У Житомирі є багато прихильників дати назву сучасному міському парку імені Юрія Гагаріна нову назву за прізвищем його колишнього власника та "батька" - барона Шодуара.

Але той парк, який зробив Шодуар, і сучасний - це дві великі різниці. Трохи більше ста років тому у світі була мода на екзотичні рослини. Барон Шодуар закупив велику кількість різних рослинних екзотів і висадив їх у Житомирі. Саме в цьому і полягала родзинка шодуарівського парку. За часів кугутської радянської влади, ясна річ, майже всі екзоти загинули...

З того багатства, що було трохи більше ста років тому, залишилися лише оцтове дерево, каштан їстівний та унікальне гінкго.

Це все нещасні рештки колишнього шодуарівського ботанічного раю.

Тому ідея назвати парк шодуарівським є по суті шляхетною щодо його засновника, але блюзнірською по суті. Цей парк - це зовсім не те, що було при живому барону Шодуару. Страшно навіть подумати, якби Шодуар ожив і побачив би бідолашні рештки свого парку. Талановитий менеджер і організатор здер би три шкури з сучасного керівництва парку і уже через п'ять хвилин ці люди шукали б собі нові місця праці.

Власне кажучи, сучасний житомирький міський парк справляє враження жалюгідного та нікчемного. В багатьох моментах він "заточений" під примітивний бізнес, справляє враження якогось колгоспного, багато сміття, необлаштованості.

І, якщо бути чесними, то через цей срач у житомирському парку треба навіть забрати ім'я Юрія Гагаріна...