Турецьке правосуддя винесло у понеділок вирок у справі “Ерґенекон”, що ввійшла в історію країни як одна з найскладніших і контраверсійних.
Рішення, яке оголосив суд міста Сіліврі, що за 50 кілометрів від Стамбула, відзначається суворістю: 16 вироків про довічне позбавлення волі для членів мережі “Ерґенекон”, яких звинувачено у вбивствах і терористичних замахах.
Серед звинувачених – представники військової ієрархії, політики, вчені, журналісти, діяльність яких, як йдеться в обвинувачувальному вироку, спрямована на повалення консервативного ісламістського уряду Ердогана.
Серед засуджених на довічне ув‘язнення – колишній начальник штабу оборони генерал армії Ількер Башбу, якому інкримінується “спроба силового повалення конституційного ладу”.
Відомий журналіст від лівиці Мустафа Балбай, якого під час його ув‘язнення обрано депутатом парламенту від опозиції, засуджений на 35 років тюремного ув‘язнення.
Оголошено також десятки інших вироків про тюремне ув‘язнення – загалом 275 обвинувачувальних вироків проти 21 виправдувального. У понеділок представники уряду утрималися від будь-яких коментарів з цього приводу. “Ми поважаємо рішення суду”, – заявив для преси речник уряду Бюлент Аринч.
“Незаперечним фактом є те, що ніхто не має права чинити злочин. Суд ухвалив щонайкраще рішення, відповідно до своїх повноважень. Побачимо, як піде справа з апеляціями”.
Слід зазначити, що було вжито безпрецедентні заходи безпеки: будівлю, де проходив суд, було оточено сотнями працівників поліції та загонів особливого призначення, озброєних водометами.
Проте зіткнень між протестувальниками та поліцією уникнути не вдалося: на автомагістралі, що з‘єднує Стамбул із Текірдаґом демонстранти закидали правохоронців камінням, на що ті відповіли струменями води та сльозогінним газом.
Десятки офіцерів були заарештовані 2008 року в рамках слідства у цій справі, відкритої після того, як 2007 року було знайдено таємний склад зброї.
Армія, яка протягом десятиліть вважалася берегинею світських цінностей Турецької Республіки, починаючи з 1960 року, повалила три уряди, а 1997 року змусила проісламістський уряд піти у відставку.
Маркар Есаян – журналіст та письменник, був головним редактором газети “Тараф”, яка першою почала друкувати документи щодо справи “Ерґенекон”. Він вважається одним з найкращих експертів у цій справі.
З ним зустрівся кореспондент Євроньюз Бора Байрактар. “Тут йдеться не тільки про спробу військового перевороту, але й, з огляду на всі попередні заходи, спроби убивств та провокацій, про спробу переконати людей у необхідності такого перевороту. З цієї точки зору вона не має прецедентів в історії Туреччини. У політичному плані вона є переломним моментом і важливим етапом. Саме тому викликає стільки дискусій.
На початку справа отримала широке громадське обговорення, і, слід зазначити, турецьке суспільство розділилося навпіл у зв‘язку з цією справою. І це нормально. Це був крок від закону, що служив привілейованим класам, до верховенства закону.
Могутні та відомі люди – генерали, ректори, бізнесмени, журналісти, представники політичної та військової верхівки, які вважалися недоторканними, постали перед судом. У понеділок винесено вирок про покарання для них. Таке трапилося вперше в історії Туреччини”, – сказав пан Есаян.
У зв‘язку з цією справою, а також із справою групи “Кувалда”, Туреччина, на думку громадського діяча й журналіста змінює підхід до поняття “держава”. У справі “Ерґенекон” йдеться не про вузьке коло людей, які збираються потайки у криївці і задумують якісь там злочини.
“Схожі спроби відбувалися в різні періоди нашої історії, щоправда, під іншими назвами. На мою думку, “Ерґенекон” розпочався 1913 року, коли частина членів партії “Єднання і прогрес” виступила проти так званих “османських лібералів”.
Тут йдеться про зміну способу урядування. Я хочу сказати, “Ерґенекон” – це не просто організація, а, так би мовити, держава в державі. Це зовсім інший підхід до управління державою, який означає відхід від так званої “рутини” – шляхом силового втручання, в тому числі фізичного знищення міністрів та прем‘єр-міністра”, – сказав пан Есаян
