Володимир Литвин – державний чиновник, утримання якого лежить на плечах платників податків. Однак розкіш, якою оточує себе спікер у повсякденному житті, навряд чи доступна комусь з простих громадян.
Литвин мешкає у шикарному маєтку у Конча-Заспі. Державна дача дісталася спікеру у пожиттєве користування, і тепер українці змушені утримувати Литвина навіть тоді, коли той вийде на пенсію.
Так, лише цього року з Держбюджету було виділено майже 30 мільйонів гривень на обслуговування будинку відпочинку “Конча-Заспа”, де розташовано маєтки Литвина та інших “небожителів”.
Маєток спікера, наданий йому державою у пожиттєве користування, не відрізняється скромністю. Будівля має дві зони – “житлову” і “робочу”. Остання називається “бібліотека Литвина”.
Саме цю частину шикарних інтер’єрів, у яких відпочиває спікер, показали журналісти 5 каналу в одному з останніх випусків програми “В кабінетах”.
Такий сюжет у будь-якій цивілізованій країні мав би право на вихід в ефір лише з плашкою “реклама”.
Бажання показати Литвина у “неформальній атмосфері” витіснило з програми будь-які натяки на незручні запитання.
Наприклад, журналістка цікавиться, чому Литвин так любить ходити за книжками саме на ринок “Петрівка”. І в питанні одразу ж звучить відповідь: “Любите поспілкуватися з людьми?”. При цьому репортер навряд чи не знає про те, що “Петрівку” довгий час пов’язували з одним з депутатів від Народної партії Литвина.
Втім, як не намагалася знімальна група вберегти Литвина від неприємностей, у неї це не вийшло. Адже у кадр потрапили шикарні гарнітури з дорогих порід дерева, позолочені годинники, статуетки, гардини і шкіра дикого звіра на підлозі.
Проводячи екскурсію кабінетом і бібліотекою, Литвин демонструє Євангеліє ХVІІ століття, ікону святого Володимира у весь зріст, статуетку “Таємна вечеря” і стелажі старовинних книг.
Литвин також проговорився, що в його маєтку є винний підвал, але знімальну групу чомусь туди запрошувати не став.
Натомість журналістка “експромтом” заглядає у тумбочки Литвина і читає його “записочки”. Абсолютно випадково у них виявляються думки спікера “про історію” і “свободу”.
Питання, на які кошти державний чиновник, який не має права займатися бізнесом, зумів зібрати справді безцінну бібліотеку з масою раритетних видань і оформити свій маєток у помпезному стилі, у сюжеті так і не прозвучало.
Доходів спікера, які зазначені в його декларації, навряд чи вистачило б для того, щоб обставити таку бібліотеку. А якщо дачу з розкішним інтер\’єром Литвину забезпечив бюджет, то такі витрати коштів з порожньої казни є злочином.
