Життєпис

Народилася 2 січня 1926 року в Бориславі (українські землі довоєнної Польщі, нині Львівська область) у родині лікаря й археолога. Зростала на Гуцульщині в містечку Кути. Навчалася в гімназії у Львові, потім у середній дівочій школі ім. Клари Шуманн у Дрездені.

В еміграції з 1945 року, спочатку в Німеччині, а згодом у Бразилії. Студіювала германістику, славістику, музикологію у Тюбінгенському університеті. З 1949 року разом з матір'ю переїхала до Ріо-де-Жанейро, де закінчила університет, стажувалася також у Колумбійському (Нью-Йорк) і Мюнхенському університеті, де вивчала і порівняльне літературознавство. Здобула докторський ступінь із філософії.

Після отримання освіти, стала професоркою німецької літератури в Державному університеті Ріо-де-Жанейро. З 1957 року — завідувачка кафедрою германістики цього університету.

Волонтерська діяльність

Активно пропагувала українську культуру та мову. Виступала з літературними доповідями, лекціями й авторськими вечорами у Нью-Йорку, Вашингтоні, Філадельфії, Клівленді, Чикаго, Детройті, Торонто, Монреалі, Оттаві, Ванкувері, Лондоні, Парижі, Римі, Мадриді, Мюнхені, Буенос-Айресі, Києві, Львові.

Творчість

За свою кар'єру Вовк видала десятки власних книг поезії, прози та п'єс. Як перекладач переклала українською мовою цілу плеяду віршів європейських авторів. Крім того, переклади українських авторів німецькою та португальською мовами.

Поезія

Збірки «Юність» (1954), «Зоря провідна» (1955), «Єлегії» (1956), «Чорні акації» (1961), «Любовні листи княжни Вероніки» (1967), «Каппа Хреста» (1968), «Меандри» (1979), «Мандат» (1980), «Жіночі маски» (1993), «Писані кахлі» (1999), «Віоля під вечір» (2000) та «Поезія» (2000), драматична поема «Триптих», п'єса «Іконостас України».

Проза

«Ранні оповідання» (1943—1954), «Легенди» (1958). «Казки» (1956), «Духи й дервіші» (1956). «Оповідання для дітей» (1960—1962). «Вітражі» (1961), «Святий гай» (1983), «Карнавал» (1986), «Старі панянки» (1995), «Калейдоскоп» (1979—2001).

П'єси

«Скарб царя Гороха» (1962), «Смішний святий» (1968), «Триптих» (1982), «Іконостас України» (1988, 1991), «Вінок троїстий» (1988), «Казка про вершника» (1992), «Зимове дійство» (1994), «Весняне дійство» (1995), «Настася Чагрова» (2001), «Козак Нетяга» (2001) та «Крилата скрипка» (2001).


На головну сторінку

«    Березень 2024    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Новини