Продовження розповіді про лікування хворого на коронавірус бердичівлянина
29-03-2020
Зважаючи на надзвичайну ситуацію з короновірусом у світі і Україні, і те, що нових випадків у Бердичеві поки не зафіксовано, ми вирішили продовжувати висвітлювати ситуацію з першим хворим. Тому ми запропонували його жінці дати інтерв'ю і розповісти про перебіг хвороби. Жінка погодилася, бо вважає, що люди мають знати правду і те, що їх очікує у разі інфікування.
- Насамперед скажіть, будь ласка, як почуваєте себе Ви і Ваша родина на ізоляції?
- Дякую за турботу. Наш стан можна описати як задовільний. Наразі нами опікується сімейний лікар, яка тимчасово заміняє нашого, що в даний момент на карантині. Але мені до кінця не зрозуміло, чи є цей вірус у нас. Чому нам не роблять тести? Судячи з існуючої інформації, не відомо, як веде себе цей вірус на різних організмах. Ми живемо в страху і це просто нестерпно.
- А як стан Вашого чоловіка? Як він описує перебіг хвороби і чи належну допомогу йому надають?
- Судячи з його слів, почувається він погано. Температура періодично підвищується до 39 градусів і її збивають крапельницями. До того ж він постійно знаходиться на апараті з киснем.
- А що говорять лікарі? Ви маєте змогу запитати про стан чоловіка?
- Звісно, ми телефонували і запитували. Мама чоловіка особисто розмовляла з завідуючою відділенням, поки та не ізолювалася на карантин. І лікарка завірила, що пацієнту надається вся необхідна допомога. Спілкуємося в основному з персоналом, які запевняють нас, що надають всю своєчасну допомогу на першу вимогу хворого. Я дуже надіюся, що саме так і є, бо знаходячись на відстані, живу у страху і тривозі за життя рідної людини.
- Скажіть, а як ви витримуєте фінансове навантаження? Адже лікування не з дешевих, та й ціни в аптеках ростуть з кожним днем?
- Мусимо витримувати, бо іншого виходу наразі в нас нема. В основному надіємося на допомогу рідних.
- Невже ні лікарня, ні міська влада не надала вам ніякої допомоги?
- Протягом п'яти днів ми лікувалися повністю за власний рахунок. Тільки сьогодні у списку ліків, що треба придбати, не було рукавичок, шприців, систем та іншого дріб'язка. А от дорогих антибіотиків, навпаки, побільшало. Напевно, лікування потребує підвищення дози. Та ще й препарату, якого в Бердичеві не дістати.
- Не розумію, чому лікарня одразу не забезпечила всім необхідним? Адже на нарадах ми чуємо про те, що кошти на лікування таких хворих виділяються.
- Можливо, й виділяються, але в яких стінах вони осідають і хто може ними скористатися? Напевно, цього ми ніколи не дізнаємося. Як і ніколи не дочекаємося, що хтось буде покараний за непорядні вчинки.
Але я не можу сидіти склавши руки і намагалася стукати у всі двері... Мене вислуховували, але, на жаль, поки я отримала тільки запевнення розібратися. А поки вони розбираються, наша біда так і залишається тільки нашою. Не розумію, чому вже перший випадок привів нашу владу у такий ступор? Він, як лакмусовий папірець, показав всю готовність до зустрічі пандемії.
Я хочу подякувати вашій редакції за можливість висловитися. Всі повинні знати, що на даний момент, в разі чого, вони можуть розраховувати тільки на рідних. І ще на тих, хто не повернеться спиною, а підставить плече.
До речі, користуючись нагодою, я хочу подякувати всім небайдужим людям, які нас підтримали у соціальних мережах. Тим, хто зателефонував і висловив слова підтримки і запропонував посильну допомогу. Я безмежно їм вдячна за доброту і людяність. Нехай Господь оберігає їх і їхніх близьких від усіх негараздів. І будьте здорові!