Їх поховали на місці трагедії… 5 вдалося врятувати. Офіцер із Житомира досі в полоні.
– Де їх поховали?
– Он там хрест стоїть — один на двох!
– Хто це був — пілоти чи супроводжуючі?
– Важко сказати… Першого вийняли з літака всього обгорілого, лише каштанове волосся дивом збереглось, — розповів на місці падіння нашого військово-транспортного літака Ан-26 місцевий мешканець Юрій. — Другий — зовсім знищений вогнем… Живого місця на ньому не було.
– А живі з літака куди поділись?
– Вони стрибали із парашутами. Одного впіймали поряд — переляканий був, звати Сергій, казав, що з Вінниці… Іншого з літака затримали ополченці та вивезли в Краснодон. Його вже показували по ОРТ… (це майор Мордвінов із Житомира, що супроводжував вантаж харчів та мінеральної води).
– Чому їх поховали прямо тут, на полі? Якісь документи при них були? Імена похованих знаєте?..
– А хто їх мав вивозити на кладовище? Всі ж місцеві займались «розборкою» літака — однієї міді виламали та вирізали цілу машину. Там біля водокачки ще лежить другий двигун літака — майже цілий, бо цей згорів дотла… На борту були тільки продукти, і на згарищі ми знайшли кілька спалених пістолетів. Той, що врятувався із екіпажу, розповів, що літак розвалився ще в небі навпіл… Була паніка, вогонь, стрибали ті, хто ще встиг…
Про решту — 5 членів – екіпажу з Гавришівки майора Дмитра Майбороди не було жодних новин два страшні дні… Версій щодо їхньої долі було всього дві — в полоні чи дивом врятувались із окупованої терористами зони АТО. Адже 13 липня літак із вінницьким екіпажем віз для порятунку трьох оточених під російським кордоном військових частин продукти і мінеральну воду. Але на недосяжній для ручних ПЗРК висоті 6500 метрів у їхній літак влучила ракета, і Ан-26 упав поряд із молочною фермою в селі Давидо-Нікольське в Луганській області за 150 метрів від житлових будинків. Прізвища двох загиблих членів екіпажу Ан-26 сьогодні офіційно ще не названі, але родичі вінницьких пілотів Дмитра Майбороди і Дмитра Шкарбуна готуються до найгіршого.
– Де Діма?
«Його літак збили? Думаємо, він у полоні… У Суходольську чи Краснодоні… Але жодних вимог про викуп немає», — написала на форумі в «Однокласниках» сестра майора Дмитра Майбороди Ірина.
– Але на відео кажуть про два похованих на місці падіння тіла…
– Мама готується до найгіршого. Якщо це наші хлопці, то мама хотіла б, щоб їх поховали в Пироговому поряд із Костею Могилком… Вони ж були друзі!
Втім, двоюрідний брат Героя України підполковника Могилка Влад Рой підтвердив лише інформацію про вимагання викупу за тіла авіаторів.
– Костя з Дімою були знайомі, часто спілкувались… Нашому брату було 36 років, Дмитру — 34. Наш Костик навіть літав одного разу на їхньому борту, — розповів Владислав Рой. — І коли ми нарешті отримали тіло Костянтина, на похорон приходила рідна сестра Дмитра. Вона сказала: хлопці полетіли на АТО, врятуй їх Бог, а ви тримайтесь — бо сина, тата і брата вже не повернути… Там, на кладовищі, навіть був траурний вінок від екіпажу Майбороди… Хто тоді міг думати, що й їхній «Ан» зіб‘ють?
– Чому тоді родичам не кажуть, хто вижив, а хто загинув?
– Це війна, і ми всі знаємо, що двох членів екіпажу там поховали місцеві прямо біля розбитого літака. Звісно, немає ідентифікації та доступу до цієї могили… Але ж за прізвищами тих, хто вцілів, можна вирахувати, хто серед живих, а кому готуватись до похорону? Кажуть, терористи вимагають гроші за останки пілотів… Так само свого Костю ми 21 добу чекали додому… Залишається лише чекати. Діма із родини військових, і всі знали, що він полетів на війну. Водночас, є попередня інформація, що їхній бортінженер був врятований місцевими людьми, перевдягнутий у цивільне та вивезений із місця трагедії… В суботу він мав бути уже у Вінниці. Думаю, що більше за нього ніхто не знає…
Далі ми вирішили шукати живих членів екіпажу самі, та після цілої серії дзвінків народним депутатам, активістам та волонтерам вийшли на безпосередніх рятувальників вінницького екіпажу.
– За нашою версією, загинули двоє Дмитрів, — розповів активіст із Харкова. — Бо всього один член екіпажу в полоні, а 5 ми особисто вивозили із зони АТО. Одного «літуна» справді врятували люди — звичайні українці, що під загрозою розстрілу ховали його в себе, вели і везли таємними стежками, і повернувся він в Україну через територію сусідньої держави… Але всі деталі я не маю права розказувати, бо люди залишились там і кожного дня ризикують своїм життям. Решта — 4 хлопців – також у безпечному місці… Слава героям!
– Ви можете назвати прізвища врятованих?
– Ні, хоча я їх знаю… Повірте, вони давно вже зателефонували родичам і сказали: «Мамо — я живий!» Хто не телефонував — значить, загинув чи в полоні… Третього не дано!
А тим часом на своїй сторінці у «Фейсбуку» голова Луганської «Свободи» Артем Заїка 15-го числа розповів:
«О 14.15 стало відомо, що робота спецгрупи, яка сформована обласним штабом зі свободівців, у співпраці з харківськими побратимами, виявилася результативною. П’ятеро пілотів літака Ан-26, збитого напередодні російськими окупантами, перебувають на території, контрольованій українськими силовиками. Операція пройшла успішно! Але ситуація з пілотами виявилась на порядок складнішою від попередньої операції з вивезення групи козака Гаврилюка. В даному разі терористи знали, що десь є п’ять потенційно цінних заручників, і шукали їх. Тому до завершення операції ми не повідомляли, що працюємо над цим».
Водночас в Інтернеті з’явились фото з місця падіння літака, де місцеві фотографувались на тлі уламків Ан-26 і з щасливими обличчями шматували літак на кольоровий метал.
Коли верстався номер, рідна сестра пілота Дмитра Майбороди Ірина повідомила, що у вівторок, 22 липня, в Луганській області на місці захоронення двох членів екіпажу Ан-26 відбулись перемовини про видачу тіл льотчиків. Про умови місцевих мешканців та терористи ЛНР родичам не кажуть…Тому рідна сестра командира екіпажу та батько другого пілота готові самі за власний кошт їхати на Луганщину за тілами своїх рідних…
– Ми готуємось до найгіршого, бо досі Діма не вийшов на зв’язок ні з полону, ні з волі, — сказала Ірина Майборода. — Йому було всього 34, одружений, але дітей завести не встиг… Навчався у вінницьких школах №4 і 26. Фах пілота здобував спершу в Харкові, а потім у Кіровограді за власний кошт… Бо все життя хотів літати! Він марив цим і був дуже щасливий у небі. Ми молимось за його душу і душу його товариша…
До речі, у другого пілота Дмитра Шкарбуна батьки живуть у Харкові, а у Вінниці залишилась дружина і двоє малих дітей…
Чим закінчаться перемовини в селі Давидо-Нікольське і чи справді сепаратисти будуть вимагати викуп — від 3 до 5 тис. доларів, як це вже було не раз за тіла наших офіцерів, читайте в наступному номері «33-го каналу».
Після цієї аварії, де безневинно загинули аси-сини України, світ сколихнула ще цинічніша авіакатастрофа — 298 безневиних тіл людей впали як «птахи» з неба. Ось він, страшний Рубікон. Це вже не українська, а світова війна із нелюдами-терористами, озброєними до зубів режимом Путіна.
