30 серпня помер відомий український поет, прозаїк та перекладач Юрій Завгородній.
Про це повідомила редакції ualit.org його дружина.
Завгородній народився 14 липня 1940 року на Дніпропетровщині, але дитячі та шкільні роки минули в Росії. 1962 року закінчив Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут, більш як двадцять років будував електростанції в Латвії та Республіці Комі.
В Латвії захопився перекладами з латвійських поетів, які час від часу з’являлися в Україні друком у часописах або в поетичних альманахах. Останнім часом у кожній поетичній книжці переклади представлено окремим розділом “З латвійського берега”.
До Києва повернувся на ліквідацію наслідків чорнобильської катастрофи, випустив поетичну книжку “Зона поміж часом”.
Перші вірші друкувалися ще в студентські роки, потім були тільки випадкові публікації, найчастіше у Латвії в перекладах на латвійську чи російську мови, а перша книжка поезій вийшла друком лише після повернення в Україну.
Книжці передували численні публікації добірок у різних газетах та журналах. 1993 року став лауреатом премії імені Володимира Сосюри.
Основні збірки поезій та поетичних перекладів з латвійської, що вийшли у видавництві “Український письменник”:
“Тече між пальцями пісок” (1993), “Поміж вчора і завтра” (1994), “Насіння в снігу” (переклад поезій латвійського поета Кнута Скуєнієкса) (1994), “На часі проща” (1995),
“Прочинене в часі вічко” (1996). Останньою прижиттєво виданою книгою Юрія Завгороднього стала детективна повість “Дим-димок”.
