Чому реве худоба на фермі Розенблата?
20-04-2016
"Боже, як ревуть! Не можна витримати!!! Я, люди, відробила 35 років на фермі, такого не бачила, щоб таке робилося! Щоб сьогодні худобина такої холодіни стояла надворі?
А тут таке - поставити худобу у кошарі при температурі -25 градусів. Ця худоба ревла, що в хаті неможливо було висидіти. Старі люди краплі пили. Всі люди зчудовані, що за хазяїн такий,"- так розповіда мешканка села Броники Талько Раїса про худобу в господарстві "Оберіг", яке знаходиться в цьому селі. Не дивно, що селян так турбу стан корів, адже українці звикли найперше дбати про худобу, а далі про себе, бо саме худоба рятувала сім'ї у важкі часи і навіть зараз зачасто мало не одиним засобом для виживання. Спочатку годували худобу, а потім самі їли. Давали пестливі імена і навіть забирали в хату в морози. Мабуть, саме тому мешканців села дивує, якщо не сказати вбиває, байдужість власників господарства до умов життя тварин.
Можливо,
ця байдужість зумовлена тим, що власники Борис Соломонович Розенблат та його сестра Олена Соломонівна не те, що не живуть у селі і не займаються господарством, а й ніколи не бідували? Адже ще їх батько був мільйонером. То ж їхнє життя завжди відрізнялося від життя більшості народу. Та й бідувати навряд чи будуть, адже Борис Соломонович - депутат Верховної Ради від Житомира. До речі, пан Розенблат балотувався до ВР у 2010 році і від Новоград-Волинського району, де були його господарства, але не пройшов. Видно, вже тоді люди бачили управлінський потенціал і перспективи цього кандидата.
Ми запитали людей, чи може бути, що така ситуація викликана тим, що господарство тільки починає свою роботу і ще не встигло налагодити її, але мешканці Броників в один голос твердять, що
за попереднього власника такого і близько не було. І поголів'я в нього було нормальне, і за паї людям платив, і навіть налагодив органічне виробництво. Люди кажуть, що зараз всередині ферми навіть кормушок нема.
"Поїлки є з однієї сторони, де є стіни. Їде трактор по грязюці та позаду розкидає їжу коровам. Ці корови, що може, то дістане чуть їсти, що не може, то підкидають люди коровам. Там сеча пливе на кошари. Така канавка, куди все стікає і йде на річку. А люди ж воду п'ють. Як гній не качається, то яке то молоко? Якби він людям добре платив, то добре і робилося б. А сьогодні як платиться, так і робиться", - кажуть місцеві мешканці. Тобто все працювало, поки власниками не стали Розенблати? Що це - халатність, незнання чи елементарна байдужість?
Люди ображені не тільки ставленням до тварин, але і несправедливим відношенням до них самих. Вони стверджують, що до приходу Розенблатів на фермі працювало 9 доярок, не враховуючи інших працівників, а зараз три, та й ті змушені працювати по коліна в гною. Частину працівників замінили підлітками для зменшення видатків. До того ж людям платять по 870 гривень за пай, коли в сусідніх селах сума становить 2000-2500 грн.
Питання:
як можна просувати закони про молоко, говорити про покращення життя селян, якщо навіть не знаєш чи не хочеш знати, що худоба в твоєму господарстві реве з голоду і холоду, стоїть по коліна в гною? Чи, може, дохід від тваринництва не такий вигідний, як від депутатства? Як можна будувати успішну країну, не побудувавши господарства?
То, може, запропонувати Борису та Олені Соломонівні пожити на 870 гривень? Чи, може, пану Розенблату взагалі нецікавий розвиток України, адже його діти, як кажуть, вчаться у Великобританії і сумнівно, чи взагалі знають, що таке ті Броники! Дійсно, якщо це так, то яка йому різниця, чи буде робота в Брониках та як там живуть непотрібні йому люди й його тварини! І тим паче, що селянам не йметься від жалю до тих нещасних корів! Чи можна жаліти людей, не жаліючи тварин? Навряд чи, бо, як показало
голосування депутата Розенблата за введення пені за борги по комунальних платежах, проблеми людей його також не дуже хвилюють!
Автор статті: Єва Томаш