Близько 1,5 млрд християн західної традиції відзначають свято Воскресіння Христового.
Католики, англікани, лютерани, представники інших протестантських конфесій, а також віруючі Вірменської церкви цієї неділі збираються на урочисті богослужіння та святкові трапези.
Великдень не має постійної календарної дати і щороку святкується в різний час, бо за часів євангельських подій в Палестині користувалися місячним календарем, а не сонячним, по якому живе сучасне людство.
Західна традиція розрахунку дати святкування Великодня відрізняється від східної. Тому, як часто тепер кажуть, “католицька” і “православна” Пасха часто не збігаються.
За християнською традицією, Великдень зустрічають в першу неділю, що йде за першим повним місяцем після весняного рівнодення в період з 22 березня по 25 квітня.
Тільки на Заході день весняного рівнодення розраховують за григоріанським календарем, а на Сході – за юліанським.
Крім того, православна Пасха не може збігатися з юдейською, тоді як західні християни такої умови не ставлять.
Цьогорічний Великдень стане першим для глави Католицької церкви Франциска в новій якості. Папа Римський вранці очолить святкову месу на площі Святого Петра, а по її завершенні виступить із традиційним посланням Urbi et Orbi (“Місту і Світу”). Франциск уже встиг здійснити певні реформи богослужбового чину великодньої ночі. Його вказівки скеровані на те, аби служби стали коротшими. У Ватикані це вже назвали “прагненням до простоти і стислості”.
