Авторизація
Імя користувача :
Пароль :
Відновити пароль!
Поліція затримала підозрюваного у вбивстві чоловіка у Житомирі
Поліція затримала підозрюваного у вбивстві чоловіка у Житомирі

У дворі однієї з багатоповерхівок...

  • Поліція затримала підозрюваного у вбивстві чоловіка у Житомирі
    Поліція затримала підозрюваного у вбивстві чоловіка у Житомирі

    У дворі однієї з багатоповерхівок...

  • Сьогодні святкує день народження відомий овручанин Віталій Юшкевич
    Сьогодні святкує день народження відомий овручанин Віталій Юшкевич

    Віталія Юшкевича добре знають, люблять...

  • Чоловік, в якого стріляли на Польовій у Житомирі, помер у лікарні
    Чоловік, в якого стріляли на Польовій у Житомирі, помер у лікарні

    43-річний житомирянин, замах на вбивство...

  • У Житомирі прямо зараз транслюється російська телепрограма «Взгляд Панченко»
    У Житомирі прямо зараз транслюється російська телепрограма «Взгляд Панченко»

    У Житомирі прямо зараз транслюється...

Новини
Памʼяті нашого видатного земляка Юліана Мовчана

Памʼяті нашого видатного земляка Юліана Мовчана

18-02-2023
Наш земляк Юліян Мовчан – відомий лікар, письменник, журналіст, громадський діяч, чиє ім’я занесене в найпрестижніші енциклопедії світу. На жаль, в Україні його знають набагато менше, ніж в англомовному світі.

Памʼяті нашого видатного земляка Юліана Мовчана


Народився Юліян Мовчан 19 лютого (за новим стилем) 1913 року в селі Зороків Черняхівської волості Житомирського повіту. Його батько – Григорій (Георгій) Мовчан після багатьох років невтомної праці вибився в число найзаможніших селян. На початку тридцятих років батька арештували, зарахувавши до числа «куркулів», і вислали у Північний край. Відпрацювавши три роки в Архангельській області, корчуючи ліс по коліна в воді, він повернувся додому – у самий розпал зловісного Голодомору. 3 серпня 1937 року Григора Мовчана арештували вдруге і за постановою трійки при УНКВС 2 вересня 1937 року розстріляли у м. Житомирі.

Памʼяті нашого видатного земляка Юліана Мовчана


Тяжкі випробування випали на долю матері лікаря – Ольги Онуфріївни. З юних літ їй довелося важко працювати. У 1937 році після арешту чоловіка жінку з дітьми вигнали з хати, і вони змушені були поселитись у землянці, яку жінка сама викопала.

Юліян, як і всі селянські діти, рано почав працювати: з 5 років випасав корів, а згодом нарівні з дорослими працював у полі. Та разом з тим батьки всіляко заохочували сина до навчання. Спершу Юліян ходив до Зороківської школи.

Закінчивши сільську чотирирічку, хлопець продовжив навчання у Черняхівській семирічній школі. Щодня йому доводилось долати по 8 кмв один кінець. Але за кілька місяців до завершення навчання його виключили зі школи як сина куркуля та через непорозуміння з одним із вчителів. Після численних митарств і принижень хлопцю пощастило влаштуватися в семирічну школу ім. Тараса Шевченка на Мальованці в м. Житомирі.

Восени 1930 року після закінчення семирічки Юліян, довідавшись, що невдовзі мають депортувати у Сибір його родину, вирішив втікати з села. Разом із двоюрідним братом він потайки добрався до Харкова. У людному столичному місті двом підліткам вдалося загубитися без особливих труднощів, вони влаштувались працювати на фабрику. Юліян почав активно дописувати до фабричної газети і невдовзі став її відповідальним секретарем, а фактично – редактором. Саме тут відбулося становлення Юліяна Мовчана як журналіста. У 1933 році він вступив на вечірній курс Інституту журналістики. За 2 роки юнака звільнили з роботи в багатотиражці «Червона нитка», бо керівництво довідалось, що він син розкуркуленого селянина. На його місце призначили відомого українського поета Володимира Сосюру. Вони потоваришували, і Юліян навіть часом відвідував родину поета у відомому будинку «Слово».

Перебуваючи під постійним тиском, Ю. Мовчан швидко зрозумів, що працювати журналістом і висловлюватися правдиво у пресі в нього не буде жодних можливостей. Тож він вирішив змінити фах. Після тривалих роздумів зупинився на медицині, адже саме в цій сфері можна було працювати з повною самовіддачею, незважаючи на політичні переконання і патріотичні симпатії. У вересні 1937 року він став студентом 2-го Харківського медичного інституту.
Чотири роки успішно провчився Юліян Мовчан на психоневрологічному факультеті. А відтак наприкінці травня 1941 року його направили на практику в одну з львівських клінік, де і застала його війна. Юліян залишився у Львові. В 1943 році закінчив медичний факультет у Львові та пішов на практику до шпиталів Львова, Тернополя, Сколе, Самбора. Влітку 1944 року Мовчан переїхав до Словаччини, де певний період жив у Братиславі і працював у лікарні Св. Єлизавети, потім були Відень, Мельк, Лінц і нарешті Мюнхен, де він деякий час працював лікарем Української медично-харитативної служби.

У березні 1949 року лікар Мовчан переїхав до США. Після нострифікації лікарського диплому у грудні 1952 року працював загальнопрактикуючим лікарем у штаті Огайо. З 1957 по 1960 рік він був віце-президентом відділу здоров’я округу Полдінг. Юліян Мовчан був обраний також членом Медичної Асоціації штату Огайо, Українського Медичного Товариства Північної Америки.

Памʼяті нашого видатного земляка Юліана Мовчана


У 1949 році він одружився з Оленою Скембіцькою, яка була родом з Галичини. У подружжя народились дві донки – Ольга та Лідія, які подарували їм чотирьох онуків – Олега, Ореста, Андрія та Адама. Виховані вони були у справжньому українському дусі. Андрій та Адам закінчили українську школу, добре володіють українською мовою. Цікаво, що дядьком дружини лікаря був відомий професор Іван Пулюй, винахідник явища, яке ми сьогодні називаємо рентгенівським промінням.

Памʼяті нашого видатного земляка Юліана Мовчана


Після розпаду Радянського Союзу Ю. Мовчан зміг відвідати Україну, зокрема і рідне село Зороків. У 1992 році Юліян Мовчан взяв участь у Всесвітньому конгресі українців, що проходив у Києві. Друга його зустріч із рідною землею відбулася у вересні 1993 року. Особливо пам’ятним і зворушливим став вечір, організований для жителів рідного села у сільському будинку культури.

Памʼяті нашого видатного земляка Юліана Мовчана


Одночасно з лікарською практикою Ю. Мовчан активно займався літературною діяльністю. Заслуженою популярністю читачів користуються його книги: «Що варто б знати», «Записки лікаря», «Незабутнє і непрощене» (Аргентина, 1982), «Мої подорожі навколо світу» та інші.

6 січня 2002 року на 89-му році життя у містечку Уоррен біля Детройту Юліян Мовчан відійшов у засвіти, похований на цвинтарі Св. Андрія Первозванного в Баунд-Бруці (штат Нью-Джерсі). Все своє життя він присвятив справі порятунку людей від тілесних недуг та щирому вболіванню за рідну Україну.

На головну сторінку

«    Березень 2024    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Новини