Якби я був піарником Колі Тищенка, то мабуть застрелився б ще на етапі його рішення балотуватися у парламент.

А ці хлопці (чи дівчата?) молодці, досі тримаються, ще й креативлять. Далеко підуть у професії.

Хтось знає цих відчайдушних людей? Передайте, хай вимагать від Колі частіше премії. Дарвіна.

Олександр Черненко

Що про Миколу Тищенка пише українська Вікіпедія:

Мико́ла Микола́йович Ти́щенко (нар. 17 травня 1972 року, Київ) — український політик, громадський діяч, ресторатор, телеведучий. Народний депутат України 9-го скликання. Заступник голови Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури. Заступник голови депутатської фракції «Слуга народу».

Життєпис
Народився 17 травня 1972 року у місті Києві, українець. Навчався в спеціалізованій школі № 194 «Перспектива», закінчив Київський національний університет будівництва і архітектури за спеціальністю інженер-механік, там же закінчив військову кафедру. Майстер спорту України з дзюдо. Батько — Микола Петрович Тищенко; мати — Жанна Анатоліївна Тищенко.

Ресторатор
Займається ресторанним бізнесом з 1998 року[4]. Є власником мережі столичних ресторанів «Наша карта» («Велюр», «Рішельє», «Сейф», «Тургенєв», «Вулик», суші-бар «Пушистый», «Olmeca Plage», «Три вилки») заснованої 2007 року. Співзасновник ГО «Гільдія рестораторів і підприємств громадського харчування».

Телебачення
Брав участь у телепроєктах «Ігри патріотів», «Форт Байяр», «Володар гори»; «Битва українських міст», в якому очолив команду міста Києва, (березень 2010 року, телеканал «Інтер»); «МастерШеф», на «СТБ», входив до складу журі; «МастерШеф-2», на «СТБ», входить до складу журі; «МастерШеф-3», на «СТБ», входить до складу журі; «МастерШеф-4», на «СТБ», входить до складу журі.

У квітні 2016 року Тищенко покинув «МастерШеф» після 6 років ефірів.

У 2017 році стає ведучим програми «Ревізор» на Новому каналі.

Зі серпня 2018 року є учасником шоу «Танці із зірками» на 1+1.

Політика
Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року (виборчий округ № 219, частина Святошинського району м. Києва)[7], де був позначений як генеральний директор ТОВ «ВКФ „РИМІД“».

Підтримку рестораторові надавала партія «Слуга народу». У результаті Тищенку вдалося обійти Олександра Третьякова з партії «Європейська солідарність» і перемогти на 219 окрузі.

Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Саудівською Аравією, співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Державою Катар.

Очолював Київської міської організації партії «Слуга народу». У березні 2021 обраний головою Закарпатської обласної організації партії «Слуга Народу». 19 липня 2022 року голова Політичної партії «Слуга Народу» Олена Шуляк своїм розпорядженням достроково припинила повноваження голови Закарпатської обласної організації партії Миколи Тищенка.

Громадська діяльність
Від початку російсько-української війни Микола Тищенко активно волонтерить та збирає матеріальну допомогу для українських військових. Провів благодійну вечерю в Парижі, на якій зібрав близько 5 мільйонів гривень для ЗСУ. На прохання голови Миколаївської військової адміністрації Віталія Кіма гроші пішли на закупівлю автомобілів для захисників Миколаєва. За допомогою серії благодійних вечерь Way of Peace в рамках проекту «Кулінарна дипломатія» зібрав кошти на автівки для потреб Збройних Сил України.

Скандали
Під час парламентських виборів 2019 року Центральна Виборча Комісія винесла Миколі Тищенку попередження за проведення агітаційних заходів в органах державної влади (Святошинській РДА). Попри законодавчу заборону політикам втручатися в освітні процеси, Тищенко взяв участь на лінійках у двох столичних школах, перевірив перебіг ремонтних робіт і завітав ще до одного навчального закладу з ревізією процесу оновлення їдальні.

Під час карантину в 2020 році заклад, власником якого є Тищенко під назвою «Велюр» продовжував працювати, незважаючи на заборону. Його відвідували депутати, чиновники та бізнесмени.

У березні 2021 року Микола Тищенко приїхав разом з іншими депутатами-«слугами» в Івано-Франківську область, щоби підтримати Василя Вірастюка, який балотується до Верховної Ради на окрузі № 87. Спостерігачі ЧЕСНО повідомляють, що Тищенко вимагав журналістські посвідчення, переплутав Прикарпаття та Закарпаття, та обвинувачував Олександра Шевченка в сепаратизмі.

У червні 2020 року нардеп Гео Лерос передав матеріали в НАБУ щодо схеми розкрадання бюджету на будівництво Подільсько-Воскресенського мосту, де фігурують імена Тищенка та «смотрящого» за Києвом Дениса Комарницького. У жовтні Гео Лерос виклав записи розмов Комарницького і Тищенка, які підтверджують згадану схему.

9 вересня 2021 року Тищенко напав на Гео Лероса в Верховній Раді України після критики Зеленського.

У квітні 2022 році передав на один із блокпостів Святошинського району Києва бронежилети майже 40-річної давності, які не виконували свою захисну функцію.

Державні нагороди та відзнаки
2005 — почесна грамота ВРУ за заслуги перед українським народом.
2007 — грамота Міністерство у справах сім'ї, молоді та спорту України за благодійність.
2008 — указом Президента України нагороджений державним орденом України «За заслуги» III ступеня.
Родина
Другий шлюб уклав із моделлю Іриною Журавською, племінницею народного депутата України від Партії Регіонів Віталія Журавського.
Двічі розлучений, 2016 року одружився втретє, з Аллою Барановською (нар. 1995).
21 лютого 2017 народився другий син.