Від самого свого заснування Церква Христова молиться за померлих. На чому ґрунтується твердження про необхідність такої молитви? На двох підставах.

По-перше, на вірі у безсмертя душі й загробне життя, в якому душі блаженствують або страждають.

По-друге, на вічній любові, тобто на любові живих до померлих. Люди помирають, а любов до них залишається жити! Ми, живі, продовжуємо любити тих, хто відійшов. Любов є основою нашої молитви за померлих.

Що сталося з душею після смерті людини? Вона змінила лише свій стан, своє місце перебування. Вона – не на землі, але її дух і якості залишилися з нею, як і під час перебування на землі. Даремно дехто думає, що молитва за померлих не приносить їм жодної користі, що молитва поширюється тільки на живих.

Молитва за покійних має неймовірно велику силу. Завдяки їй померлим прощаються гріхи, які вони скоїли за життя. Усвідомлення того, що наші померлі грішили на землі, спонукає нас благати Бога спасти померлого, визволити його з пекла і дарувати йому блаженне життя в оселях Отця Небесного.