Політичні мультфільми можна вважати своєрідною хрестоматією новітньої історії будь-якої країни
У понеділок, 28 жовтня, світ відзначає Міжнародний день анімації. Ця дата обрана невипадково – саме 28 жовтня далекого 1892 французький художник і винахідник Еміль Рено продемонстрував паризькій публіці прототип мультфільму – «пантоміми, що світяться»: намальовані зображення, які за допомогою спеціального апарату були відтворені на екрані.
За 121 рік життя мультиплікація розвинулася до небачених висот, завжди крокуючи в ногу з технічним прогресом. При цьому змінювалася не тільки технічна, але й смислова складова анімації. Мультиплікація проникла практично в усі соціально-культурні сфери життя людини та пройшла шлях від розважальних роликів для дітей до рекламного та політичного рупора часу.
У річницю народження мультфільму ми підібрали найцікавіші політичні ролики, які, можливо, не є шедеврами з художньої точки зору, але цінні смисловим навантаженням як якась хрестоматія новітньої політичний історії України.
Точкою звіту вітчизняної сатиричної політичної анімації можна вважати проект «Великі перегони», який стартував у жовтні 1999 року на каналі «1 +1». Мультсеріал був присвячений передвиборчій компанії, в якій переміг Леонід Кучма. Кожна серія проекту стала чудовою ілюстрацією політичного та соціально-економічного стану України того часу.
Діючими персонажами серіалу стали українські політики, які потрапляють в різні ситуації, представлені відомими літературними та історичними сюжетами. Це був дуже масштабний проект – над кожною серією «Великих перегонів» працювали близько 20 осіб: сценаристи, оператори, освітлювачі, костюмери, відеоінженери, актори-імітатори. Мультсеріал був створений в анімаційній технології за принципом аплікації. Зазначимо, що озвучувала всі ролі тільки одна людина – актор Віктор Андрієнко.
Другим великим проектом, який за лічені дні після виходу здобув народну любов, став серіал «Операція Проффесор», який випустила анімаційна студія «Веселі яйця». Проект зародився під час Помаранчевої революції у 2004 році. Головним героєм анімації став нинішній президент Віктор Янукович. Кожна із серій була створена у вигляді нарізки з відомих радянських фільмів (найчастіше – «Джентельмени удачі»), а головною «фішкою» стала сатирична текстова та звукова адаптація оригінально змонтованих роликів. Всього вийшло 15 роликів, які хрестоматійно відображають українські політичні події 2004 – 2005 років.
Сьогодні наймасштабнішим сатиричним анімаційним серіалом, що відбиває картину політичного житті країни, є мультфільм «Казкова Русь», створений студією «95 квартал», автором якого вважається шоумен Володимир Зеленський. Перша серія була запущена наприкінці 2012 року і є однією з рубрик п´ятничного шоу «Київ Вечірній», яке виходить в телеефір на каналі «1 +1».
Цей серіал, без сумніву, найбільш «просунутий» з технічної точки зору. Однак жарти і образи, відверто кажучи, дуже часто «плоскуваті», а рівень гумору дуже примітивний. У серіалі задіяні образи найбільш упізнаваних українських політиків: Віктор Перший (Віктор Янукович), канцлер Азіров ( Микола Азаров), Юлія Прехитра (Юлія Тимошенко), Бугай Віталік (Віталій Кличко), Сеня (Арсеній Яценюк), Шляшко (Олег Ляшко), Баба Наташа (Наталія Королевська), лицар Тягнибик (Олег Тягнибок) та інші. У наступних серіях проекту з´являються «зашифровані двійники» світових політиків Сарай Обама, Ангела Циркуль, Олександр Картошенко, князь Володимир Красне Сонечко (Володимир Путін).
Втім, саморобних несерійних мультфільмів про політиків і зараз вистачає, але найчастіше їхня якість залишає бажати кращого. Найчастіше це вже не сатира, а звичайний чорний піар, мета якого – показати того чи іншого політика в невигідному світлі, використовуючи при цьому всі доступні засоби. Особливістю такої анімації є анонімність автора.
Більшість мультиків, що заплямовують, з відверто низьким рівнем гумору найчастіше зображують опозиціонерів. Тоді як пародії на діяльність влади більш схожа на те, що називають сатирою.
Ще одна складова сучасної політичної анімації – агітаційні або рекламні ролики партій. Зазвичай, креативність їх не дуже велика – творці віддають перевагу «старому доброму» агітпропу, прямолінійно зображуючи лідера партії як рятівника нації. Втім, частенько не гребують автори і у відкриту очорнити в мультику конкурентів. Найяскравішим прикладом «безжальної» пропаганди можна вважати ролик, створений Луганським осередком Партії регіонів.
До речі, за кількістю знятої анімації з політичним підтекстом Луганськ може претендувати на почесне перше місце в Україні. Так, влітку 2012 року луганський облрада замовила і проспонсорувала створення повнометражного мультфільму «Наші», присвяченого річниці «Молодої гвардії». А рік по тому (влітку 2013 року) луганські комуністи випустили анімацію «Казка про вибір», в якій розповідалося про те, як Україна вийшла заміж за Росію. Основним меседжем цього мальованого опусу стала агітація за вступ до Митного союзу.
Сюжет мульфильма оповідає про красуню дівчину на ім´я Україна, яку цар-батько, котрий засідає на золотому унітазі та схожий на Президента України Віктора Януковича, захотів видати заміж за двох наречених: європейського з демократією і сусідського з газом. Але Україна впросила батька видати її заміж за Росію, обіцяючи батькові дешевий газ і бензин. Цар погодився з дочкою і поїхав до Москви.
Не можна не згадати про інший аспект політичного життя – реакції українців на скандали, пов´язані із законотворчістю влади. Народна творчість завжди відрізнялася оперативністю і якістю реагування. Якщо сто років тому це були карикатури, анекдоти та сатиричні вірші, то сьогодні до них додалися сучасні способи самовираження, у тому числі й анімація.
Українська політика цікава не тільки в середині країни. Самим глобальним проектом, в якому засвітилися новітні політичні реалії України, став мультсеріал «Сімпсони». Так, в 1 серії 23 сезону The Falcon and the D´ohman, що вийшла восени 2011 року, крім усього іншого йдеться про Україну та «українську мафію».
За сюжетом, на роботі головного героя серіалу, Гомера Сімпсона, з´являється новий охоронець – Вейн. Будь-якою ціною бажаючи з ним потоваришувати, Гомер запрошує Вейна у «Таверна Мо», де Вейн рятує Гомера та друзів від нападу місцевого бандита Змія. Завдяки чому потрапляє в місцеві новини.
«Тим часом у Києві …» після двох невдалих спроб написати назву України англійською («Ukrane» і «Ukreign») титрувальник сходиться в думці: «Якого біса, і скільки там тих Києвів?». У кадрі ж мафіозі Віктор бачить на YouTube Вейна і вирушає до Америки. Оскільки Вейн, виявляється, колись був агентом ЦРУ й на прийомі в Києві випадково вбив дружину Віктора.
Втім, найзавзятіший інтерес до політики України проявляє Росія. «Братський народ» намагається не упускати можливості продемонструвати свою думку про все, що відбувається в сусідській країні. Особливо це стосується політики та економічних відносин Росії та України. При цьому використовуються будь-які форми вираження: від коротких згадок тривалістю лише в декілька секунд до масштабних проектів а-ля «Мульт Особистості».
Яскравою демонстрацією «правильних» акцентів, що вказують на місце України у політиці Росії, можна вважати появу Віктора Януковича в сатиричному агітаційному ролику, що прославляє таланти Володимира Путіна. У мультфільмі дитячий голос співає про всілякі досягнення Путіна. При цьому героєм мультфільму стає і президент України Віктор Янукович – коли мова заходить про те, що Путін може і вентиль прикрутити, якщо Україна не заплатить за спожитий російський газ.
Проект «Мульт особистості» – це цикл передач з анімаційними персонажами світової політики, яка виходить на російському «Першому каналі» з 2009 року. І першими ж персонажами мультфільму стали українські політики Юлія Тимошенко і Віктор Ющенко, діалог яких цілком передбачувано стосується газового вентиля.
Варто відзначити, що українські політики, разом з російськими, були активними учасниками перших серій і навіть сезонів «Мульт особистості», однак згодом творці серіалу все ж розширили географію і задіяли інших відомих політиків, вже з усього світу. Серед них – Барак Обама, Уго Чавес, Ангела Меркель, Сільвіо Берлусконі, Михайло Саакашвіллі, Гілларі Клінтон та інші.
