Авторизація
Імя користувача :
Пароль :
Відновити пароль!
Сын подозреваемого в расстреле 7-х людей на Житомирщине, утверждает, что полиция пытается скрыть свя ...
Сын подозреваемого в расстреле 7-х людей на Житомирщине, утверждает, что полиция пытается скрыть свя ...

По словам Захаренко-младшего, его отец...

  • Сын подозреваемого в расстреле 7-х людей на Житомирщине, утверждает, что полиция пытается скрыть свя ...
    Сын подозреваемого в расстреле 7-х людей на Житомирщине, утверждает, что полиция пытается скрыть свя ...

    По словам Захаренко-младшего, его отец...

  • Перед смертью позвонил товарищу: на Житомирщине мужчина застрелил девушку и покончил с собой. ФОТО.  ...
    Перед смертью позвонил товарищу: на Житомирщине мужчина застрелил девушку и покончил с собой. ФОТО. ...

    Ночью 29 мая в селе...

  • Вчора у Празі помер колишній житомирянин Ігор Вацик
    Вчора у Празі помер колишній житомирянин Ігор Вацик

    Вацика пам'ятають як колишнього...

  • Що трапилося із житомирською газетою
    Що трапилося із житомирською газетою "Авізо"?

    Малий тираж, очевидно, впливав на...

Новини
ВІРУС  ПОКИ ЩО НАС ЛЯКАЄ, А ПОЖЕЖА – НИЩИТЬ!
ВІРУС ПОКИ ЩО НАС ЛЯКАЄ, А ПОЖЕЖА – НИЩИТЬ!
10 квітня 2020
Житомирщина у ці дні стала епіцентром епідемії пожеж в Україні. Стрічки новин більшості українських медій з початку квітня 2020-го року щодня розміщують повідомлення про масовані пожежі у Житомирській області. А скільки випадків, коли «щось там загорілося, згоріло і на тому все», не потрапляє навіть до звітів про надзвичайні події у районах, міста селах і селищах області! Але те, що навесні 2020-го року потрапляє до сумної пожежної статистики , побило усі колишні рекорди . Лісові пожежі й раніше дошкуляли працівникам лісової охорони, але таких масштабів, як нинішньої весни, Житомирщина ще не знала. Ми не будемо наводити конкретні випадки, коли, де і у якому регіоні Житомирської області у березні й квітні 2020-го горіли будинки, гинули , згоряючи заживо, люди, випалювалися десятки гектарів лісових насаджень. Такої сумарної статистики жоден орган державної влади, жодна служба, причетна до порядку та безпеки на території Житомирщини, поки що не має. Ніхто в області станом на середину квітня 2020-го року не може і поки що не здатен назвати хоча б приблизну суму збитків, нанесених пожежами весною 2020-го.

ВІРУС  ПОКИ ЩО НАС ЛЯКАЄ, А ПОЖЕЖА – НИЩИТЬ!


Проте певні висновки, а з ними очевидні уроки, які важливо знати і врахувати якомога швидше і у найповнішому обсязі, можна зробити вже сьогодні.

Якщо проаналізувати основні ареали поширення пожеж у весняні дні нинішнього року, то найпершим і найпопулярнішим «місцем для горіння» стали поля, луки , які раніше потрапляли під класифікацію сільськогосподарських угідь. Нині аграрний сектор багатьох районів Житомирщини знаходиться у «відомстві» особистих селянських господарств, а також – у віданні орендарів, які упродовж останнього десятиліття виявляли посилену увагу до найменших клаптів поліської землі, що раніше, ще років десять тому, оброблялися лише епізодично. Наскільки скрупульозним є контроль держави, обласної та районних державних адміністрацій у стосунку нагляду за використанням земельних площ у Житомирській області, сказати важко. Якщо врахувати, що департамент аграрного розвитку Житомирської ОДА було скорочено (а по суті – ліквідовано) ще за часів Президента Порошенка, а нинішні керманичі Житомирщини очевидно й не здогадуються про його колишнє існування, то про реальний і повноцінний контроль за розвитком аграрної галузі Житомирщини сьогодні можна лише згадати, як про «звичку» з минулого. Втім, звичка палити торішню траву, а сьогодні вже й чагарники, якими зазвичай оточені лани із посівами чи городами, збереглася і сьогодні нікуди не поділася.

Однак, якщо раніше селяни робили це обережно, у безвітряну погоду, забезпечуючи належний «охоронний» супровід із сусідів та родичів, то сьогодні випалювання полів, лісосмуг, меліоративних каналів перетворилося у безконтрольний процес, який нерідко призводить до масштабних пожеж. Особливо популярними такі пожежі стали у малолюдних селах, де багато колишніх обійсть залишилися без догляду і будь-якого контролю. Слід зауважити, що місцева влада, включно із реформованими ОТГ, сьогодні жодним чином не поліпшила ситуацію із налагодженням та покращенням протипожежних заходів у сільській глибинці. Там, як палили траву навесні, так і палять її досьогодні. Варто лише зауважити, що обсяги такого паління та площі, де вигорає все «живе і неживе», із кожним роком лише збільшувалися. Ось чому весна 2020-го року, яка виявилася небувало посушливою, принесла на Житомирщину пожежну «пандемію», яка досі пожирає не лише торішній трав’яний покрив, але й добралася до сотень гектарів лісових угідь, знищила до сотні господарських та житлових будов і забрала до десятка людських життів. Мабуть дуже символічним фактом нашестя пожежної «пандемії» і водночас прикладом безсилля та бездіяльності місцевої влади , стало спалене у вогні приміщення сільради у одному із сіл Ємільчинського району.

ВІРУС  ПОКИ ЩО НАС ЛЯКАЄ, А ПОЖЕЖА – НИЩИТЬ!


За такої ситуації варто було б бити на сполох і вживати надзвичайних заходів з протидії пожежної епідемії. Звісно ж, звернення до населення, нагадування та вказівники для відпочивальників, які зазвичай виявляють сезонну весняну активність, це добре, але цього очевидно замало. Всілякі інспекції, які мали б слідкувати за станом екологічної безпеки та санітарного порядку довкілля, сьогодні виявилися яловими і безсилими хоча б чимось зарадити поширенню пожежної пандемії на території Житомирщини. По суті, на боротьбу із вогнем, окрім суто пожежних підрозділів, піднялися лише колективи держлісгоспів та державної лісової охорони. Чи не вперше за всю історію Житомирської області у 2020-му році допомагати гасити пожежі на Поліссі прибуло аж дві сотні пожежних із Кіровоградщини, Полтавщини та Черкащини. Давно, ще із часів ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на півночі Житомирщини не літали «Антеї» та «Мі-8», які змушені були гасити вогонь у тих кварталах, куди автомобільна техніка «не діставала». Цікавою виявилася ситуація із територіями, прилеглими до залізничних колій, якими здавна і доволі справно опікувалися залізничники. Сьогодні «Укрзалізниця», схоже, вже й забула про те, що протипожежні заходи входять ледь не до основного переліку відомчих завдань. Хоча, звісно ж, воно легше спалити весною траву та бур’яни вздовж віток залізничних колій, аніж cкошувати та оборювати підвідомчу територію згідно визначених технологій. Яких, до речі, ніхто не скасовував.

Ось так, в обстановці карантину, як головного засобу протидії коронавірусній інфекції, ми опинилися під могутнім ударом іншої «руїни» – пожежної пандемії, яка вже завдала на Житомирщині шкоди та збитків, що не піддаються обрахунку, але мають вочевидь астрономічні виміри та масштаби. І хоча у народі ще й досі пам’ятають фразу наших пращурів про те, «що згорить, те не згниє», сьогодні всім очевидний висновок про те, що система організації державного контролю в Україні має видимі ознаки загнивання. І пожежна пандемія на Житомирщині весною 2020-го року виявила цю хворобу куди глибше, аніж сумнозвісний у масштабах всієї планети коронавірус.
Автор статті: Сидір Ковпак

На головну сторінку

«    Травень 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Новини