В британському графстві Гемпшир, зворушлива дружба собаки-каліки допомогла 7-річному хлопчикові з рідкісним захворюванням подолати страх перед спілкуванням з людьми.
Анатолійська вівчарка, яка втратила задню лапу і хвіст, потрапивши під поїзд, стала кращим другом для хлопчика-інваліда, який через рідкісне генетичне захворювання не виходив за межі свого будинку.
З самого народження Оуен Хоукінс мав серйозні проблеми зі здоров\’ям. На перших роках життя лікарі місцевої клініки діагностували у дитини синдром Шварца-Джампела (рідкісне спадкове захворювання, комбінація множинних аномалій скелета і порушень нервово-м\’язової збудливості).
“Наш син замкнувся в собі, коли зрозумів, що багато в чому відрізняється від своїх однолітків. Через хворобу він практично не може сам ходити, у нього часто трапляються м\’язові судоми”, – розповідає мама хлопчика.
За її словами, через це Оуен перестав спілкуватися з хлопцями і повністю відмовився виходити з дому. У нього практично розвинулася агорафобія і панічна фобія спілкування з людьми.
Рідні дитини за нього дуже переживали, бо хлопчик добровільно обрав долю домашнього відлюдника, відмовляючись спілкуватися з однокласниками.
“В одному з оголошень в соціальній мережі я дізнався про те, що в найближчий притулок для тварин доставили поранену бездомну собаку, – поділився 41-річний батько Оуена Коллін Драммонд.
– Тварина потрапила під поїзд, і лікарі не змогли врятувати йому лапу і хвіст”. Сім\’я не роздумуючи вирішила прихистити анатолійську вівчарку, якій дали прізвисько Хаачі.
За словами матері Оуена, після появи в будинку нового члена сім\’ї, на їх очах почали відбуватися неймовірні зміни. Спілкування з собакою настільки вплинуло на їх сина-інваліда, що він почав сам проявляти ініціативу і виходити на вулицю.
За три місяці собака і його маленький господар настільки прив\’язалися один до одного, що їх неможливо розлучити навіть на короткий час. День у день віддані друзі не тільки разом гуляють, але і плавають у басейні і займаються музикою.
“Хаачі допоміг кожному з нас розпочати нове життя, – поділився Коллін Драммонд. – Дивно, як багато здатна зробити собака, прив\’язавшись до людини. Якщо раніше Оуен боявся незнайомих людей, то тепер сам перший підходить до всіх, щоб поговорити про свого улюбленця”.
