Авторизація
Імя користувача :
Пароль :
Відновити пароль!
Чому існують подвійні стандарти для водіїв і житомирських поліцейських?
Чому існують подвійні стандарти для водіїв і житомирських поліцейських?

Тріщина на лобовому склі в...

  • Чому існують подвійні стандарти для водіїв і житомирських поліцейських?
    Чому існують подвійні стандарти для водіїв і житомирських поліцейських?

    Тріщина на лобовому склі в...

  • Небезпечні розваги житомирських підлітків на пішоходному мосту у парку Гагаріна. ФОТО
    Небезпечні розваги житомирських підлітків на пішоходному мосту у парку Гагаріна. ФОТО

    Хлопці розважалися у житомирському парку...

  • Напередодні місцевих виборів влада Житомира заплатить 160 тис. грн за відеосюжети про мера та депута ...
    Напередодні місцевих виборів влада Житомира заплатить 160 тис. грн за відеосюжети про мера та депута ...

    З другої спроби виконавчий комітет...

  • Сергій Сухомлин знаходить час на телевізійні шоу, але не знайшов часу на зустріч із батьками житомир ...
    Сергій Сухомлин знаходить час на телевізійні шоу, але не знайшов часу на зустріч із батьками житомир ...

    А сам десь ховався?...

Новини
'У лікарні першим ділом полізли в гаманець, а там 60 гривень

"У лікарні першим ділом полізли в гаманець, а там 60 гривень"

2 липня 2013
— Коли в реанімації отямився, лежав із закритими очима. Чую голоси лікарів: "Йому лишилося три дні". Батькові в коридорі сказали : "Сушіть дошки". Зайшов до мене — мовчить, і я мовчу, — 28-річний Олександр Нестеренко із Малина Житомирської області заїжджає на інвалідному візку до будинку.

— Минуло вже 2,5 року, а я живий, — зупиняє візок навпроти дивана з подушками. Йому на коліна стрибає сіамське кошеня. Олександр "тпруськає" на нього, потім скидає рукою. — 20 жовтня 2010-го вертався з Житомира. Саме відвіз вагітну дружину на сохранєніє. На трасі Житомир—Київ мене стала наздоганяти "славута", а назустріч — "хонда". Дорога там вузька, поворот затяжний. "Славуту" почало кидати. Мене розвернуло, опинився в кюветі. Бахнувся в дерево. Прийшов до тями, коли якісь хлопець із дівчиною витягали з машини. Попробував ногами дьорнуть — не получилося. "Скора" 7 кілометрів їхала минут 40. У лікарні першим ділом полізли в гаманець, а там 60 гривень.

Про мене казали: "Таких із машини не виносять, одразу в морг", — продовжує Олександр. — Були ребра зламані, грудина, хребет, травма серця, у легенях рідина. Медики дали шість днів строку. Я вирішив боротися. Тижнів три витрачали на ліки по 2 тищі в день. Операцію на хребті зробили невдало. Коли в столичному інституті мікрохірургії побачили мої знімки, схопилися за голову. Оперувати треба було вісім годин, а житомирські лікарі потратили 2,5. Одного болта вкрутили так близько до артерії, що міг перетерти її. Довелося робити третю операцію.

До кімнати із чайником і цукерками заходить 73-річна Віра Іванівна, бабуся Олександра.

— Як це случилося, ми влізли в долги. Йому в спину треба було ставити пластіни. 11 тисяч коштують, плюс гроші на операцію, ліки. Нашкрябали суму. Після операції підходить врач: "Давайте ще 10 тисяч, ми додаткову залізяку ставили", — починає плакати. — Я, як той старець, по місту побігла. Там 10 гривень, там 100 позичала. Якби його мати Люда не заробляла в Ізраїлі, довелося б квартіру продавать. Усе, що за сім років вона наскладала, пішло на Сашу. Десь 250 тисяч гривень.

Олександр чотири рази був на лікуванні в Саках.

— Двічі путівки давав соцзабез. За дві платили самі, — Саша обережно наливає собі чаю. — Це дуже дорогий санаторій. Доба коштує близько 500 гривень. Але там побачив людей, які реально стали на ноги. Є інваліди, які приїхали посидіти на склянці. Покурити траву, на сонечку позагорять. А я тренуюся і там, і вдома. У санаторії сказали, що не бачили ще такого завзятого.
— Він рук не опускає, у паніку не падає, — усміхається Віра Іванівна.

Дружина пішла до матері

До трагедії Олександр Нестеренко заробляв на будівництві. Йому з дружиною мати купила стару хату за $15 тис. За півтора місяця чоловік перебудував її на 2-поверховий будинок. Довести до ладу не встиг.

— Моя Саша народила синочка. Ростіком назвав. Одразу з'явився стимул встати, щоб із ним гуляти. Жінці важко було і за мною ухажувать, і за малим. Пішла жити до мами. Я питався щось ліпить із тих отношеній. Якось подзвонили знайомі. Сказали, що вона сидить у кафе з пацаном. Я із друзями — у машину і туда. Побєсєдував з нею: "Як ти так хочеш, то благословляю на сімейну жизнь із ним". Ця болєзнь перевіряє всіх без ісключенія. Не дай Бог із нею така ситуація, я так не поступив би. Сказав їй: "Де недостроєна хата, знаєш. Прийдеш в гості і побачиш, що я все зробив. Встану на ноги, і ти пожалієш про свій поступок".

Банківські реквізити для тих, хто хоче допомогти Олександрові:

Приватбанк: ОКПО, ЄДРПОУ: 14360570.
Код банку-отримувача (МФО) 305299.
Номер рахунку: 29244825509100.
Призначення — для поповнення карти/рахунку №4627081225342216.
Отримувач — Нестеренко Олександр Юрійович.
Тел. 0(93)092 44 42.

Джерело статті: Gazeta.ua

На головну сторінку

«    Серпень 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31 
Новини